< Провербеле 2 >

1 Фиуле, дакэ вей прими кувинтеле меле, дакэ вей пэстра ку тине ынвэцэтуриле меле,
Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,
2 дакэ вей луа аминте ла ынцелепчуне ши дакэ-ць вей плека инима ла причепере,
щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,
3 дакэ вей чере ынцелепчуне ши дакэ те вей руга пентру причепере,
якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
4 дакэ о вей кэута ка арӂинтул ши вей умбла дупэ еа ка дупэ о комоарэ,
якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —
5 атунч вей ынцелеӂе фрика де Домнул ши вей гэси куноштинца луй Думнезеу.
тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —
6 Кэч Домнул дэ ынцелепчуне; дин гура Луй есе куноштинцэ ши причепере.
бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!
7 Ел дэ избындэ челор фэрэ приханэ, дэ ун скут челор че умблэ ын невиновэцие.
Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
8 Окротеште кэрэриле неприхэнирий ши пэзеште каля крединчошилор Луй.
щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!
9 Атунч вей ынцелеӂе дрептатя, жудеката, непэртиниря, тоате кэиле каре дук ла бине.
Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,
10 Кэч ынцелепчуня ва вени ын инима та ши куноштинца ва фи десфэтаря суфлетулуй тэу;
бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!
11 кибзуинца ва вегя асупра та, причеперя те ва пэзи,
розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,
12 ка сэ те скапе де каля чя ря, де омул каре цине кувынтэрь стрикате,
щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,
13 де чей че пэрэсеск кэрэриле адевэрате, ка сэ умбле пе друмурь ынтунекоасе,
від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,
14 каре се букурэ сэ факэ рэул ши ышь пун плэчеря ын рэутате,
що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,
15 каре умблэ пе кэрэрь стрымбе ши апукэ пе друмурь сучите;
що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —
16 ка сэ те скапе ши де неваста алтуя, де стрэина каре ынтребуинцязэ ворбе адеменитоаре,
щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,
17 каре пэрэсеште пе бэрбатул тинереций ей ши уйтэ легэмынтул Думнезеулуй ей.
що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —
18 Кэч каса ей кобоарэ ла моарте ши друмул ей дуче ла чей морць:
вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,
19 ничунул каре се дуче ла еа ну се май ынтоарче ши ну май гэсеште кэрэриле веций.
ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —
20 Де ачея, ту сэ умбли пе каля оаменилор де бине ши сэ ций кэрэриле челор неприхэниць!
щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!
21 Кэч оамений фэрэ приханэ вор локуи цара ши оамений неынтинаць вор рэмыне ын еа,
Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,
22 дар чей рэй вор фи нимичиць дин царэ ши чей некрединчошь вор фи смулшь дин еа.
а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!

< Провербеле 2 >