МИКА 5
1 Акум, стрынӂе-ць рындуриле ын четате, чата Сионулуй, кэч сунтем ымпресураць! Жудекэторул луй Исраел есте ловит ку нуяуа пе образ!
І згрома́джуйсь тепер, дочко то́впищ! Обло́гу вчинили на нас, трости́ною б'ють по щоці Ізраїлевого суддю́...
2 „Ши ту, Бетлееме Ефрата, мэкар кэ ешть пря мик ынтре четэциле де кэпетение але луй Иуда, тотушь дин тине Ымь ва еши Чел че ва стэпыни песте Исраел ши а кэруй обыршие се суе пынэ ын времурь стрэвекь, пынэ ын зилеле вешничией.”
А ти, Віфлеєме-Єфра́те, хоч малий ти у тисячах Юди, — із тебе Мені ви́йде Той, що бу́де Владика в Ізраїлі, і відда́вна поста́ння Його, від днів вікові́чних.
3 Де ачея ый ва лэса пынэ ла время кынд ва наште чя каре аре сэ наскэ ши рэмэшица фрацилор Сэй се ва ынтоарче ла копиий луй Исраел.
Тому́ Він їх видасть до ча́су, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його ве́рнеться до Ізраїлевих синів.
4 Ел Се ва ынфэциша ши ва кырмуи ку путеря Домнулуй ши ку мэреция Нумелуй Домнулуй Думнезеулуй Сэу; вор локуи лиништиць, кэч Ел ва фи прослэвит пынэ ла марӂиниле пэмынтулуй.
І стане, і буде Він па́сти Господньою силою, вели́чністю Йме́ння Господа Бога Свого́. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кі́нців землі!
5 Ел ва фи пачя ноастрэ! Кынд ва вени асириянул ын цара ноастрэ ши ва пэтрунде ын палателе ноастре, вом ридика ымпотрива луй шапте пэсторь ши опт кэпетений але попорулуй.
І Він буде миром. Як при́йде до нашого краю Ашшу́р, і буде топта́тись по наших пала́тах, то поставимо на нього сім па́стирів та во́сьмеро лю́дських княжа́т.
6 Ей вор пустии цара Асирией ку сабия ши цара луй Нимрод ку сабия скоасэ дин тякэ. Не ва избэви астфел де асириян кынд ва вени ын цара ноастрэ ши ва пэтрунде ын цинутул ностру.
І вони будуть па́сти мечем край Ашшу́ра, край же Німро́да — у воро́тях його. Та Він від Ашшу́ра врятує, як той при́йде в наш край, і коли буде топтатись по наших грани́цях.
7 Рэмэшица луй Иаков ва фи ын мижлокул мултор попоаре ка о роуэ каре вине де ла Домнул, ка плоая мэрунтэ пе ярбэ, каре ну се бизуеште пе нимень ши ну атырнэ де копиий оаменилор.
І Яковів за́лишок буде посе́ред числе́нних наро́дів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він наді́ї не кла́стиме на чоловіка, і не буде наді́ї склада́ти на лю́дських синів.
8 Рэмэшица луй Иаков ва фи ынтре нямурь, ын мижлокул мултор попоаре, ка ун леу ынтре фяреле пэдурий, ка ун пуй де леу ынтре турмеле де ой, каре, кынд трече, калкэ ын пичоаре ши сфышие, ши нимень ну поате скэпа пе алтул.
І Яковів за́лишок буде між лю́дами, серед числе́нних наро́дів, як лев між лісно́ю худо́бою, як левчу́к між ота́рами ове́ць, — що як він перехо́дить, то то́пче й шматує, і немає ніко́го, хто б зміг урятувати.
9 Ци се ва ридика мына песте потривничий тэй ши тоць врэжмаший тэй вор фи нимичиць!
Хай зведе́ться рука твоя на твоїх ненави́сників, і хай всі вороги твої ви́тяті бу́дуть!
10 „Ын зиуа ачея”, зиче Домнул, „ыць вой нимичи ку десэвыршире каий дин мижлокул тэу ши-ць вой сфэрыма кареле;
І станеться в день той, говорить Госпо́дь, — і ви́тну Я ко́ні твої з-серед тебе, і колесни́ці твої повигу́люю.
11 вой нимичи ку десэвыршире четэциле дин цара та ши-ць вой сурпа тоате четэцуиле.
І пони́щу міста́ твого кра́ю, і всі тверди́ні твої порозвалюю.
12 Вой нимичи ку десэвыршире дескынтечеле дин мижлокул тэу ши ну вей май авя врэжиторь;
І повипо́люю ча́ри з твоєї руки, і ворожби́тів у тебе не бу́де.
13 вой нимичи ку десэвыршире идолий тэй ши стылпий тэй идолешть дин мижлокул тэу ши ну те вей май ынкина ла лукраря мынилор тале;
І понищу бовва́ни твої та жерто́вні стовпи́ твої з-посеред тебе, і ти чи́нові рук своїх більше не бу́деш вклоня́тися.
14 вой нимичи ку десэвыршире дин мижлокул тэу астартееле тале ши-ць вой дэрыма идолий.
І повитина́ю дере́ва жерто́вні твої з-серед тебе, і міста́ твої вигублю.
15 Мэ вой рэзбуна ку мыние, ку урӂие, пе нямуриле каре н-ау врут с-аскулте.”
І в гніві та в лютості по́мсту вчиню́ над наро́дами, що Мене не послу́хались!
