Псалмул 32
1 Фериче де чел ку фэрэделеӂя ертатэ ши де чел ку пэкатул акоперит!
Давидів. Пісня навча́льна.
2 Фериче де омул кэруя ну-й цине ын сямэ Домнул нелеӂюиря ши ын духул кэруя ну есте викление!
блаженна люди́на, що Госпо́дь їй гріха́ не залічить, що нема в її дусі лука́вства!
3 Кытэ време ам тэкут, ми се топяу оаселе де ӂеметеле меле некурмате,
Коли я мовчав, спорохня́віли кості мої в цілоде́нному зо́йку моєму,
4 кэч зи ши ноапте мына Та апэса асупра мя; ми се уска влага кум се усукэ пэмынтул де сечета верий.
бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжи́ть, і воло́га моя обернулась на літню посу́ху! (Се́ла)
5 Атунч Ць-ам мэртурисит пэкатул меу ши ну мь-ам аскунс фэрэделеӂя. Ам зис: „Ымь вой мэртуриси Домнулуй фэрэделеӂиле!” Ши Ту ай ертат вина пэкатулуй меу.
Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: „Признаю́ся в просту́пках своїх перед Господом!“і провину мого гріха Ти простив. (Се́ла)
6 Де ачея орьче ом евлавиос сэ се роаӂе Цие ла време потривитэ! Ши кяр де с-ар вэрса апе марь, пе ел ну-л вор атинӂе делок.
Тому кожен побожний відпові́дного ча́су молитися буде до Тебе, і навіть велика нава́ла води не дося́гне до нього!
7 Ту ешть окротиря мя, Ту мэ скоць дин неказ, Ту мэ ынконжорь ку кынтэрь де избэвире.
Ти покро́ва моя, Ти від у́тиску бу́деш мене стерегти́, Ти обго́рнеш мене радістю спасі́ння! (Се́ла)
8 „Еу, зиче Домнул, те вой ынвэца ши-ць вой арэта каля пе каре требуе с-о урмезь, те вой сфэтуи ши вой авя привиря ындрептатэ асупра та.”
„Я зроблю́ тебе мудрим, і буду навчати тебе у доро́зі, якою ти будеш ходи́ти, Я дам тобі раду, Моє око вважає на те́бе!
9 Ну фиць ка ун кал сау ка ун катыр фэрэ причепере, пе каре-л струнешть ку ун фрыу ши о зэбалэ ку каре-л леӂь ка сэ ну се апропие де тине!
Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба прибо́ркати оздо́бою їхньою — вуди́лом і вузде́чкою, як до тебе вони не зближа́ються“.
10 Де мулте дурерь аре парте чел рэу, дар чел че се ынкреде ын Домнул есте ынконжурат ку ындураря Луй.
Багато хворі́б — на безбожного, хто ж наді́ю свою покладає на Господа — того милість ото́чує!
11 Неприхэницилор, букураци-вэ ын Домнул ши веселици-вэ! Скоатець стригэте де букурие, тоць чей ку инима фэрэ приханэ!
Веселі́тесь у Го́споді, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросе́рді!
