Псалмул 18
1 Те юбеск дин инимэ, Доамне, тэрия мя!
Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
2 Доамне, Ту ешть стынка мя, четэцуя мя, избэвиторул меу! Думнезеуле, Ту ешть стынка мя ын каре мэ аскунд, скутул меу, тэрия каре мэ скапэ ши ынтэритура мя!
Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
3 Еу стриг: „Лэудат сэ фие Домнул!” ши сунт избэвит де врэжмаший мей.
До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
4 Мэ ынконжурасерэ легэтуриле морций ши мэ ынгрозисерэ рыуриле пеирий;
Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. (Sheol h7585)
6 Дар, ын стрымтораря мя, ам кемат пе Домнул ши ам стригат кэтре Думнезеул меу: дин локашул Луй, Ел мь-а аузит гласул, ши стригэтул меу а ажунс пынэ ла Ел, пынэ ла урекиле Луй.
У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
7 Атунч с-а згудуит пэмынтул ши с-а кутремурат, темелииле мунцилор с-ау мишкат ши с-ау клэтинат, пентру кэ Ел Се мыниясе.
Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
8 Дин нэриле Луй се ридика фум ши ун фок мистуитор ешя дин гура Луй: кэрбунь априншь цышняу дин еа.
Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
9 А плекат черуриле ши С-а коборыт: ун нор грос ера суб пичоареле Луй.
Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
10 Кэлэря пе ун херувим ши збура, веня плутинд пе арипиле вынтулуй.
Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
11 Ынтунерикул Ши-л фэкусе ынвелитоаре, яр кортул Луй, ымпрежурул Луй, ерау ниште апе ынтунекоасе ши норь негри.
Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
12 Дин стрэлучиря каре се рэсфрынӂя ынаинтя Луй, ешяу норь каре арункау гриндинэ ши кэрбунь де фок.
Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
13 Домнул а тунат ын черурь, Чел Пряыналт а фэкут сэ-Й рэсуне гласул ку гриндинэ ши кэрбунь де фок.
Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
14 А арункат сэӂець ши а рисипит пе врэжмаший мей, а ынмулцит ловитуриле трэснетулуй ши й-а пус пе фугэ.
І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
15 Атунч с-а вэзут албия апелор ши с-ау дескоперит темелииле лумий, ла мустраря Та, Доамне, ла вуетул суфлэрий нэрилор Тале.
Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
16 Ел Шь-а ынтинс мына де сус, м-а апукат, м-а скос дин апеле челе марь;
Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
17 м-а избэвит де потривникул меу чел путерник, де врэжмаший мей, каре ерау май тарь декыт мине.
Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
18 Ей нэвэлисерэ деодатэ песте мине ын зиуа стрымторэрий меле; дар Домнул а фост сприжинул меу.
Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
19 Ел м-а скос ла лок ларг ши м-а скэпат, пентру кэ мэ юбеште.
Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
20 Домнул мь-а фэкут дупэ неприхэниря мя, мь-а рэсплэтит дупэ курэция мынилор меле,
Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
21 кэч ам пэзит кэиле Домнулуй ши н-ам пэкэтуит ымпотрива Думнезеулуй меу.
Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
22 Тоате порунчиле Луй ау фост ынаинтя мя ши ну м-ам депэртат де ла леӂиле Луй.
Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
23 Ам фост фэрэ винэ фацэ де Ел ши м-ам пэзит де фэрэделеӂя мя.
Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
24 Де ачея, Домнул мь-а рэсплэтит дупэ неприхэниря мя, дупэ курэция мынилор меле ынаинтя окилор Луй.
Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
25 Ку чел бун, Ту Те арэць бун, ку омул неприхэнит, Те арэць неприхэнит,
Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
26 ку чел курат, Те арэць курат ши, ку чел стрикат, Те порць дупэ стрикэчуня луй.
із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
27 Ту мынтуешть пе попорул каре се смереште ши смерешть привириле труфаше.
Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
28 Да, Ту ымь апринзь лумина мя. Домнул Думнезеул меу ымь луминязэ ынтунерикул меу.
Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
29 Ку Тине мэ нэпустеск асупра уней ошть ынармате, ку Думнезеул меу сар песте ун зид ынтэрит.
[Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
30 Кэиле луй Думнезеу сунт десэвыршите, Кувынтул Домнулуй есте ынчеркат: Ел есте ун скут пентру тоць чей че аляргэ ла Ел.
Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
31 Кэч чине есте Думнезеу афарэ де Домнул ши чине есте о стынкэ афарэ де Думнезеул ностру?
Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
32 Думнезеу мэ ынчинӂе ку путере ши мэ повэцуеште пе каля чя дряптэ.
Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
33 Ел ымь фаче пичоареле ка але чербоайчелор ши мэ ашазэ пе ынэлцимиле меле,
Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
34 Ел ымь депринде мыниле ла луптэ, аша кэ брацеле меле ынтинд аркул де арамэ.
Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
35 Ту ымь дай скутул мынтуирий Тале, дряпта Та мэ сприжинэ ши ындураря Та мэ фаче маре.
Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
36 Ту лэрӂешть друмул суб паший мей ши ну-мь алунекэ глезнеле.
Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
37 Урмэреск пе врэжмаший мей, ый ажунг ши ну мэ ынторк пынэ ну-й нимическ.
Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
38 Ый здробеск де ну пот сэ се май ридиче; ей кад суб пичоареле меле.
Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
39 Ту мэ ынчинӂь ку путере пентру луптэ ши рэпуй пе потривничий мей суб пичоареле меле.
Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
40 Ту фачь пе врэжмаший мей сэ дя досул ынаинтя мя, ши еу нимическ пе чей че мэ урэск.
Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
41 Ей стригэ, дар н-аре чине сэ-й скапе! Стригэ кэтре Домнул, дар ну ле рэспунде!
Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
42 Ый писез ка прафул, пе каре-л я вынтул, ый калк ын пичоаре ка нороюл де пе улице.
Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
43 Ту мэ скапь дин неынцелеӂериле попорулуй, мэ пуй ын фрунтя нямурилор; ун попор пе каре ну-л куноштям ымь есте супус.
Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
44 Ел аскултэ де мине ла чя динтый порункэ, фиий стрэинулуй мэ лингушеск.
слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
45 Фиилор стрэинулуй ли се ынмоае инима де мине ши ес тремурынд дин четэцуиле лор.
Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
46 Трэяскэ Домнул ши бинекувынтатэ сэ фие Стынка мя! Мэрит сэ фие Думнезеул мынтуирий меле,
Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
47 Думнезеу, Рэзбунэторул меу, каре ымь супуне попоареле
Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
48 ши мэ избэвеште де врэжмаший мей! Ту мэ ыналць май пресус де потривничий мей, мэ скапь де омул асупритор.
й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
49 Де ачея, Доамне, Те вой лэуда принтре нямурь, вой кынта спре слава Нумелуй Тэу.
За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
50 Ел дэ марь избэвирь ымпэратулуй Сэу ши дэ ындураре унсулуй Сэу, луй Давид, ши семинцей луй, пе вечие.
Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.
