< Провербеле 29 >
1 Ун ом каре се ымпотривеште тутурор мустрэрилор ва фи здробит деодатэ ши фэрэ ляк.
Un hombre que odia las palabras de reprensión endurece su corazón, de repente será destruido y no se recuperará.
2 Кынд се ынмулцеск чей бунь, попорул се букурэ, дар кынд стэпынеште чел рэу, попорул ӂеме.
Cuando los rectos tienen poder, la gente está contenta; cuando un hombre malo es el gobernante, la pena llega a la gente.
3 Чине юбеште ынцелепчуня ынвеселеште пе татэл сэу, дар чине умблэ ку курвеле рисипеште аверя.
Un hombre amante de la sabiduría es un gozo para su padre; pero el que va en compañía de prostitutas es un derrochador de riquezas.
4 Ун ымпэрат ынтэреште цара прин дрептате, дар чине я митэ о нимичеште.
Un rey, por regla correcta, hace que la tierra sea segura; pero uno lleno de deseos la convierte en un desperdicio.
5 Чине лингушеште пе апроапеле сэу ый ынтинде ун лац суб паший луй.
Un hombre que siempre adula a su vecino extiende una red para sus pasos.
6 Ын пэкатул омулуй рэу есте о курсэ, дар чел бун бируе ши се букурэ.
En los pasos de un hombre malo hay una red para él, pero el hombre recto escapa rápidamente y está contento.
7 Чел бун причепе причина сэрачилор, дар чел рэу ну поате с-о причяпэ.
El hombre recto presta atención a la causa de los pobres: el malvado no piensa en ello.
8 Чей ушуратичь апринд фокул ын четате, дар ынцелепций потолеск мыния.
Los hombres de orgullo son la causa de los actos violentos en una ciudad, pero hombres sabios alejan la ira de los hombres.
9 Кынд се чартэ ун ынцелепт ку ун небун, сэ се тот супере сау сэ тот рыдэ, кэч паче ну се фаче.
Si un hombre sabio va a la ley con un hombre necio, puede estar enojado o reírse, pero no habrá descanso.
10 Оамений сетошь де сынӂе урэск пе омул фэрэ приханэ, дар оамений фэрэ приханэ ый окротеск вяца.
Los sanguinarios odian al hombre bueno, y los malvados van tras su alma.
11 Небунул ышь аратэ тоатэ патима, дар ынцелептул о стэпынеште.
Un hombre necio deja salir toda su ira, pero un hombre sabio lo guarda silenciosamente.
12 Кынд чел че стэпынеште дэ аскултаре кувинтелор минчиноасе, тоць служиторий луй сунт ниште рэй.
Si un gobernante presta atención a las palabras falsas, todos sus siervos son malvados.
13 Сэракул ши асуприторул се ынтылнеск, дар Домнул ле луминязэ окий амындурора.
El pobre y su acreedor se encuentran cara a cara: el Señor ilumina sus ojos por igual.
14 Ун ымпэрат каре жудекэ пе сэрачь дупэ адевэр ышь ва авя скаунул де домние ынтэрит пе вечие.
El rey que es un verdadero juez en la causa de los pobres, estará a salvo para siempre en el trono de su poder.
15 Нуяуа ши чертаря дау ынцелепчуня, дар копилул лэсат де капул луй фаче рушине мамей сале.
La vara y las palabras de corrección dan sabiduría; pero un niño que no es guiado es motivo de vergüenza para su madre.
16 Кынд се ынмулцеск чей рэй, се ынмулцеште ши пэкатул, дар чей бунь ле вор ведя кэдеря.
Cuando los hombres malvados están en el poder, aumentan las maldades; pero los rectos tendrán placer cuando vean su caída.
17 Педепсеште-ць фиул, ши ел ыць ва да одихнэ ши ыць ва адуче десфэтаре суфлетулуй.
Entrena a tu hijo, y él te dará descanso; Él deleitará tu alma.
18 Кынд ну есте ничо дескоперире думнезеяскэ, попорул есте фэрэ фрыу; дар фериче де попорул каре пэзеште леӂя!
Donde no hay visión, las personas están descontroladas; pero el que guarda la ley será feliz.
19 Ну прин ворбе се педепсеште ун роб, кэч, кяр дакэ причепе, н-аскултэ.
Un siervo no será entrenado por las palabras; porque aunque el sentido de las palabras es claro para él, no le dará atención.
20 Дакэ везь ун ом каре ворбеште некибзуит, поць сэ нэдэждуешть май мулт де ла ун небун декыт де ла ел.
¿Has visto a un hombre que es rápido con su lengua? Hay más esperanza para un hombre tonto que para él.
21 Служиторул пе каре-л рэсфець дин копилэрие ла урмэ ажунӂе де се креде фиу.
Si un sirviente es cuidado suavemente desde sus primeros años, al final se convertirá en una causa de dolor.
22 Ун ом мыниос стырнеште чертурь ши ун ынфурият фаче мулте пэкате.
Un hombre enojado es la causa de la contienda, y un hombre dado a la ira hace mucho mal.
23 Мындрия унуй ом ыл кобоарэ, дар чине есте смерит ку духул капэтэ чинсте.
El orgullo de un hombre será la causa de su caída, pero el que tiene un espíritu apacible recibirá honor.
24 Чине ымпарте ку ун хоц ышь урэште вяца, ауде блестемул ши ну спуне нимик.
Un hombre que toma parte con un ladrón tiene odio por su alma; él es puesto bajo juramento, pero no dice nada.
25 Фрика де оамень есте о курсэ, дар чел че се ынкреде ын Домнул н-аре де че сэ се тямэ.
El temor del hombre es causa de peligro; pero el que pone su fe en el Señor tendrá un lugar seguro en lo alto.
26 Мулць умблэ дупэ бунэвоинца челуй че стэпынеште, дар Домнул есте Ачела каре фаче дрептате фиекэруя.
La aprobación de un gobernante es deseada por grandes números: pero la decisión en la causa de un hombre viene del Señor.
27 Омул нелеӂюит есте о скырбэ ынаинтя челор неприхэниць, дар чел че умблэ фэрэ приханэ есте о скырбэ ынаинтя челор рэй.
El hombre malo es repugnante para los rectos, y el que es recto es repugnante para los malvados.