Псалмул 141

1 Доамне, еу Те кем; вино деграбэ ла мине! Я аминте ла гласул меу кынд Те кем!

Псалом Давидів.

2 Ка тэмыя сэ фие ругэчуня мя ынаинтя Та ши ка жертфа де сярэ сэ фие ридикаря мынилор меле!

Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

3 Пуне, Доамне, о стражэ ынаинтя гурий меле ши пэзеште уша бузелор меле!

Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

4 Ну-мь абате инима ла лукрурь реле, ла фапте виновате ымпреунэ ку оамений каре фак рэул, ши сэ ну мэнынк дин оспецеле лор!

Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

5 Ловяскэ-мэ чел неприхэнит, кэч ловиря луй ымь есте бине-венитэ; педепсяскэ-мэ, кэч педяпса луй есте ка унтделемнул турнат пе капул меу! Сэ ну-мь ынторк капул де ла еа: дар ругэчуня мя се ва ынэлца ынтруна ымпотрива рэутэций лор.

Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

6 Кынд ли се вор прэвэли жудекэторий де-а лунгул стынчилор, атунч вор аскулта кувинтеле меле ши вор ведя кэ сунт плэкуте.

Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

7 Кум се брэздязэ ши се спинтекэ пэмынтул, аша ни се рисипеск оаселе ла гура мормынтулуй. (Sheol h7585)

Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)

8 Де ачея, кэтре Тине, Доамне Думнезеуле, ымь ындрепт окий, ла Тине каут адэпост; ну-мь пэрэси суфлетул!

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!

9 Пэзеште-мэ де курса пе каре мь-о ынтинд ей ши де педичиле челор че фак рэул!

Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!

10 Сэ кадэ чей рэй ын лацуриле лор, ын тимп че еу сэ скап!

Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!