Провербеле 8
1 Ну стригэ ынцелепчуня ши ну-шь ыналцэ причеперя гласул?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 Еа се ашазэ сус, пе ынэлцимь, афарэ пе друм, ла рэспынтий,
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 ши стригэ лынгэ порць, ла интраря четэций, ла интраря порцилор:
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 „Оаменилор, кэтре вой стриг ши спре фиий оаменилор се ындряптэ гласул меу.
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Ынвэцаци-вэ минте, проштилор, ши ынцелепцици-вэ, небунилор!
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Аскултаць, кэч ам лукрурь марь де спус ши бузеле ми се дескид ка сэ ынвеце пе алций че есте дрепт!
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Кэч гура мя вестеште адевэрул ши бузеле меле урэск минчуна!
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Тоате кувинтеле гурий меле сунт дрепте, н-ау нимик неадевэрат, нич сучит ын еле.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Тоате сунт лэмурите пентру чел причепут ши дрепте пентру чей че ау гэсит штиинца.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Примиць май деграбэ ынвэцэтуриле меле декыт арӂинтул ши май деграбэ штиинца декыт аурул скумп.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Кэч ынцелепчуня прецуеште май мулт декыт мэргэритареле ши ничун лукру де прец ну се поате асемуи ку еа.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Еу, ынцелепчуня, ам ка локуинцэ минтя ши пот нэскочи челе май кибзуите планурь.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 Фрика де Домнул есте урыря рэулуй; труфия ши мындрия, пуртаря ря ши гура минчиноасэ – ятэ че урэск еу.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Де ла мине вин сфатул ши избында, еу сунт причеперя, а мя есте путеря.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Прин мине ымпэрэцеск ымпэраций ши дау воевозий порунчь дрепте.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Прин мине кырмуеск дрегэторий ши май-марий, тоць жудекэторий пэмынтулуй.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Еу юбеск пе чей че мэ юбеск, ши чей че мэ каутэ ку тот динадинсул мэ гэсеск.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Ку мине сунт богэция ши слава, авуцииле трайниче ши дрептатя.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Родул меу есте май бун декыт аурул чел май курат ши венитул меу ынтрече арӂинтул чел май алес.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Еу умблу пе каля невиновэцией, пе мижлокул кэрэрилор неприхэнирий,
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 ка сэ дау о адевэратэ моштенире челор че мэ юбеск ши сэ ле умплу вистиерииле.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Домнул м-а фэкут чя динтый динтре лукрэриле Луй, ынаинтя челор май векь лукрэрь але Луй.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Еу ам фост ашезатэ дин вешничие, ынаинте де орьче ынчепут, ынаинте де а фи пэмынтул.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Ам фост нэскутэ кынд ынкэ ну ерау адынкурь, нич извоаре ынкэркате ку апе;
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 ам фост нэскутэ ынаинте де ынтэриря мунцилор, ынаинте де а фи дялуриле,
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 кынд ну ерау ынкэ нич пэмынтул, нич кымпииле, нич чя динтый фэрымэ дин пулберя лумий.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Кынд а ынтокмит Домнул черуриле, еу ерам де фацэ; кынд а трас о заре пе фаца адынкулуй,
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 кынд а пиронит норий сус ши кынд ау цышнит ку путере извоареле адынкулуй,
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 кынд а пус ун хотар мэрий, ка апеле сэ ну трякэ песте порунка Луй, кынд а пус темелииле пэмынтулуй,
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 еу ерам мештерул Луй, ла лукру лынгэ Ел, ши ын тоате зилеле ерам десфэтаря Луй, жукынд неынчетат ынаинтя Луй,
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 жукынд пе ротоколул пэмынтулуй Сэу ши гэсинду-мь плэчеря ын фиий оаменилор.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Ши акум, фиилор, аскултаци-мэ, кэч фериче де чей че пэзеск кэиле меле!
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Аскултаць ынвэцэтура, ка сэ вэ фачець ынцелепць, ши ну лепэдаць сфатул меу!
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Фериче де омул каре м-аскултэ, каре вегязэ зилник ла порциле меле ши пэзеште прагул уший меле!
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Кэч чел че мэ гэсеште, гэсеште вяца ши капэтэ бунэвоинца Домнулуй.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Дар чел че пэкэтуеште ымпотрива мя ышь ватэмэ суфлетул сэу; тоць чей че мэ урэск пе мине юбеск моартя.”
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
