Левитикул 13
1 Домнул а ворбит луй Мойсе ши луй Аарон ши а зис:
І Господь промовляв до Мойсея й Аарона, говорячи:
2 „Кынд ун ом ва авя пе пеля трупулуй о умфлэтурэ, о печинӂине сау о патэ албэ, каре ва семэна ку о ранэ де лепрэ пе пеля трупулуй луй, требуе адус ла преотул Аарон сау ла унул дин фиий луй, каре сунт преоць.
„Чолові́к, коли буде на шкурі тіла його́ напу́хлина, або лиша́й, або біла пляма, і буде на шкурі тіла його ніби боля́чка прока́зи, то буде спрова́джений він до священика Ааро́на або одного з синів його, священиків.
3 Преотул сэ черчетезе рана де пе пеля трупулуй. Дакэ пэрул дин ранэ с-а фэкут алб ши дакэ рана се аратэ май адынкэ декыт пеля трупулуй, есте о ранэ де лепрэ: преотул каре ва фаче черчетаря сэ декларе пе омул ачела некурат.
І огляне священик ту боля́чку на шкурі тіла, а воло́сся на болячці перемінилося на біле, і вигляд болячки глибший від шкури тіла його, — болячка прокази воно. І огляне її священик, і ви́знає його за нечистого.
4 Дакэ пе пеля трупулуй ва фи о патэ албэ каре ну се аратэ май адынкэ декыт пеля ши дакэ пэрул ну с-а фэкут алб, преотул сэ ынкидэ шапте зиле пе чел ку рана.
А якщо болячка — біла вона на шкурі тіла його, а вигляд її не глибший від шкури, і волосся її не перемінилося на біле, то замкне священик хворого на сім день.
5 А шаптя зи, преотул сэ-л черчетезе ярэшь. Дакэ и се паре кэ рана а стат пе лок ши ну с-а ынтинс пе пеле, преотул сэ-л ынкидэ а доуа оарэ ынкэ шапте зиле.
І огляне її священик сьомого дня, а ось — болячка, на погляд його, спинилася, не поши́рилася та болячка по шкурі, то замкне його священик удруге на сім день.
6 Преотул сэ-л черчетезе а доуа оарэ ын зиуа а шаптя. Дакэ рана а май скэзут ши ну с-а ынтинс пе пеле, преотул ва спуне кэ омул ачеста есте курат: есте о печинӂине; ел сэ-шь спеле хайнеле, ши ва фи курат.
І огляне його священик сьо́мого дня вдруге, а ось — боля́чка поблідла, не поши́рилася та болячка по шкурі, то священик ви́знає його за чистого, — лишай вона. І випере він одежу свою та й стане чистий.
7 Дар, дакэ печинӂиня с-а ынтинс пе пеле дупэ че с-а арэтат ел преотулуй ши дупэ че ачеста л-а декларат курат, сэ се май супунэ ынкэ о датэ черчетэрий преотулуй.
А якщо справді поши́риться лишай той по шкурі по я́вленні священику на очищення його, то я́виться він удруге до священика.
8 Преотул ыл ва черчета. Дакэ печинӂиня с-а ынтинс пе пеле, преотул ыл ва деклара некурат: есте лепрэ.
І огляне священик, а ось — лишай той поши́рився по шкурі, то священик визнає його за нечистого, — прока́за воно.
9 Кынд се ва арэта о ранэ де лепрэ пе ун ом, сэ фие адус ла преот.
Коли буде на люди́ні болячка прокази, то буде приведена до священика.
10 Преотул сэ-л черчетезе. Ши, дакэ аре пе пеле о умфлэтурэ албэ, дакэ умфлэтура ачаста а фэкут ка пэрул сэ албяскэ ши ын умфлэтурэ есте ши о урмэ де карне вие,
І огляне священик, а ось на шкурі біла напу́хлина, і вона перемінила волосся на біле, і на напухлині ріст живого м'яса,
11 атунч пе пеля трупулуй омулуй ачестуя есте о лепрэ ынвекитэ: преотул сэ-л декларе некурат. Сэ ну-л ынкидэ, кэч есте некурат.
то це стара прока́за на шкурі тіла його. І священик визнає його за нечистого, але не замкне його, бо справді давно він нечистий.
12 Дакэ лепра ва фаче о спузялэ пе пеле ши ва акопери тоатэ пеля челуй ку рана, дин кап пынэ ын пичоаре, претутиндень пе унде-шь ва арунка преотул привириле,
А якщо справді кинеться та прока́за по шкурі, і покриє та проказа всю шкуру хворого від голови його аж до ніг його, куди лиш глянуть очі священикові,
13 преотул сэ-л черчетезе ши, дакэ ва ведя кэ лепра а акоперит тот трупул, сэ декларе курат пе чел ку рана; фииндкэ с-а фэкут тоатэ албэ, ел есте курат.
