Провербеле 4
1 Аскултаць, фиилор, ынвэцэтура унуй татэ ши луаць аминте ка сэ причепець,
Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
2 кэч еу вэ дау сфатурь буне: ну лепэдаць ынвэцэтура мя!
бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
3 Кэч, кынд ерам ынкэ фиу ла татэл меу ши фиу ӂингаш ши сингур ла мама мя,
бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
4 ел мэ ынвэца атунч ши-мь зичя: „Пэстрязэ бине ын инима та кувинтеле меле, пэзеште ынвэцэтуриле меле ши вей трэи!
І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
5 Добындеште ынцелепчуне, добындеште причепере; ну уйта кувинтеле гурий меле ши ну те абате де ла еле!
Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
6 Н-о пэрэси, ши еа те ва пэзи; юбеште-о, ши те ва окроти!
не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
7 Ятэ ынчепутул ынцелепчуний: добындеште ынцелепчуня ши, ку тот че ай, добындеште причеперя.
Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
8 Ыналц-о ши еа те ва ынэлца; еа ва фи слава та дакэ о вей ымбрэциша.
Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
9 Еа ыць ва пуне пе кап о кунунэ плэкутэ, те ва ымподоби ку о стрэлучитэ кунунэ ымпэрэтяскэ.”
вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
10 Аскултэ, фиуле, примеште кувинтеле меле ши аний веций тале се вор ынмулци!
Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
11 Еу ыць арэт каля ынцелепчуний, те повэцуеск пе кэрэриле неприхэнирий.
дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
12 Кынд вей умбла, пасул ну-ць ва фи стынженит ши, кынд вей алерга, ну те вей потикни.
коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
13 Цине ынвэцэтура, н-о лэса дин мынэ; пэстряз-о, кэч еа есте вяца та!
Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
14 Ну интра пе кэраря челор рэй ши ну умбла пе каля челор нелеӂюиць!
На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
15 Фереште-те де еа, ну трече пе еа; околеште-о ши тречь ынаинте!
покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
16 Кэч ей ну дорм дакэ н-ау фэкут рэул, ле пере сомнул дакэ ну фак пе чинева сэ кадэ;
бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
17 кэч ей мэнынкэ пыне нелеӂюитэ ши бяу вин сторс ку сила.
Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
18 Дар кэраря челор неприхэниць есте ка лумина стрэлучитоаре, а кэрей стрэлучире мерӂе мереу крескынд пынэ ла мезул зилей.
А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
19 Каля челор рэй есте ка ынтунерикул грос: ей ну вэд де че се вор потикни.
Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
20 Фиуле, я аминте ла кувинтеле меле, плякэ-ць урекя ла ворбеле меле!
Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
21 Сэ ну се депэртезе кувинтеле ачестя де окий тэй, пэстрязэ-ле ын фундул инимий тале!
Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
22 Кэч еле сунт вяцэ пентру чей че ле гэсеск ши сэнэтате пентру тот трупул лор.
Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
23 Пэзеште-ць инима май мулт декыт орьче, кэч дин еа ес извоареле веций!
Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
24 Изгонеште неадевэрул дин гура та ши депэртязэ викления де пе бузеле тале!
Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
25 Окий тэй сэ привяскэ дрепт ши плеоапеле тале сэ кауте дрепт ынаинтя та!
Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
26 Кэраря пе каре мерӂь сэ фие нетедэ ши тоате кэиле тале сэ фие хотэрыте:
Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27 ну те абате нич ла дряпта, нич ла стынга ши фереште-те де рэу!
не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
