Псалмул 125

1 Чей че се ынкред ын Домнул сунт ка мунтеле Сионулуй, каре ну се клатинэ, чи стэ ынтэрит пе вечие.

Пісня сходження. Ті, хто надію покладає на Господа, – немов гора Сіон, яка не захитається, [але] повік перебуває.

2 Кум есте ынконжурат Иерусалимул де мунць, аша ынконжоарэ Домнул пе попорул Сэу, де акум ши пынэ ын вяк.

Як гори навколо Єрусалима, так Господь навколо Свого народу віднині й повіки.

3 Кэч тоягул де кырмуире ал рэутэций ну ва рэмыне пе моштениря челор неприхэниць, пентру ка чей неприхэниць сэ ну ынтиндэ мыниле спре нелеӂюире.

Не спочине жезл нечестивих над долею праведних, щоб не простягнули праведні руки свої до беззаконня.

4 Доамне, варсэ-Ць бинефачериле песте чей бунь ши песте чей ку инима фэрэ приханэ!

Господи, будь добрим до добрих і справедливих у серцях своїх!

5 Дар пе чей че апукэ пе кэй лэтуралниче, сэ-й нимичяскэ Домнул ымпреунэ ку чей че фак рэу! Пачя сэ фие песте Исраел!

А тих, хто блукає манівцями своїми, нехай полишить Господь ходити разом із тим, хто чинить беззаконня. Мир над Ізраїлем!