Провербеле 20
1 Винул есте батжокоритор, бэутуриле тарь сунт гэлэӂиоасе; орьчине се ымбатэ ку еле ну есте ынцелепт.
La vino estas blasfemanto, ebriiga trinkaĵo estas sovaĝa; Kaj kiu delogiĝas per ili, tiu ne estas prudenta.
2 Фрика пе каре о инсуфлэ ымпэратул есте ка рэкнетул унуй леу; чине ыл супэрэ пэкэтуеште ымпотрива са ынсушь.
Minaco de reĝo estas kiel kriego de leono; Kiu lin kolerigas, tiu pekas kontraŭ sia animo.
3 Есте о чинсте пентру ом сэ се феряскэ де чертурь; дар орьче небун се ласэ стэпынит де априндере.
Estas honoro por homo ĉesigi malpacon; Sed ĉiu malsaĝulo estas malpacema.
4 Тоамна, ленешул ну арэ; ла сечерат, ар вря сэ стрынгэ роаде, дар ну есте нимик!
En la malvarma tempo mallaborulo ne plugas; Li petos en aŭtuno, kaj li nenion ricevos.
5 Сфатуриле ын инима омулуй сунт ка ниште апе адынчь, дар омул причепут штие сэ скоатэ дин еле.
Intenco en la koro de homo estas profunda akvo; Sed homo saĝa ĝin elĉerpos.
6 Мулць оамень ышь трымбицязэ бунэтатя; дар чине поате гэси ун ом крединчос?
Multaj homoj proklamas pri sia boneco; Sed kiu trovos homon fidelan?
7 Чел неприхэнит умблэ ын неприхэниря луй; фериче де копиий луй дупэ ел!
Virtulo iras en sia senpekeco; Feliĉaj estas liaj infanoj post li.
8 Ымпэратул каре шаде пе скаунул де домние ал дрептэций рисипеште орьче рэу ку привиря луй.
Reĝo, kiu sidas sur trono de juĝo, Disventumas per siaj okuloj ĉion malbonan.
9 Чине поате зиче: „Мь-ам курэцит инима, сунт курат де пэкатул меу”?
Kiu povas diri: Mi purigis mian koron, Mi estas libera de mia peko?
10 Доуэ фелурь де греутэць ши доуэ фелурь де мэсурь сунт о скырбэ ынаинтя Домнулуй.
Neegalaj peziloj, neegalaj mezuroj, Ambaŭ estas abomenaĵo por la Eternulo.
11 Копилул ласэ сэ се вадэ ынкэ дин фаптеле луй дакэ пуртаря луй ва фи куратэ ши фэрэ приханэ.
Eĉ knabon oni povas ekkoni laŭ liaj faroj, Ĉu estas pura kaj justa lia konduto.
12 Урекя каре ауде ши окюл каре веде, ши пе уна, ши пе челэлалт, Домнул ле-а фэкут.
Orelon aŭdantan kaj okulon vidantan: Ilin ambaŭ kreis la Eternulo.
13 Ну юби сомнул, кэч вей ажунӂе сэрак; дескиде окий ши те вей сэтура де пыне!
Ne amu dormon, por ke vi ne malriĉiĝu; Malfermu viajn okulojn, kaj vi satiĝos de pano.
14 „Рэу! Рэу!” зиче кумпэрэторул ши, плекынд, се феричеште.
Malbona, malbona, diras la aĉetanto; Sed kiam li foriris, tiam li fanfaronas.
15 Есте аур ши сунт мулте мэргэритаре; дар бузеле ынцелепте сунт ун лукру скумп.
Oni povas havi oron kaj multe da perloj; Sed buŝo prudenta estas multevalora ilo.
16 Я-й хайна, кэч с-а пус кезаш пентру алтул; ши цине-л зэлог пентру алций!
Prenu la veston de tiu, kiu garantiis por aliulo; Kaj pro la fremduloj prenu de li garantiaĵon.
17 Пыня минчуний есте дулче омулуй, дар май пе урмэ гура ый есте плинэ де петриш.
Malhonesta pano estas bongusta por homo; Sed lia buŝo poste estos plena de ŝtonetoj.
18 Плануриле се пун ла кале прин сфат. Фэ рэзбоюл ку кибзуинцэ!
Intencoj fortikiĝas per konsilo; Kaj militon oni faru prudente.
19 Чине умблэ ку бырфель дэ пе фацэ лукруриле аскунсе, ши ку чел че ну-шь поате цине гура сэ ну те аместечь.
Kiu malkaŝas sekreton, tiu estas kiel kalumnianto; Ne komunikiĝu kun tiu, kiu havas larĝan buŝon.
20 Дакэ чинева блестемэ пе татэл сэу ши пе мама са, и се ва стинӂе лумина ын мижлокул ынтунерикулуй.
Kiu malbenas sian patron kaj sian patrinon, Ties lumilo estingiĝos meze de profunda mallumo.
21 О моштенире репеде кыштигатэ де ла ынчепут ну ва фи бинекувынтатэ ла сфыршит.
Heredo, al kiu oni komence tro rapidas, Ne estas benata en sia fino.
22 Ну зиче: „Ый вой ынтоарче еу рэул!” Нэдэждуеште ын Домнул, ши Ел те ва ажута.
Ne diru: Mi repagos malbonon; Fidu la Eternulon, kaj Li vin helpos.
23 Домнул урэште доуэ фелурь де греутэць, ши кынтарул минчинос ну есте ун лукру бун.
Neegalaj peziloj estas abomenaĵo por la Eternulo, Kaj malvera pesilo estas ne bona.
24 Домнул ындряптэ паший омулуй, дар че ынцелеӂе омул дин каля са?
La irado de homo dependas de la Eternulo; Kiel homo povus kompreni sian vojon?
25 Есте о курсэ пентру ом сэ факэ ын припэ о фэгэдуинцэ сфынтэ ши, абя дупэ че а фэкут журуинца, сэ се гындяскэ.
Ĝi estas reto por homo, se li rapidas nomi ion sankta Kaj esploras nur post faro de promeso.
26 Ун ымпэрат ынцелепт вынтурэ пе чей рэй ши трече ку роата песте ей.
Saĝa reĝo dispelas malvirtulojn, Kaj venigas radon sur ilin.
27 Суфларя омулуй есте о луминэ а Домнулуй, каре пэтрунде пынэ ын фундул мэрунтаелор.
La animo de homo estas lumilo de la Eternulo; Ĝi esploras ĉiujn internaĵojn de la korpo.
28 Бунэтатя ши крединчошия пэзеск пе ымпэрат, ши ел ышь ынтэреште скаунул де домние прин бунэтате.
Favorkoreco kaj veremeco hardas reĝon; Kaj per favorkoreco li subtenas sian tronon.
29 Слава тинерилор есте тэрия, дар подоаба бэтрынилор сунт перий албь.
Gloro por junuloj estas ilia forto, Kaj ornamo por maljunuloj estas grizeco.
30 Мижлоачеле де виндекаре пентру чел рэу сунт бэтэиле ши вынэтэиле пынэ ла ранэ.
Vundoj de batoj devas penetri en malbonulon, Kaj frapoj devas iri profunde en lian korpon.
