Нумерь 13
1 Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
2 „Тримите ниште оамень сэ искодяскэ цара Канаанулуй, пе каре о дау копиилор луй Исраел. Сэ тримиць кыте ун ом пентру фиекаре дин семинцииле пэринцилор лор, тоць сэ фие динтре фрунташий лор.”
„Пошли людей, і вони розвідають ханаа́нський край, що Я даю Ізраїлевим синам; пошлете по одно́му чоловікові від пле́мени своїх батьків, кожного начальника в них“.
3 Мойсе й-а тримис дин пустиул Паран, дупэ порунка Домнулуй; тоць оамений ачештя ерау кэпетений але копиилор луй Исраел.
І послав їх Мойсей з пустині Пара́н за Господнім нака́зом. Усі вони мужі достойні, — вони го́лови Ізраїлевих синів.
4 Ятэ нумеле лор: пентру семинция луй Рубен: Шамуа, фиул луй Закур;
А оце ймення їх: для Рувимового племени — Шаммуа, син Заккурів;
5 пентру семинция луй Симеон: Шафат, фиул луй Хори;
для Симеонового племени — Шафат, син Хоріїв;
6 пентру семинция луй Иуда: Калеб, фиул луй Иефуне;
для Юдиного племени — Калев, син Єфуннеїв;
7 пентру семинция луй Исахар: Игуал, фиул луй Иосиф;
для Іссаха́рового племени — Їґ'ал, син Йосипів;
8 пентру семинция луй Ефраим: Хосея, фиул луй Нун;
для Єфре́мового племени — Осія, син Навинів;
9 пентру семинция луй Бениамин: Палти, фиул луй Рафу;
для Веніями́нового племени — Палті, син Рафуїв;
10 пентру семинция луй Забулон: Гадиел, фиул луй Соди;
для Завуло́нового племени — Ґаддіїл, син Содіїв;
11 пентру семинция луй Иосиф, семинция луй Манасе: Гади, фиул луй Суси;
для Йо́сипового племени, для племени Манасіїного — Ґадді, син Сусіїв;
12 пентру семинция луй Дан: Амиел, фиул луй Гемали;
для Да́нового племени — Амміїл, син Ґемалліїв;
13 пентру семинция луй Ашер: Сетур, фиул луй Микаел;
для Аси́рового племени — Сетур, син Михаїлів;
14 пентру семинция луй Нефтали: Нахби, фиул луй Вофси;
для Нефтали́мового племени — Нахбі, син Вофсіїв;
15 пентру семинция луй Гад: Геуел, фиул луй Маки.
для Ґа́дового племени — Ґеуїл, син Махіїв.
16 Ачестя сунт нумеле бэрбацилор пе каре й-а тримис Мойсе сэ искодяскэ цара. Луй Хосея, фиул луй Нун, Мойсе й-а пус нумеле Иосуа.
Оце ймення тих людей, що Мойсей послав був розві́дати той край. І назвав Мойсей Осію, Навинового сина: Ісу́с.
17 Мойсе й-а тримис сэ искодяскэ цара Канаанулуй. Ел ле-а зис: „Мерӂець де аич спре мязэзи ши апой сэ вэ суиць пе мунте.
І послав їх Мойсей розві́дати край ханаанський, та й промовив до них: „Підіть тут на пі́вдень, і вві́йдете на го́ру,
18 Ведець цара, ведець кум есте еа, кум есте попорул каре о локуеште: дакэ есте таре сау слаб, дакэ есте мик сау маре ла нумэр;
та й побачите той край — який він, і наро́д, що сидить у ньому, — чи си́льний він, чи слаби́й, чи мали́й він, чи числе́нний?
19 ведець кум есте цара ын каре локуеште: дакэ есте бунэ сау ря; кум сунт четэциле ын каре локуеште: дакэ сунт дескисе сау ынтэрите;
І який той край, що він сидить у ньому, — чи він добрий чи злий? І які ті міста, що він сидить у них, — чи в табо́рах, чи в тверди́нях?
20 кум есте пэмынтул: дакэ есте грас сау стерп, дакэ сунт сау ну копачь пе ел. Фиць ку инимэ ши луаць ку вой роаде дин царэ.” Ера пе время кынд ынчеп сэ се коакэ стругурий.
І яка та земля, — чи масна́ вона, чи пісна́? Чи є на ній дерево, чи ні? І будьте відва́жні, і візьміть з пло́ду землі; а дні ці — дні виноградного первопло́ду“.
21 Ей с-ау суит ши ау искодит цара, де ла пустиул Цин пынэ ла Рехоб, пе друмул каре дуче ла Хамат.