і огляне священик, а ось — проказа та покрила все тіло його, то він визнає за чисту ту болячку: вся вона перемінилася на білу, — чиста вона.
14 Дар, ын зиуа кынд се ва ведя ын ел карне вие, ва фи некурат;
А того дня, коли в ній побачиться живе м'ясо, він стане нечистий.
15 кынд преотул ва ведя карня вие, сэ-л декларе некурат: карня вие есте некуратэ, есте лепрэ.
І огляне священик живе м'ясо, і визнає його за нечистого; те живе м'ясо — нечисте воно, прока́за воно.
16 Дакэ се скимбэ карня вие ши се фаче албэ, сэ се дукэ ла преот;
Або коли живе м'ясо зно́ву перемі́ниться на біле, то він при́йде до священика.
17 преотул сэ-л черчетезе ши, дакэ рана с-а фэкут албэ, преотул сэ декларе курат пе чел ку рана: ел есте курат.
І огляне його священик, а ось — перемінилася болячка на білу, то священик визнає ту болячку за чисту, — чиста вона.
18 Кынд ун ом ва авя пе пеля трупулуй сэу о бубэ каре а фост тэмэдуитэ,
А тіло, коли буде на ньому на шкурі його гноя́к, і він ви́лікуваний,
19 ши пе локул унде ера буба се ва арэта о умфлэтурэ албэ сау о патэ де ун алб рошиатик, омул ачела сэ се арате преотулуй.
а на місці гнояка́ буде біла напу́хлина, або біла, червоня́ва пляма, то покажеться священикові.
20 Преотул сэ-л черчетезе. Дакэ пата паре май адынкэ декыт пеля ши дакэ пэрул с-а фэкут алб, преотул сэ-л декларе некурат: есте о ранэ де лепрэ, каре а дат ын бубэ.
І огляне священик, а ось — вигляд її нижчий від шкури, а волосся її перемінилося на біле, то священик визнає її за нечисту, — болячка прокази вона, вона кинулась на гнояку́.
21 Дакэ преотул веде кэ ну есте пэр алб ын патэ, кэ еа ну есте май адынкэ декыт пеля ши кэ а май скэзут, сэ ынкидэ пе омул ачела шапте зиле.
А якщо огляне її священик, а ось — нема в ній білого волосся, і вона не нижча від шкури, і вона бліда, то замкне його священик на сім день.
22 Дакэ с-а ынтинс пата пе пеле, преотул сэ-л декларе некурат: есте о ранэ де лепрэ.
А якщо справді пошириться по шкурі, то священик ви́знає його за нечистого, — болячка прока́зи вона.
23 Дар, дакэ пата а рэмас пе лок ши ну с-а ынтинс, есте семнул рэний ускате, унде а фост буба; преотул сэ-л декларе курат.
А якщо біла пляма спинилася на своєму місці, не поши́рилася, — вона струп чиряка́, і священик ви́знає його за чистого.
24 Кынд ун ом ва авя пе пеля трупулуй о арсурэ причинуитэ де фок ши се ва арэта пе урма арсурий о патэ албэ сау де ун алб рошиатик,
Або тіло, коли буде на шкурі його опа́лення від огню, і буде заріст того опа́лення плямкою білою червонявою або білою,
25 преотул сэ-л черчетезе. Дакэ пэрул дин патэ с-а фэкут алб ши еа паре май адынкэ декыт пеля, есте лепрэ, каре а дат ын арсурэ. Преотул сэ декларе пе омул ачела некурат: есте о ранэ де лепрэ.
то огляне її священик, а ось — перемінилось волосся в плямі на біле, а вид її глибший від шкури, — проказа вона, в опа́ленні кинулась. І визнає священик його за нечистого, — болячка прокази вона.
26 Дакэ преотул веде кэ ну есте пэр алб ын патэ, кэ еа ну есте май адынкэ декыт пеля ши кэ а май скэзут, сэ ынкидэ пе омул ачела шапте зиле.
А якщо священик огляне її, а ось у плямі нема білого волосу, і вона не нижча від шкури, і вона бліда́, то священик замкне його на сім день.
27 Преотул сэ-л черчетезе а шаптя зи ши, дакэ пата с-а ынтинс пе пеле, преотул сэ-л декларе некурат: есте о ранэ де лепрэ.
І огляне його священик во́сьмого дня. Якщо справді поши́риться по шкурі, то священик визнає його за нечистого — болячка проркази вона.
28 Дар, дакэ пата а рэмас пе лок, ну с-а ынтинс пе пеле ши а май скэзут, есте о ранэ причинуитэ де умфлэтура арсурий; преотул сэ-л декларе курат, кэч есте семнул рэний виндекате а арсурий.
