Провербеле 25
1 Ятэ ынкэ врео кытева дин пилделе луй Соломон, стрынсе де оамений луй Езекия, ымпэратул луй Иуда.
І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
2 Слава луй Думнезеу стэ ын аскундеря лукрурилор, дар слава ымпэрацилор стэ ын черчетаря лукрурилор.
Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
3 Ынэлцимя черурилор, адынчимя пэмынтулуй ши инима ымпэрацилор сунт непэтрунсе.
Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
4 Скоате згура дин арӂинт ши арӂинтарул ва фаче дин ел ун вас алес!
Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
5 Скоате ши пе чел рэу динаинтя ымпэратулуй ши скаунул луй де домние се ва ынтэри прин неприхэнире.
коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
6 Ну те фэли ынаинтя ымпэратулуй ши ну луа локул челор марь;
Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
7 кэч есте май бине сэ ци се зикэ: „Суе-те май сус!” декыт сэ фий коборыт ынаинтя воеводулуй пе каре ци-л вэд окий.
бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
8 Ну те грэби сэ те ей ла чартэ, ка ну кумва, ла урмэ, сэ ну штий че сэ фачь кынд те ва луа ла окэрь апроапеле тэу.
Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
9 Апэрэ-ць причина ымпотрива апроапелуй тэу, дар ну да пе фацэ тайна алтуя,
Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
10 ка ну кумва, афлынд-о чинева, сэ те умпле де рушине ши сэ-ць ясэ нуме рэу, каре сэ ну се май штяргэ!
щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
11 Ун кувынт спус ла время потривитэ есте ка ниште мере де аур ынтр-ун кошулец де арӂинт.
Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
12 Ка о веригэ де аур ши о подоабэ де аур курат, аша есте ынцелептул каре мустрэ пентру о уреке аскултэтоаре.
Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
13 Ка рэкоряла зэпезий пе время сечеришулуй, аша есте ун сол крединчос пентру чел че-л тримите: ел ынвиорязэ суфлетул стэпынулуй сэу.
Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
14 Ка норий ши вынтул фэрэ плоае, аша есте ун ом каре се лаудэ пе недрепт ку дэрничииле луй.
Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
15 Прин рэбдаре се ындуплекэ ун воевод ши о лимбэ дулче поате здроби оасе.
Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
16 Дакэ дай песте мьере, ну мынка декыт атыт кыт ыць ажунӂе, ка сэ ну ци се скырбяскэ ши с-о вершь дин гурэ.
Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
17 Калкэ рар ын каса апроапелуй тэу, ка сэ ну се сатуре де тине ши сэ те ураскэ.
Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
18 Ка ун буздуган, ка о сабие ши ка о сэӂятэ аскуцитэ, аша есте ун ом каре фаче о мэртурисире минчиноасэ ымпотрива апроапелуй сэу.
Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
19 Ка ун динте стрикат ши ка ун пичор каре шкьоапэтэ, аша есте ынкредеря ынтр-ун стрикат ла зиуа неказулуй.
Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
20 Ка унул каре ышь скоате хайна пе о зи рече сау варсэ оцет пе силитрэ, аша есте чине кынтэ кынтече уней инимь ын ненорочире.
Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
21 Дакэ есте флэмынд врэжмашул тэу, дэ-й пыне сэ мэнынче, дакэ-й есте сете, дэ-й апэ сэ бя!
Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
22 Кэч, фэкынд аша, адунь кэрбунь априншь пе капул луй, ши Домнул ыць ва рэсплэти.
бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
23 Вынтул де мязэноапте адуче плоая ши лимба клеветитоаре адуче о фацэ мыхнитэ.
Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
24 Май бине сэ локуешть ынтр-ун колц пе акопериш декыт сэ локуешть ынтр-о касэ маре ку о невастэ гылчевитоаре.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
25 Ка апа проаспэтэ пентру ун ом обосит, аша есте о весте бунэ венитэ динтр-о царэ депэртатэ.
Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
26 Ка о фынтынэ тулбуре ши ка ун извор стрикат, аша есте чел неприхэнит каре се клатинэ ынаинтя челуй рэу.
Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
27 Ну есте бине сэ мэнынчь мултэ мьере: тот аша, ну есте о чинсте сэ алерӂь дупэ слава та ынсуць.
Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
28 Омул каре ну есте стэпын пе сине есте ка о четате сурпатэ ши фэрэ зидурь.
Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
