Провербеле 22
1 Ун нуме бун есте май де дорит декыт о богэцие маре ши а фи юбит прецуеште май мулт декыт арӂинтул ши аурул.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Богатул ши сэракул се ынтылнеск: Домнул й-а фэкут ши пе унул, ши пе алтул.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Омул кибзуит веде ненорочиря ши се аскунде, дар чей прошть мерг ынаинте ши сунт педепсиць.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Рэсплата смеренией, а фричий де Домнул, есте богэция, слава ши вяца.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Спинь ши курсе сунт пе каля омулуй стрикат: чел че-шь пэзеште суфлетул се депэртязэ де еле.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Ынвацэ пе копил каля пе каре требуе с-о урмезе, ши кынд ва ымбэтрыни, ну се ва абате де ла еа.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Богатул стэпынеште песте чей сэрачь, ши чел че я ку ымпрумут есте робул челуй че-й дэ ку ымпрумут.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Чине сямэнэ нелеӂюире, нелеӂюире ва сечера, ши нуяуа нелеӂюирий луй есте гата.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Омул милостив ва фи бинекувынтат, пентру кэ дэ сэракулуй дин пыня луй.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Изгонеште пе батжокоритор ши чарта се ва сфырши, неынцелеӂериле ши окэриле вор ынчета.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Чине юбеште курэция инимий ши аре бунэвоинца пе бузе есте приетен ку ымпэратул.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Окий Домнулуй пэзеск пе чел че аре штиинцэ, дар ынфрунтэ кувинтеле челуй стрикат.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Ленешул зиче: „Афарэ есте ун леу, каре м-ар путя учиде пе улицэ!”
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Гура курвелор есте о гроапэ адынкэ; пе чине вря сэ-л педепсяскэ Домнул, ачела каде ын еа.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Небуния есте липитэ де инима копилулуй, дар нуяуа чертэрий о ва дезлипи де ел.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Чине асупреште пе сэрак ка сэ-шь мэряскэ авуция ва требуи сэ дя ши ел алтуя май богат ши ва дуче липсэ.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Плякэ-ць урекя ши аскултэ кувинтеле ынцелепцилор ши я ынвэцэтура мя ын инимэ!
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 Кэч есте бине сэ ле пэстрезь ынэунтрул тэу ши сэ-ць фие тоате деодатэ пе бузе.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Пентру ка сэ-ць пуй ынкредеря ын Домнул, вряу сэ те ынвэц еу астэзь, да, пе тине.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Н-ам аштернут еу оаре ын скрис пентру тине сфатурь ши куӂетэрь,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 ка сэ те ынвэц лукрурь темейниче, кувинте адевэрате, ка сэ рэспунзь ку ворбе адевэрате челуй че те тримите?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Ну деспуя пе сэрак, пентру кэ есте сэрак, ши ну асупри пе ненорочитул каре стэ ла поартэ!
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 Кэч Домнул ле ва апэра причина лор ши ва деспуя вяца челор че-й деспоае.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Ну те ымприетени ку омул мыниос ши ну те ынсоци ку омул юте ла мыние,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 ка ну кумва сэ те депринзь ку кэрэриле луй ши сэ-ць ажунгэ о курсэ пентру суфлет.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Ну фи принтре чей че пун кезэший, принтре чей че дау зэлог пентру даторий!
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 Кэч, дакэ н-ай ку че сэ плэтешть, пентру че ай вои сэ ци се я патул де суб тине?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Ну мута хотарул чел векь, пе каре л-ау ашезат пэринций тэй!
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Дакэ везь ун ом искусит ын лукрул луй, ачела поате ста лынгэ ымпэраць, ну лынгэ оамений де рынд.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
