Псалмул 34
1 Вой бинекувынта пе Домнул ын орьче време; лауда Луй ва фи тотдяуна ын гура мя.
Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
2 Сэ ми се лауде суфлетул ын Домнул! Сэ аскулте чей ненорочиць ши сэ се букуре!
Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
3 Ынэлцаць пе Домнул ымпреунэ ку мине! Сэ лэудэм ку тоций Нумеле Луй!
Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
4 Еу ам кэутат пе Домнул ши мь-а рэспунс: м-а избэвит дин тоате темериле меле.
Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
5 Кынд ыць ынторчь привириле спре Ел, те луминезь де букурие ши ну ци се умпле фаца де рушине.
Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
6 Кынд стригэ ун ненорочит, Домнул ауде ши-л скапэ дин тоате неказуриле луй.
Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
7 Ынӂерул Домнулуй тэбэрэште ын журул челор че се тем де Ел ши-й скапэ дин примеждие.
Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
8 Густаць ши ведець че бун есте Домнул! Фериче де омул каре се ынкреде ын Ел!
Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
9 Темеци-вэ де Домнул вой, сфинций Луй, кэч де нимик ну дук липсэ чей че се тем де Ел!
Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
10 Пуий де леу дук липсэ ши ли-й фоаме, дар чей че каутэ пе Домнул ну дук липсэ де ничун бине.
Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
11 Вениць, фиилор, ши аскултаци-мэ, кэч вэ вой ынвэца фрика де Домнул!
Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
12 Чине есте омул каре дореште вяца ши вря сэ айбэ парте де зиле феричите?
Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
13 Фереште-ць лимба де рэу ши бузеле де кувинте ыншелэтоаре!
Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
14 Депэртязэ-те де рэу ши фэ бинеле; каутэ пачя ши аляргэ дупэ еа!
Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
15 Окий Домнулуй сунт песте чей фэрэ приханэ ши урекиле Луй яу аминте ла стригэтеле лор.
Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
16 Домнул Ышь ынтоарче Фаца ымпотрива челор рэй, ка сэ ле штяргэ помениря де пе пэмынт.
Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
17 Кынд стригэ чей фэрэ приханэ, Домнул ауде ши-й скапэ дин тоате неказуриле лор.
Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
18 Домнул есте апроапе де чей ку инима ынфрынтэ ши мынтуеште пе чей ку духул здробит.
Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
19 Де мулте орь вине ненорочиря песте чел фэрэ приханэ, дар Домнул ыл скапэ тотдяуна дин еа.
Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
20 Тоате оаселе и ле пэзеште, ка ничунул дин еле сэ ну и се сфэрыме.
Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
21 Пе чел рэу ыл омоарэ ненорочиря, дар врэжмаший челуй фэрэ приханэ сунт педепсиць.
Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
22 Домнул скапэ суфлетул робилор Сэй ши ничунул дин чей че се ынкред ын Ел ну есте осындит.
Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
