Провербеле 27
1 Ну те фэли ку зиуа де мыне, кэч ну штий че поате адуче о зи!
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
2 Сэ те лауде алтул, ну гура та, ун стрэин, ну бузеле тале!
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 Пятра есте гря ши нисипул есте греу, дар супэраря пе каре о причинуеште небунул есте май гря декыт амындоуэ.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Фурия есте фэрэ милэ ши мыния, нэвалникэ, дар чине поате ста ымпотрива ӂелозией?
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
5 Май бине о мустраре пе фацэ декыт о приетение аскунсэ.
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
6 Рэниле фэкуте де ун приетен доведеск крединчошия луй, дар сэрутэриле унуй врэжмаш сунт минчиноасе.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
7 Сэтулул калкэ ын пичоаре фагуреле де мьере, дар пентру чел флэмынд тоате амэрэчуниле сунт дулчь.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
8 Ка пасэря плекатэ дин куйбул ей, аша есте омул плекат дин локул сэу.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
9 Кум ынвеселеск унтделемнул ши тэмыя инима, аша де дулчь сунт сфатуриле плине де драгосте але унуй приетен.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 Ну пэрэси пе приетенул тэу ши пе приетенул татэлуй тэу, дар ну интра ын каса фрателуй тэу ын зиуа неказулуй тэу: май бине ун вечин апроапе декыт ун фрате департе.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
11 Фиуле, фий ынцелепт ши ынвеселеште-мь инима, ши атунч вой путя рэспунде челуй че мэ батжокореште!
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
12 Омул кибзуит веде рэул ши се аскунде, дар проштий мерг спре ел ши сунт педепсиць.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
13 Я-й хайна, кэч с-а пус кезаш пентру алтул, я-л зэлог ын локул уней стрэине!
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
14 Бинекувынтаря апроапелуй ку глас таре дис-де-диминяцэ есте привитэ ка ун блестем.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
15 О стряшинэ, каре пикурэ некурмат ынтр-о зи де плоае, ши о невастэ гылчевитоаре сунт тот уна.
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
16 Чине о опреште паркэ опреште вынтул ши паркэ цине унтделемнул ын мына дряптэ.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
17 Дупэ кум ферул аскуте ферул, тот аша ши омул ацыцэ мыния алтуй ом.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
18 Чине ынгрижеште де ун смокин ва мынка дин родул луй ши чине-шь пэзеште стэпынул ва фи прецуит.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 Кум рэспунде ын апэ фаца ла фацэ, аша рэспунде инима омулуй инимий омулуй.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
20 Дупэ кум Локуинца морцилор ши адынкул ну се пот сэтура, тот аша нич окий омулуй ну се пот сэтура. (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
21 Че есте тигая пентру лэмуриря арӂинтулуй ши купторул пентру лэмуриря аурулуй, ачея есте бунул нуме пентру ун ом.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
22 Пе небун, кяр дакэ л-ай писа ку писэлогул ын пиуэ, ын мижлокул грэунцелор, небуния тот н-ар еши дин ел.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
23 Ынгрижеште бине де оиле тале ши я сяма ла турмеле тале!
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
24 Кэч ничо богэцие ну цине вешник ши нич кунуна ну рэмыне пе вечие.
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 Дупэ че се ридикэ фынул, се аратэ вердяца ноуэ, ши ербуриле де пе мунць сунт стрынсе.
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
26 Меий сунт пентру ымбрэкэминте ши цапий, пентру плата огорулуй;
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
27 лаптеле капрелор ць-ажунӂе пентру храна та, а касей тале ши пентру ынтрецинеря служничелор тале.
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