І зняли́ся вони, і розвідали той Край від пустині Цін аж до Рехова, у напрямі до Хамоту.
22 С-ау суит пе ла мязэзи ши ау мерс пынэ ла Хеброн, унде се афлау Ахиман, Шешай ши Талмай, копиий луй Анак. Хебронул фусесе зидит ку шапте ань ынаинте де четатя Цоан дин Еӂипт.
І пішли вони на пі́вдень, і прибули́ аж до Хевро́ну, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, наща́дки ве́летня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським.
23 Ау ажунс пынэ ла валя Ешкол. Аколо ау тэят о рамурэ де вицэ ку ун стругуре ши л-ау дус кыте дой ку ажуторул уней прэжинь. Ау луат ши родий ши смокине.
І прибули́ вони аж до долини Ешколу, і витяли там галузку з одним гроном винограду, і вдвох поне́сли його на жерди́ні; також узяли́ із гранатів та з фіґ.
24 Локул ачела л-ау нумит валя Ешкол дин причина стругурелуй пе каре л-ау тэят де аколо копиий луй Исраел.
Те місце назвали: Нахал-Ешкол, через те гроно, що Ізраїлеві сини витяли були там.
25 С-ау ынторс де ла искодиря цэрий дупэ патрузечь де зиле ымплините.
І вернулися вони з ро́звідки того кра́ю по сорока́ днях.
26 Ау плекат ши ау ажунс ла Мойсе ши ла Аарон ши ла тоатэ адунаря копиилор луй Исраел, ла Кадес, ын пустиул Паран. Ле-ау адус штирь, лор ши ынтреӂий адунэрь, ши ле-ау арэтат роаделе цэрий.
І пішли, і прийшли вони до Мойсея й до Ааро́на та до всієї громади Ізраїлевих синів, до пустині Паран, до Кадешу, і здали́ справу їм та всій тій громаді, і показали плід того кра́ю.
27 Ятэ че ау историсит луй Мойсе: „Не-ам дус ын цара ын каре не-ай тримис. Ку адевэрат, есте о царэ ын каре курӂе лапте ши мьере ши ятэ-й роаделе.
І вони розповіли́ йому та й сказали: „Прибули́ ми до кра́ю, куди ти послав був нас, — а він тече молоком та медом, а оце плід його!
28 Дар попорул каре локуеште ын цара ачаста есте путерник, четэциле сунт ынтэрите ши фоарте марь. Ба ынкэ ам вэзут аколо ши пе фиий луй Анак.
Та наро́д той, що сидить у тім кра́ї, міцни́й, а міста укрі́плені, дуже великі. А також бачили ми там нащадків ве́летня...
29 Амалечиций локуеск цинутул де ла мязэзи; иебусиций ши амориций локуеск мунтеле ши канааниций ши хетиций локуеск лынгэ маре ши де-а лунгул Йорданулуй.”
Амали́к сидить у краї південнім, а хітте́янин, і євусе́янин, і аморе́янин сидять на горі, а ханаане́янин сидить над морем та при Йорда́ні“.
30 Калеб а потолит попорул каре кыртя ымпотрива луй Мойсе. Ел а зис: „Хайдем сэ не суим ши сэ пунем мына пе царэ, кэч вом фи бируиторь!”
А Калев утихомирював наро́д перед Мойсеєм та й сказав: „Конче вві́йдемо ми й заволоді́ємо ним, бо ми справді переможем його!“
31 Дар бэрбаций каре фусесерэ ымпреунэ ку ел ау зис: „Ну путем сэ не суим ымпотрива попорулуй ачестуя, кэч есте май таре декыт ной.”
Та люди, що ходили з ним, сказали: „Ми не зможемо ввійти до того наро́ду, бо він сильніший за нас“.
32 Ши ау ыннегрит ынаинтя копиилор луй Исраел цара пе каре о искодисерэ. Ей ау зис: „Цара пе каре ам стрэбэтут-о, ка с-о искодим, есте о царэ каре мэнынкэ пе локуиторий ей; тоць ачея пе каре й-ам вэзут аколо сунт оамень де статурэ ыналтэ.
І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той край, що розві́дали його, говорячи: „Той край, що ми перейшли́ по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх ме́шканців. А ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст.
33 Апой, ам май вэзут ын еа пе уриаший, пе копиий луй Анак, каре се траг дин нямул уриашилор: ынаинтя ноастрэ ши фацэ де ей паркэ ерам ниште лэкусте.”
І там ми бачили ве́летнів, синів Ена́ка, з роду велетнів, і були́ ми в своїх оча́х немов та сарана́, і такими були ми і в їхніх оча́х“.
