Провербеле 18
1 Чел урсуз каутэ че-й плаче луй, се супэрэ де орьче лукру бун.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Небунулуй ну-й есте де ынвэцэтурэ, чи вря сэ арате че штие ел.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Кынд вине чел рэу, вине ши диспрецул ши, одатэ ку рушиня, вине ши окара.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Кувинтеле гурий унуй ом сунт ка ниште апе адынчь; изворул ынцелепчуний есте ка ун шувой каре курӂе ынтруна.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Ну есте бине сэ ай ын ведере фаца челуй рэу, ка сэ недрептэцешть пе чел неприхэнит ла жудекатэ.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Ворбеле небунулуй адук чартэ ши гура луй ынжурэ пынэ стырнеште ловитурь.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 Гура небунулуй ый адуче пеиря ши бузеле ый сунт о курсэ пентру суфлет.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Кувинтеле бырфиторулуй сунт ка прэжитуриле: алунекэ пынэ ын фундул мэрунтаелор.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 Чине се леневеште ын лукрул луй есте фрате ку чел че нимичеште.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 Нумеле Домнулуй есте ун турн таре; чел неприхэнит фуӂе ын ел ши стэ ла адэпост.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Аверя есте о четате ынтэритэ пентру чел богат; ын ынкипуиря луй, еа есте ун зид ыналт.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Ынаинте де пеире, инима омулуй се ынгымфэ, дар смерения мерӂе ынаинтя славей.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Чине рэспунде фэрэ сэ фи аскултат фаче о простие ши ышь траӂе рушиня.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 Духул омулуй ыл сприжинэ ла боалэ. Дар духул доборыт де ынтристаре, чине-л ва ридика?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 О инимэ причепутэ добындеште штиинца ши урекя челор ынцелепць каутэ штиинца.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 Даруриле унуй ом ый фак лок ши-й дескид интраря ынаинтя челор марь.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Чел каре ворбеште ынтый ын причина луй паре кэ аре дрептате, дар вине челэлалт ши-л я ла черчетаре.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 Сорцул пуне капэт неынцелеӂерилор ши хотэрэште ынтре чей путерничь.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 Фраций недрептэциць сунт май греу де кыштигат декыт о четате ынтэритэ ши чертуриле лор сунт тот аша де греу де ынлэтурат ка зэвоареле уней касе ымпэрэтешть.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 Дин родул гурий луй ышь сатурэ омул трупул, дин венитул бузелор луй се сатурэ.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Моартя ши вяца сунт ын путеря лимбий; орьчине о юбеште ый ва мынка роаделе.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Чине гэсеште о невастэ бунэ гэсеште феричиря; есте ун хар пе каре-л капэтэ де ла Домнул.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Сэракул ворбеште ругынду-се, дар богатул рэспунде ку асприме.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 Чине ышь фаче мулць приетень ый фаче спре ненорочиря луй, дар есте ун приетен каре цине май мулт ла тине декыт ун фрате.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
