Псалмул 109
1 Думнезеул лаудей меле, ну тэчя!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Кэч потривничий ау дескис ымпотрива мя о гурэ ря ши ыншелэтоаре, ымь ворбеск ку о лимбэ минчиноасэ,
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 мэ ынконжоарэ ку кувынтэрь плине де урэ ши се рэзбоеск ку мине фэрэ темей.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 Пе кынд еу ый юбеск, ей ымь сунт потривничь, дар еу алерг ла ругэчуне.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Ей ымь ынторк рэу пентру бине ши урэ пентру драгостя мя.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Пе врэжмашул меу пуне-л суб стэпыниря унуй ом рэу ши ун пырыш сэ стя ла дряпта луй!
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Кынд ва фи жудекат, сэ фие гэсит виноват ши ругэчуня луй сэ трякэ дрепт ун пэкат!
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Пуцине сэ-й фие зилеле ла нумэр ши служба сэ й-о я алтул!
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Сэ-й рэмынэ копиий орфань ши невастэ-са вэдувэ!
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Копиий луй сэ умбле фэрэ ничун кэпэтый ши сэ чершяскэ, сэ-шь кауте пыня департе де локуинца лор дэрыматэ!
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Чел че л-а ымпрумутат сэ-й пунэ мына пе тот че аре ши стрэиний сэ-й жефуяскэ родул мунчий луй!
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Нимень сэ ну май цинэ ла ел ши нимень сэ н-айбэ милэ де орфаний луй!
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Урмаший луй сэ фие нимичиць ши сэ ли се стингэ нумеле ын нямул урмэтор!
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Нелеӂюиря пэринцилор сэй сэ рэмынэ ка адучере аминте ынаинтя Домнулуй ши сэ ну се штяргэ пэкатул мамей луй!
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Домнул сэ-й айбэ тотдяуна ынаинтя окилор, ка сэ ле штяргэ помениря де пе пэмынт,
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 пентру кэ ну шь-а адус аминте сэ факэ ындураре, пентру кэ а пригонит пе чел ненорочит ши пе чел липсит, пынэ аколо ынкыт сэ омоаре пе омул ку инима здробитэ!
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Ый плэчя блестемул: сэ кадэ асупра луй! Ну-й плэчя бинекувынтаря: сэ се депэртезе де ел!
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Се ымбракэ ку блестемул кум се ымбракэ ку хайна луй, ый пэтрунде ка апа ынэунтрул луй, ка унтделемнул ын оасе!
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Де ачея, сэ-й служяскэ де вешмынт ка сэ се акопере, де чингэтоаре ку каре сэ фие тотдяуна ынчинс!
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Ачаста сэ фие, дин партя Домнулуй, плата врэжмашилор мей ши а челор че ворбеск ку рэутате де мине!
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Яр Ту, Доамне Думнезеуле, лукрязэ пентру мине дин причина Нумелуй Тэу, кэч маре есте бунэтатя Та; избэвеште-мэ!
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Сунт ненорочит ши липсит ши ымь е рэнитэ инима ынэунтрул меу.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Пер ка умбра гата сэ трякэ, сунт изгонит ка о лэкустэ.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Мь-ау слэбит ӂенункий де пост ши ми с-а слеит трупул де слэбичуне.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Ам ажунс де окара лор; кынд мэ привеск ей, дау дин кап.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Ажутэ-мь, Доамне, Думнезеул меу! Скапэ-мэ прин бунэтатя Та!
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 Ши сэ штие кэ мына Та, кэ Ту, Доамне, ай фэкут лукрул ачеста!
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Мэкар кэ ей блестемэ, Ту бинекувынтязэ; мэкар кэ се ридикэ ей ымпотрива мя, вор фи ынфрунтаць, яр робул Тэу се ва букура.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Потривничий мей сэ се ымбраче ку окара, сэ се акопере ку рушиня лор кум се акоперэ ку о манта!
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Вой лэуда фоарте мулт ку гура мя пе Домнул, Ыл вой мэри ын мижлокул мулцимий,
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 кэч Ел стэ ла дряпта сэракулуй ка сэ-л избэвяскэ де чей че-л осындеск.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
