< Псалмул 16 >
1 Пэзеште-мэ, Думнезеуле, кэч ын Тине мэ ынкред!
Золота пісня Дави́дова.
2 Еу зик Домнулуй: „Ту ешть Домнул меу, Ту ешть сингура мя феричире!”
Я сказав Господе́ві: „Ти Бог мій і — добро моє тільки в Тобі!“
3 Сфинций каре сунт ын царэ, оамений евлавиошь, сунт тоатэ плэчеря мя.
До святих, які на землі, що шляхе́тні вони, — до них все жада́ння моє!
4 Идолий се ынмулцеск, оамений аляргэ дупэ думнезей стрэинь, дар еу н-адук жертфеле лор де сынӂе ши ну пун нумеле лор пе бузеле меле.
Нехай мно́жаться сму́тки для тих, хто набув собі інших богів, — я не буду прино́сить їм ли́вної жертви із крови, і їхніх іме́н не носитиму в устах своїх!
5 Домнул есте партя мя де моштенире ши пахарул меу, Ту ымь ындрепць сорцул меу.
Господь — то частина спа́дку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпира́єш!
6 О моштенире плэкутэ мь-а кэзут ла сорць, о фрумоасэ мошие мь-а фост датэ.
Ча́стки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спа́дщина моя!
7 Еу бинекувынтез пе Домнул, каре мэ сфэтуеште, кэч пынэ ши ноаптя ымь дэ ындемнурь инима.
Благословляю я Господа, що радить мені, на́віть ноча́ми навчають мене мої ни́рки.
8 Ам некурмат пе Домнул ынаинтя окилор мей. Кынд есте Ел ла дряпта мя, ну мэ клатин.
Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, — й я не буду захитаний!
9 Де ачея инима ми се букурэ, суфлетул ми се веселеште ши трупул ми се одихнеште ын линиште.
Через те моє серце радіє та дух весели́ться, — і тіло моє спочиває безпечно!
10 Кэч ну вей лэса суфлетул меу ын Локуинца морцилор, ну вей ынгэдуи ка пряюбитул Тэу сэ вадэ путрезиря. (Sheol )
Бо Ти не опу́стиш моєї душі до шео́лу, не попу́стиш Своєму святому побачити тлі́ння! (Sheol )
11 Ымь вей арэта кэраря веций; ынаинтя Фецей Тале сунт букурий неспусе ши десфэтэрь вешниче, ын дряпта Та.
Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, за́вжди блаженство в прави́ці Твоїй!