Псалмул 110

1 Домнул а зис Домнулуй меу: „Шезь ла дряпта Мя пынэ вой пуне пе врэжмаший Тэй суб пичоареле Тале.”

Псалом Давидів.

2 Домнул ва ынтинде дин Сион тоягул де кырмуире ал путерий Тале, зикынд: „Стэпынеште ын мижлокул врэжмашилор Тэй!”

Госпо́дь із Сіону пошле бе́рло сили Своєї, — пануй Ти поміж ворога́ми Своїми!

3 Попорул Тэу есте плин де ынфлэкэраре кынд Ыць адунь оштиря; ку подоабе сфинте, ка дин сынул зорилор, вине тинеретул Тэу ла Тине, ка роуа.

Наро́д Твій готовий у день військово́го побо́ру Твого, — в оздо́бах святині із ло́ня зірни́ці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.

4 Домнул а журат ши ну-Й ва пэря рэу: „Ту ешть преот ын вяк, ын фелул луй Мелхиседек.”

Поклявся Господь, — і не буде жаліти: „Ти священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“.

5 Домнул, де ла дряпта Та, здробеште пе ымпэраць ын зиуа мынией Луй.

По прави́ці Твоїй розторо́щить Владика царів у день гніву Свого́,

6 Ел фаче дрептате принтре нямурь: тотул есте плин де трупурь моарте; Ел здробеште капете пе тоатэ ынтиндеря цэрий.

Він буде суди́ти між наро́дами, землю ви́повнить тру́пами, розторо́щить Він голову в кра́ї великім.

7 Ел бя дин пырыу ын тимпул мерсулуй, де ачея Ышь ыналцэ капул.

Буде пити з струмка́ на дорозі, тому́ то піді́йме Він го́лову!“