Псалмул 37
1 Ну те мыния пе чей рэй ши ну те уйта ку жинд ла чей че фак рэул;
Давидів.
2 кэч сунт косиць юте, ка ярба, ши се вештежеск ка вердяца!
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Ынкреде-те ын Домнул ши фэ бинеле; локуеште ын царэ ши умблэ ын крединчошие!
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Домнул сэ-ць фие десфэтаря ши Ел ыць ва да тот че-ць дореште инима.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Ынкрединцязэ-ць соарта ын мына Домнулуй, ынкреде-те ын Ел ши Ел ва лукра!
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 Ел ва фаче сэ стрэлучяскэ дрептатя та ка лумина ши дрептул тэу ка соареле ла амязэ.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Тачь ынаинтя Домнулуй ши нэдэждуеште ын Ел! Ну те мыния пе чел че избутеште ын умблетеле луй, пе омул каре ышь веде ымплиниря планурилор луй реле!
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Ласэ мыния, пэрэсеште юцимя; ну те супэра, кэч супэраря дуче нумай ла рэу!
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 Фииндкэ чей рэй вор фи нимичиць, яр чей че нэдэждуеск ын Домнул вор стэпыни цара.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 Ынкэ пуцинэ време ши чел рэу ну ва май фи; те вей уйта ла локул унде ера ши ну ва май фи.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 Чей блынзь моштенеск цара ши ау белшуг де паче.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Чел рэу фаче ла планурь ымпотрива челуй неприхэнит ши скрышнеште дин динць ымпотрива луй.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 Домнул рыде де чел рэу, кэч веде кэ-й вине ши луй зиуа.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Чей рэй траг сабия ши ышь ынкордязэ аркул, ка сэ добоаре пе чел ненорочит ши сэрак, ка сэ ынжунгие пе чей ку инима неприхэнитэ.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Дар сабия лор интрэ ын ынсэшь инима лор ши ли се сфэрымэ аркуриле.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Май мулт фаче пуцинул челуй неприхэнит декыт белшугул мултор рэй.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 Кэч брацеле челуй рэу вор фи здробите, дар Домнул сприжинэ пе чей неприхэниць.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 Домнул куноаште зилеле оаменилор чинстиць ши моштениря лор цине пе вечие.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 Ей ну рэмын де рушине ын зиуа ненорочирий, чи ау де ажунс ын зилеле де фоамете.
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 Дар чей рэй пер ши врэжмаший Домнулуй сунт ка челе май фрумоасе пэшунь: пер, пер ка фумул.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Чел рэу я ку ымпрумут ши ну дэ ынапой, дар чел неприхэнит есте милос ши дэ.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 Кэч чей бинекувынтаць де Домнул стэпынеск цара, дар чей блестемаць де Ел сунт нимичиць.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 Домнул ынтэреште паший омулуй кынд Ый плаче каля луй;
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 дакэ се ынтымплэ сэ кадэ, ну есте доборыт де тот, кэч Домнул ыл апукэ де мынэ.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 Ам фост тынэр ши ам ымбэтрынит, дар н-ам вэзут пе чел неприхэнит пэрэсит, нич пе урмаший луй чершинду-шь пыня.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Чи ел тотдяуна есте милос ши дэ ку ымпрумут, ши урмаший луй сунт бинекувынтаць.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Депэртязэ-те де рэу, фэ бинеле ши вей дэйнуи пе вечие!
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Кэч Домнул юбеште дрептатя ши ну пэрэсеште пе крединчоший Луй. Тотдяуна ей сунт суб паза Луй, дар сэмынца челор рэй есте нимичитэ.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 Чей неприхэниць вор стэпыни цара ши вор локуи ын еа пе вечие.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Гура челуй неприхэнит вестеште ынцелепчуня ши лимба луй трымбицязэ дрептатя.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Леӂя Думнезеулуй сэу есте ын инима луй ши ну и се клатинэ паший.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 Чел рэу пындеште пе чел неприхэнит ши каутэ сэ-л омоаре,
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 дар Домнул ну-л ласэ ын мыниле луй ши ну-л осындеште кынд вине ла жудекатэ.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Нэдэждуеште ын Домнул, пэзеште каля Луй, ши Ел те ва ынэлца ка сэ стэпынешть цара: вей ведя пе чей рэй нимичиць.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 Ам вэзут пе чел рэу ын тоатэ путеря луй; се ынтиндя ка ун копак верде.
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 Дар кынд ам трекут а доуа оарэ, ну май ера аколо; л-ам кэутат, дар ну л-ам май путут гэси.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Уйтэ-те бине ла чел фэрэ приханэ ши привеште пе чел фэрэ виклешуг, кэч омул де паче аре парте де моштениторь,
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 дар чей рэзврэтиць сунт нимичиць ку тоций, сэмынца челор рэй есте прэпэдитэ.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 Скэпаря челор неприхэниць вине де ла Домнул; Ел есте окротиторул лор ла время неказулуй.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 Домнул ый ажутэ ши-й избэвеште; ый избэвеште де чей рэй ши-й скапэ, пентру кэ се ынкред ын Ел.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
