Левитикул 23
1 Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 „Ворбеште копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Ятэ сэрбэториле Домнулуй, пе каре ле вець вести ка адунэрь сфинте, ятэ сэрбэториле Меле:
„Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Свята Господні, що в них склика́тимете святі збори, оце вони, свята Мої:
3 Шасе зиле сэ лукраць, дар зиуа а шаптя есте Сабатул, зиуа де одихнэ, ку о адунаре сфынтэ. Сэ ну фачець ничо лукраре ын тимпул ей: есте Сабатул Домнулуй ын тоате локуинцеле воастре.
Шість день буде робитись робота, а дня сьомого — субота повного відпочинку, святі збори, жодної роботи не будете робити. Це субота відпочинку для Господа по всіх оселях ваших!
4 Ятэ сэрбэториле Домнулуй, ку адунэрь сфинте, пе каре ле вець вести ла времуриле лор хотэрыте.
Оце свята Господні, святі збори, що скличете їх у їхнім означенім часі:
5 Ын луна ынтый, ын а пайспрезечя зи а луний, ынтре челе доуэ серь, вор фи Паштеле Домнулуй.
У місяці першім, чотирна́дцятого дня місяця під вечір — Па́сха для Господа.
6 Ши ын а чинчспрезечя зи а луний ачестея, ва фи Сэрбэтоаря Азимилор ын чинстя Домнулуй; шапте зиле сэ мынкаць азиме.
А п'ятна́дцятого дня того місяця — свято Опрі́сноків для Господа, сім день будете їсти опрі́сноки.
7 Ын зиуа ынтый, сэ авець о адунаре сфынтэ: атунч сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ.
Першого дня будуть святі збори для вас, — жодного робочого зайня́ття не будете робити.
8 Шапте зиле сэ адучець Домнулуй жертфе мистуите де фок. Ын зиуа а шаптя сэ фие о адунаре сфынтэ: атунч сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ.’”
І будете прино́сити для Господа жертву сім день; сьомого дня — збори святі, жодного робочого зайня́ття не будете робити“.
9 Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10 „Ворбеште копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Кынд вець интра ын цара пе каре в-о дау ши кынд вець сечера семэнэтуриле, сэ адучець преотулуй ун сноп, ка пыргэ а сечеришулуй востру.
„Промов до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що Я даю вам, і будете жати жни́во його, то снопа первопло́ду ваших жнив принесете до священика,
11 Ел сэ леӂене снопул ынтр-о парте ши ынтр-алта ынаинтя Домнулуй, ка сэ фие примит: преотул сэ-л леӂене ынтр-о парте ши ынтр-алта, а доуа зи дупэ Сабат.
а він буде колиха́ти снопа того перед лицем Господнім, щоб набути вподо́бання вам; першого дня по свя́ті священик буде колихати його.
12 Ын зиуа кынд вець легэна снопул, сэ адучець, ка ардере-де-тот Домнулуй, ун мел де ун ан фэрэ кусур;
І ви приря́дите в дні вашого колиха́ння снопа однорічне безвадне ягня на цілопа́лення для Господа.
13 сэ адэугаць ла ел доуэ зечимь де ефэ дин флоаря фэиний фрэмынтатэ ку унтделемн, ка дар де мынкаре мистуит де фок, де ун мирос плэкут Домнулуй, ши сэ адучець о жертфэ де бэутурэ де ун сферт де хин де вин.
А хлі́бна його жертва — дві десяті ефи пшеничної муки, мішаної в оливі, огняна́ жертва для Господа, пахощі любі; а жертва лита його — вино, чверть гіна.
14 Сэ ну мынкаць нич пыне, нич спиче прэжите сау писате пынэ ын зиуа ачаста, кынд вець адуче ун дар де мынкаре Думнезеулуй востру. Ачаста есте о леӂе вешникэ пентру урмаший воштри, ын тоате локуриле ын каре вець локуи.
А хліба, і пря́женого зе́рна, і свіжих зе́рен ви не будете їсти аж до самого того дня, аж до вашого прине́сення жертви для вашого Бога. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
15 Де а доуа зи дупэ Сабат, дин зиуа кынд вець адуче снопул ка сэ фие легэнат ынтр-о парте ши ынтр-алта, сэ нумэраць шапте сэптэмынь ынтреӂь.
І відлічите ви собі першого дня по святі, від дня вашого прине́сення снопа колиха́ння, сім тижнів, повні будуть вони.
16 Сэ нумэраць чинчзечь де зиле, пынэ ын зиуа каре вине дупэ ал шаптеля Сабат, ши атунч сэ адучець Домнулуй ун ноу дар де мынкаре.
А до першого дня по сьомім тижні відлічите п'ятдеся́т днів, та й принесете хлі́бну нову́ жертву для Господа.
