НАУМ 1
1 Пророчие деспре Ниниве. Картя пророчией луй Наум, дин Елкош.
Пророцтво на Ніневію. Книга видіння елкошейця Наума.
2 Домнул есте ун Думнезеу ӂелос ши рэзбунэтор; Домнул Се рэзбунэ ши есте плин де мыние; Домнул Се рэзбунэ пе потривничий Луй ши цине мыние пе врэжмаший Луй.
„Палки́й Бог, і мсти́вий Госпо́дь, Господь мстивий та лютий, — Господь мстивий до тих, хто Його ненавидить, і пам'ятає про кривду Своїх ворогів.
3 Домнул есте ынделунг рэбдэтор, дар де о маре тэрие ши ну ласэ непедепсит пе чел рэу. Домнул умблэ ын фуртунэ ши ын выртеж ши норий сунт прафул пичоарелор Луй.
Господь довготерпели́вий і великої поту́ги, та очистити винного — Він не очистить. Господь — у бурі та в ви́хрі доро́га Його, а хмара — від стіп Його ку́рява.
4 Ел мустрэ маря ши о усукэ, фаче сэ сече тоате рыуриле; Басанул ши Кармелул тынжеск ши флоаря Либанулуй се вештежеште.
Як загні́вається Він на море, то сушить його, і всі рі́ки висушує, в'яне Баша́н та Карме́л, і в'яне та квітка Ліва́ну.
5 Се клатинэ мунций ынаинтя Луй ши дялуриле се топеск; се кутремурэ пэмынтул ынаинтя Луй, лумя ши тоць локуиторий ей.
Гори тремтять перед Ним, а підгі́рки топні́ють, перед обличчям Його трясеться земля та вселе́нна, та всі її ме́шканці.
6 Чине поате ста ынаинтя урӂией Луй? Ши чине поате цине пепт мынией Луй апринсе? Урӂия Луй се варсэ ка фокул ши се прэбушеск стынчиле ынаинтя Луй.
Хто встоїть перед гнівом Його́, і хто стане у по́лум'ї люті Його? Його шал виливається, мов той огонь, і розпада́ються скелі від Нього!
7 Домнул есте бун, Ел есте ун лок де скэпаре ын зиуа неказулуй ши куноаште пе чей че се ынкред ын Ел.
Добрий Господь, пристано́вище Він у день у́тиску, і знає Він тих, хто на Нього наді́ється!
8 Дар ку ниште валурь че се варсэ песте мал ва нимичи четатя Ниниве ши ва урмэри пе врэжмаший Луй пынэ ын ынтунерик.
Але в зливі нава́льній Він зробить кінця́ між Його заколо́тниками, і ворогів зажене́ у темно́ту.
9 Че планурь фачець вой ымпотрива Домнулуй? Ел ле зэдэрничеште! Ненорочиря ну ва вени де доуэ орь.
Що ви ду́маєте проти Господа? Бо Він зробить кінця́, — не поста́не два ра́зи наси́льство.
10 Кэч вор фи ка ниште мэнункюрь де спинь ынкылчиць ши, токмай кынд вор фи бець де винул лор, вор фи мистуиць де фок, ка о мириште де тот ускатэ.
Бо вони переплу́тані, наче той те́рен, і повпива́лись, немов би вином, — вони будуть пожерті зовсі́м, мов солома суха!
11 Дин тине, Ниниве, а ешит чел че урзя реле ымпотрива Домнулуй, чел че фэчя планурь рэутэчоасе.
З тебе вийшов заду́муючий проти Господа лихо, радник нікче́мний.
12 Аша ворбеште Домнул: „Орькыт де мулць ши путерничь вор фи, тоць вор фи сечераць ши вор пери. Кяр дакэ те-ам ынтристат, Иерусалиме, ну те вой май ынтриста…
Так говорить Госпо́дь: Хоч були б найсильніші і дуже числе́нні, та пости́нані будуть вони, та й мину́ться! І хоч Я тебе мучив, та мучити більше тебе вже не бу́ду!
13 Чи ыць вой сфэрыма жугул акум де пе тине ши-ць вой рупе легэтуриле…”
А тепер Я злама́ю ярмо́ його, яке на тобі, і пу́та твої позрива́ю.
14 Ятэ че а порунчит ынсэ Домнул ымпотрива та, Асур: „Ну вей май авя урмашь каре сэ-ць поарте нумеле; вой ридика дин каса думнезеулуй тэу кипуриле чоплите сау турнате; ыць вой прегэти мормынтул, кэч те-ай афлат пря ушор.”
І накаже на тебе, Ашшу́ре, Господь: Більш не буде вже сі́ятися з твого йме́ння! З дому бога твого́ Я бовва́на та і́дола ви́тну, зроблю́ тобі гро́ба із них, бо ти став легкова́жений.
15 Ятэ пе мунць пичоареле солулуй каре вестеште пачя! Прэзнуеште-ць сэрбэториле, Иудо, ымплинеште-ць журуинцеле! Кэч чел рэу ну ва май трече прин мижлокул тэу, есте нимичит ку десэвыршире…
Ось на горах ноги́ благові́сника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй прися́ги свої, бо більше не буде нікче́мний ходи́ти по тобі, — він ви́тятий ввесь!
