Псалмул 103
1 Бинекувынтязэ, суфлете, пе Домнул ши тот че есте ын мине сэ бинекувынтезе Нумеле Луй чел сфынт!
Давидів.
2 Бинекувынтязэ, суфлете, пе Домнул ши ну уйта ничуна дин бинефачериле Луй!
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
3 Ел ыць яртэ тоате фэрэделеӂиле тале, Ел ыць виндекэ тоате болиле тале,
Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
4 Ел ыць избэвеште вяца дин гроапэ, Ел те ынкунунязэ ку бунэтате ши ындураре;
Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
5 Ел ыць сатурэ де бунэтэць бэтрынеця ши те фаче сэ ынтинерешть ярэшь ка вултурул.
Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
6 Домнул фаче дрептате ши жудекатэ тутурор челор асуприць.
Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
7 Ел Шь-а арэтат кэиле Сале луй Мойсе ши лукрэриле Сале копиилор луй Исраел.
Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
8 Домнул есте ындурэтор ши милостив, ынделунг рэбдэтор ши богат ын бунэтате.
Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
9 Ел ну Се чартэ фэрэ ынчетаре ши ну цине мыния пе вечие.
Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
10 Ну не фаче дупэ пэкателе ноастре, ну не педепсеште дупэ фэрэделеӂиле ноастре,
Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
11 чи, кыт сунт де сус черуриле фацэ де пэмынт, атыт есте де маре бунэтатя Луй пентру чей че се тем де Ел;
Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
12 кыт де департе есте рэсэритул де апус, атыт де мулт депэртязэ Ел фэрэделеӂиле ноастре де ла ной.
як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
13 Кум се ындурэ ун татэ де копиий луй, аша Се ындурэ Домнул де чей че се тем де Ел.
Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
14 Кэч Ел штие дин че сунтем фэкуць; Ышь адуче аминте кэ сунтем цэрынэ.
бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
15 Омул – зилеле луй сунт ка ярба, ши ынфлореште ка флоаря де пе кымп!
чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
16 Кынд трече ун вынт песте еа, ну май есте ши локул пе каре-л куприндя н-о май куноаште.
та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
17 Дар бунэтатя Домнулуй цине ын вечь пентру чей че се тем де Ел ши ындураря Луй, пентру копиий копиилор лор,
А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
18 пентру чей че пэзеск легэмынтул Луй ши ышь адук аминте де порунчиле Луй ка сэ ле ымплиняскэ.
що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
19 Домнул Шь-а ашезат скаунул де домние ын черурь ши домния Луй стэпынеште песте тот.
Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
20 Бинекувынтаць пе Домнул, ынӂерий Луй, каре сунтець тарь ын путере, каре ымплиниць порунчиле Луй ши каре аскултаць де гласул кувынтулуй Луй!
Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Бинекувынтаць пе Домнул, тоате оштириле Луй, робий Луй, каре фачець воя Луй!
Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
22 Бинекувынтаць пе Домнул, тоате лукрэриле Луй, ын тоате локуриле стэпынирий Луй! Бинекувынтязэ, суфлете, пе Домнул!
Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