17 Сэ адучець дин локуинцеле воастре доуэ пынь, ка сэ фие легэнате ынтр-о парте ши ынтр-алта; сэ фие фэкуте ку доуэ зечимь де ефэ дин флоаря фэиний ши коапте ку алуат: ачестя сунт челе динтый роаде пентру Домнул.
З ваших осель принесете два хлі́би колиха́ння, — дві десяті ефи́ пшеничної муки будуть вони, будуть спечені ква́шені, первопло́ди для Господа.
18 Афарэ де ачесте пынь, сэ адучець ка ардере-де-тот Домнулуй шапте мей де ун ан, фэрэ кусур, ун вицел ши дой бербечь; сэ адэугаць ла ей дарул де мынкаре ши жертфа де бэутурэ обишнуите, ка дар де мынкаре мистуит де фок, де ун мирос плэкут Домнулуй.
І принесете понад той хліб сім ягнят безвадних у віці року, й одного бичка та два барани, — вони будуть цілопа́лення для Господа, і жертва хлі́бна, і жертви литі для них, огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.
19 Сэ адучець ши ун цап, ка жертфэ де испэшире, ши дой мей де ун ан, ка жертфэ де мулцумире.
І спорядите́ одно́го козла на жертву за гріх, та двоє ягнят у віці року на жертву мирну.
20 Преотул сэ леӂене ачесте добитоаче ынтр-о парте ши ынтр-алта ка дар легэнат ынаинтя Домнулуй, ымпреунэ ку пыня адусэ ка пыргэ ши ку чей дой мей: еле сэ фие ынкинате Домнулуй ши сэ фие але преотулуй.
І священик буде колихати їх ра́зом із хлібом первопло́дів, як колиха́ння перед Господнім лицем, над двома́ ягнятами. Вони будуть святощі для Господа, для священика.
21 Ын ачеяшь зи, сэ вестиць сэрбэтоаря ши сэ авець о адунаре сфынтэ: атунч сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ. Ачаста есте о леӂе вешникэ пентру урмаший воштри, ын тоате локуриле ын каре вець локуи.
І скличете того самого дня, — і будуть святі збори для вас, жодного робочого зайня́ття не будете робити. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях!
22 Кынд вей сечера семэнэтуриле дин цара воастрэ, сэ лашь несечерат ун колц дин кымпул тэу ши сэ ну стрынӂь че рэмыне де пе урма сечерэторилор. Сэ лашь сэракулуй ши стрэинулуй ачесте спиче. Еу сунт Домнул Думнезеул востру.’”
А коли ви будете жати жни́во вашої землі, не дожинай кра́ю поля твого́, а попадалих колосків жни́ва твого не будеш збирати, — для вбогого та для прихо́дька позоставиш їх. Я — Господь, Бог ваш!“
23 Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
24 „Ворбеште копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Ын луна а шаптя, ын чя динтый зи а луний, сэ авець о зи де одихнэ, веститэ ку сунет де трымбице, ши о адунаре сфынтэ.
„Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Сьомого місяця, першого дня місяця буде вам повний спочинок, — пам'ять су́рмлення, святі збори.
25 Атунч сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ ши сэ адучець Домнулуй жертфе мистуите де фок.’”
Жодного робочого зайняття не будете робити, і принесете огняну́ жертву для Господа“.
26 Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
27 „Ын зиуа а зечя а ачестей а шаптя лунь, ва фи Зиуа Испэширий: атунч сэ авець о адунаре сфынтэ, сэ вэ смериць суфлетеле ши сэ адучець Домнулуй жертфе мистуите де фок.
„А десятого дня того самого місяця — день Очи́щення він, збори святі бу́дуть для вас, і бу́дете впокоряти душі ваші, і принесете огняну́ жертву для Господа.
28 Сэ ну фачець ничо лукраре ын зиуа ачея, кэч есте Зиуа Испэширий, кынд требуе фэкутэ испэшире пентру вой ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй востру.
І жодного зайняття не будете робити того самого дня, бо він — день Очищення, щоб очистити за вас перед лицем Господа, Бога вашого.
29 Орьчине ну се ва смери ын зиуа ачея ва фи нимичит дин попорул луй.
Бо кожна душа, що не буде впоко́рюватись того самого дня, то буде вона ви́нищена з своєї рідні.
30 Пе орьчине ва фаче ын зиуа ачея врео лукраре оарекаре, ыл вой нимичи дин мижлокул попорулуй луй.
А кожна душа, що буде робити яке зайняття того самого дня, — то Я ви́гублю ту душу з-посеред наро́ду її.
31 Сэ ну фачець ничо лукраре атунч. Ачаста есте о леӂе вешникэ пентру урмаший воштри, ын тоате локуриле ын каре вець локуи.
