Провербеле 13
1 Ун фиу ынцелепт аскултэ ынвэцэтура татэлуй сэу, дар батжокориторул н-аскултэ мустраря.
Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
2 Прин родул гурий ай парте де бине, дар чей стрикаць ау парте де силничие.
З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
3 Чине-шь пэзеште гура ышь пэзеште суфлетул; чине-шь дескиде бузеле марь аляргэ спре пеиря луй.
Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
4 Ленешул дореште мулт, ши тотушь н-аре нимик, дар чей харничь се сатурэ.
Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
5 Чел неприхэнит урэште кувинтеле минчиноасе, дар чел рэу се фаче урыт ши се акоперэ де рушине.
Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
6 Неприхэниря пэзеште пе чел невиноват, дар рэутатя адуче перзаря пэкэтосулуй.
Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
7 Унул фаче пе богатул, ши н-аре нимик, алтул фаче пе сэракул, ши аре тотушь марь авуций.
Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
8 Омул ку богэция луй ышь рэскумпэрэ вяца, дар сэракул н-аскултэ мустраря.
Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
9 Лумина челор неприхэниць арде войоасэ, дар кандела челор рэй се стинӂе.
Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
10 Прин мындрие се ацыцэ нумай чертурь, дар ынцелепчуня есте ку чел че аскултэ сфатуриле.
Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
11 Богэция кыштигатэ фэрэ трудэ скаде, дар че се стрынӂе ынчетул ку ынчетул креште.
Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
12 О нэдежде амынатэ ымболнэвеште инима, дар о доринцэ ымплинитэ есте ун пом де вяцэ.
Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
13 Чине несокотеште Кувынтул Домнулуй се перде, дар чине се теме де порункэ есте рэсплэтит.
Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
14 Ынвэцэтура ынцелептулуй есте ун извор де вяцэ, ка сэ абатэ пе ом дин курселе морций.
Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
15 О минте сэнэтоасэ кыштигэ бунэвоинцэ, дар каля челор стрикаць есте петроасэ.
Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
16 Орьче ом кибзуит лукрязэ ку куноштинцэ, дар небунул ышь дэ ла ивялэ небуния.
Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
17 Ун сол рэу каде ын ненорочире, дар ун сол крединчос адуче тэмэдуире.
Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
18 Сэрэчия ши рушиня сунт партя челуй че ляпэдэ чертаря, дар чел че я сяма ла мустраре есте пус ын чинсте.
Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
19 Ымплиниря уней доринце есте дулче суфлетулуй, дар челор небунь ле есте урыт сэ се ласе де рэу.
Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
20 Чине умблэ ку ынцелепций се фаче ынцелепт, дар куй ый плаче сэ се ынсоцяскэ ку небуний о дуче рэу.
Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
21 Ненорочиря урмэреште пе чей че пэкэтуеск, дар чей неприхэниць вор фи рэсплэтиць ку феричире.
Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
22 Омул де бине ласэ моштениторь пе копиий копиилор сэй, дар богэцииле пэкэтосулуй сунт пэстрате пентру чел неприхэнит.
Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
23 Огорул пе каре-л десцеленеште сэракул дэ о хранэ ымбелшугатэ, дар мулць пер дин причина недрептэций лор.
Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
24 Чине круцэ нуяуа урэште пе фиул сэу, дар чине-л юбеште ыл педепсеште ындатэ.
Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
25 Чел неприхэнит мэнынкэ пынэ се сатурэ, дар пынтечеле челор рэй дуче липсэ.
Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
