Провербеле 24
1 Ну пизмуи пе оамений чей рэй ши ну дори сэ фий ку ей;
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 кэч инима лор се гындеште ла прэпэд ши бузеле лор ворбеск нелеӂюирь.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Прин ынцелепчуне се ыналцэ о касэ ши прин причепере се ынтэреште;
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 прин штиинцэ се умплу кэмэриле ей де тоате бунэтэциле де прец ши плэкуте.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Ун ом ынцелепт есте плин де путере ши чел причепут ышь оцелеште влага.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Кэч прин мэсурь кибзуите кыштиӂь бэтэлия, ши прин мареле нумэр ал сфетничилор ай бируинца.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Ынцелепчуня есте пря ыналтэ пентру чел небун: ел ну ва дескиде гура ла жудекатэ.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Чине се гындеште сэ факэ рэу се кямэ ун ом плин де рэутате.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Гындул челуй небун ну есте декыт пэкат ши батжокориторул есте о скырбэ пентру оамень.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Дакэ слэбешть ын зиуа неказулуй, микэ ыць есте путеря.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Избэвеште пе чей тырыць ла моарте ши скапэ пе чей че сунт апроапе сэ фие ынжунгияць.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Дакэ зичь: „Ах! н-ам штиут…”, крезь кэ ну веде Чел че кынтэреште инимиле ши Чел че вегязэ асупра суфлетулуй тэу? Ши ну ва рэсплэти Ел фиекэруя дупэ фаптеле луй?
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Фиуле, мэнынкэ мьере, кэч есте бунэ, ши фагуреле де мьере есте дулче пентру черул гурий тале!
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 Тот аша ши ынцелепчуня есте бунэ пентру суфлетул тэу: дакэ о вей гэси, ай ун виитор ши ну ци се ва тэя нэдеждя.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Ну ынтинде курсе, нелеӂюитуле, ла локуинца челуй неприхэнит ши ну-й тулбура одихна!
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 Кэч чел неприхэнит де шапте орь каде ши се ридикэ, дар чей рэй се прэбушеск ын ненорочире.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Ну те букура де кэдеря врэжмашулуй тэу ши сэ ну ци се веселяскэ инима кынд се потикнеште ел,
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 ка ну кумва Домнул сэ вадэ, сэ ну-Й плакэ ши сэ-Шь ынтоаркэ мыния де ла ел!
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Ну те мыния дин причина челор че фак рэу ши ну пизмуи пе чей рэй!
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 Кэч чел че фаче рэул н-аре ничун виитор ши лумина челор рэй се стинӂе.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Фиуле, теме-те де Домнул ши де ымпэратул ши сэ ну те аместечь ку чей неастымпэраць!
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 Кэч деодатэ ле ва вени пеиря. Ши чине поате шти сфыршитул амындурора?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Ятэ че май спун ынцелепций: „Ну есте бине сэ ай ын ведере фаца оаменилор ын жудекэць.”
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Пе чине зиче челуй рэу: „Ту ешть бун!” ыл блестемэ попоареле ши-л урэск нямуриле.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 Дар челор че жудекэ дрепт ле мерӂе бине ши о маре бинекувынтаре вине песте ей.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Ун рэспунс бун есте ка ун сэрут пе бузе.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Везь-ць ынтый де требурь афарэ, ынгрижеште де лукрул кымпулуй, ши апой апукэ-те сэ-ць зидешть каса!
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Ну ворби ын кип ушуратик ымпотрива апроапелуй тэу; орь ай вря сэ ыншель ку бузеле тале?
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Ну зиче: „Кум мь-а фэкут ел, аша ам сэ-й фак ши еу, ый вой рэсплэти дупэ фаптеле луй!”
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Ам трекут пе лынгэ огорул унуй ленеш ши пе лынгэ вия унуй ом фэрэ минте.
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 Ши ера нумай спинь, акоперит де мэрэчинь, ши зидул де пятрэ ера прэбушит.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 М-ам уйтат бине ши ку луаре аминте ши ам трас ынвэцэтурэ дин че ам вэзут.
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 „Сэ май дорм пуцин, сэ май аципеск пуцин, сэ май ынкручишез мыниле пуцин, ка сэ мэ одихнеск…”
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 Ши сэрэчия вине песте тине пе неаштептате, ка ун хоц, ши липса, ка ун ом ынармат.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