Жодного зайняття не будете робити. Це постанова вічна для ваших поколінь по всіх ваших оселях!
32 Ачаста сэ фие пентру вой о зи де Сабат, о зи де одихнэ, ши сэ вэ смериць суфлетеле ын зиуа ачаста; дин сяра зилей а ноуа пынэ ын сяра урмэтоаре, сэ прэзнуиць Сабатул востру.”
Він субота повного спочинку для вас, — і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу“.
33 Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
34 „Ворбеште копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Ын а чинчспрезечя зи а ачестей а шаптя лунь, ва фи Сэрбэтоаря Кортурилор ын чинстя Домнулуй, тимп де шапте зиле.
„Промовляй до Ізраїлевих синів, ка́жучи: П'ятна́дцятого дня того сьомого місяця, — свято Ку́чок, сім день для Господа.
35 Ын зиуа ынтый сэ фие о адунаре сфынтэ: сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ ын тимпул ей.
Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
36 Тимп де шапте зиле, сэ адучець Домнулуй жертфе мистуите де фок. А опта зи, сэ авець о адунаре сфынтэ ши сэ адучець Домнулуй жертфе мистуите де фок; ачаста сэ фие о адунаре де сэрбэтоаре: сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ ын тимпул ей.
Сім день будете прино́сити огняну́ жертву для Господа; во́сьмого дня — святі збори будуть для вас, і принесете огняну́ жертву для Господа; це відда́ння свята, — жодного робочого зайняття не будете робити.
37 Ачестя сунт сэрбэториле Домнулуй, ын каре вець вести адунэрь сфинте, ка сэ се адукэ Домнулуй жертфе мистуите де фок, ардерь-де-тот, дарурь де мынкаре, жертфе де вите ши жертфе де бэутурэ, фиекаре лукру ла зиуа хотэрытэ.
Оце свята Господні, що скликуватимете на них святі збори, щоб прино́сити огняну́ жертву для Господа, цілопа́лення, хлі́бну жертву й зако́лену жертву, і жертви литі, — належне дневі в його дні,
38 Афарэ де ачаста, сэ пэзиць Сабателе Домнулуй ши сэ вэ адучець даруриле воастре Домнулуй, сэ адучець тоате жертфеле фэкуте пентру ымплиниря уней журуинце ши тоате даруриле воастре фэкуте де бунэвое.
окрім Господніх субі́т, і окрім да́рів ваших, і окрім усіх ваших обі́тниць, і окрім усіх ваших дарува́нь, що дасте́ Господе́ві.
39 Ын а чинчспрезечя зи а луний ачестея а шаптя, кынд вець стрынӂе роаделе цэрий, сэ прэзнуиць о сэрбэтоаре ын чинстя Домнулуй, тимп де шапте зиле: чя динтый зи сэ фие о зи де одихнэ ши а опта сэ фие тот о зи де одихнэ.
А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, будете святкува́ти свято Господнє сім день; першого дня повний спочинок, і восьмого повний спочинок.
40 Ын зиуа ынтый сэ луаць поаме дин помий чей фрумошь, рамурь де финичь, рамурь де копачь стуфошь ши де сэлчий де рыу ши сэ вэ букураць ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй востру шапте зиле.
І ві́зьмете собі першого дня пло́ду гарного дерева, па́льмові віття, і галу́зку многолистого дерева та припото́чних топо́ль, — і будете весели́тися перед лицем Господа, Бога вашого, сім день.
41 Ын фиекаре ан сэ прэзнуиць сэрбэтоаря ачаста ын чинстя Домнулуй, тимп де шапте зиле. Ачаста есте о леӂе вешникэ пентру урмаший воштри. Ын луна а шаптя с-о прэзнуиць.
І будете святкувати його, як свято для Господа, сім день у році. Постанова вічна для ваших поколінь, — сьомого місяця будете святкува́ти його.
42 Шапте зиле сэ локуиць ын кортурь; тоць бэштинаший дин Исраел сэ локуяскэ ын кортурь,
У ку́чках будете сидіти сім день, — кожен тубі́лець в Ізраїлі сидітиме в ку́чках,
43 пентру ка урмаший воштри сэ штие кэ ам фэкут пе копиий луй Исраел сэ локуяскэ ын кортурь, дупэ че й-ам скос дин цара Еӂиптулуй. Еу сунт Домнул Думнезеул востру.’”
щоб ваші покоління пізнали, що Я в ку́чках посадив був Ізраїлевих синів, коли виводив їх з єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш!“
44 Аша а спус Мойсе копиилор луй Исраел каре сунт сэрбэториле Домнулуй.
І Мойсей промовляв до Ізра́їлевих синів про свята Господні.