А якщо пляма спи́ниться на своїм місці, не поши́рилася по шкурі, і вона бліда́, — вона напухлина опа́лення. І священик визнає його за чистого, бо струп опа́лення вона.
29 Кынд ун бэрбат сау о фемее ва авя о ранэ пе кап сау ла барбэ,
А чоловік або жінка, коли буде на кому болячка на голові або на бороді,
30 преотул сэ черчетезе рана. Дакэ паре май адынкэ декыт пеля ши аре пэр гэлбуй ши субцире, преотул сэ декларе пе омул ачела некурат: есте рые де кап, есте лепрэ де кап сау де барбэ.
то священик огляне ту болячку, а ось — вид її глибший від шкури, а в ній жовтий, тонки́й волос, то священик ви́знає його за нечисту, — па́рші вона, вона прока́за голови або бороди.
31 Дакэ преотул веде кэ рана рыей ну паре май адынкэ декыт пеля ши н-аре пэр негру, сэ ынкидэ шапте зиле пе чел ку рана де рые ла кап.
А коли священик огляне болячку па́ршів, а ось — вид її не глибший від шкури, і в ній нема чорного во́лосу, то священик замкне хворого на парші на сім день.
32 Преотул сэ черчетезе рана а шаптя зи. Дакэ рыя ну с-а ынтинс, дакэ н-аре пэр гэлбуй ши дакэ ну паре май адынкэ декыт пеля,
І огляне священик ту болячку сьо́мого дня, а ось — не поши́рилися парші, і волосся в них не стали жовті, а вид паршів не глибший від шкури,
33 чел ку рыя ла кап сэ се радэ, дар сэ ну радэ локул унде есте рыя ши преотул сэ-л ынкидэ а доуа оарэ шапте зиле.
то він пого́литься, а паршів не поголить. І замкне священик хворого на парші вдруге на сім день.
34 Преотул сэ черчетезе рыя а шаптя зи. Дакэ рыя ну с-а ынтинс пе пеле ши ну паре май адынкэ декыт пеля, преотул сэ-л декларе курат. Ел сэ-шь спеле хайнеле ши ва фи курат.
І огляне священик па́рші сьомого дня, а ось — парші не поши́рилися по шкурі, і їхній вид не глибший від шкури, то священик визнає його за чистого, — і він випере одежу свою, і стане чистий.
35 Дар, дакэ рыя с-а ынтинс пе пеле дупэ че а фост декларат курат,
А якщо справді поши́ряться па́рші по шкурі по його очи́щенні,
36 преотул сэ-л черчетезе. Ши, дакэ рыя с-а ынтинс пе пеле, преотул н-аре сэ май кауте сэ вадэ дакэ аре пэр гэлбуй: есте некурат.
то священик огляне його, а ось — поши́рились парші по шкурі, то священик не буде досліджувати щодо жовтого волосся, — нечистий він.
37 Дакэ и се паре кэ рыя а стат пе лок ши кэ дин еа а крескут пэр негру, рыя есте виндекатэ: есте курат ши преотул сэ-л декларе курат.
А якщо, на його погляд, парші спини́лися, і в них виросло чорне волосся, то парші ви́лікувані, — він чистий. І священик визнає його за чистого.
38 Кынд ун бэрбат сау о фемее ва авя пете пе пеля трупулуй, ши ануме пете албе,
А чоловік або жінка, коли на шкурі їхнього тіла буде багато білих плям,
39 преотул сэ-л черчетезе. Дакэ пе пеля трупулуй луй сунт пете де ун алб гэлбуй, ачестя ну сунт декыт ниште пете каре ау фэкут спузялэ пе пеле: есте курат.
то огляне священик, а ось — на шкурі їхнього тіла бліді білі плями, — лишай воно, кинувся на шкурі, чистий він.
40 Кынд унуй ом ый ва кэдя пэрул де пе кап, есте плешув: есте курат.
А коли в кого облізе голова його, лисий він, — він чистий.
41 Дакэ й-а кэзут пэрул де пе кап нумай ын партя динаинте, есте плешув ын партя динаинте: есте курат.
А якщо голова його облізла спереду його, лисий він спе́реду, — він чистий.
42 Дар, дакэ ын партя плешувэ динаинте сау динапой есте о ранэ де ун алб рошиатик, есте лепрэ, каре а фэкут спузялэ ын партя плешувэ динаинте сау динапой.
А коли на ли́сині ззаду або на лисині спе́реду буде біла червонява болячка, — це проказа, кинулась вона в лисині за́дній його або в лисині пере́дній його.
43 Преотул сэ-л черчетезе. Дакэ ын партя плешувэ динапой сау динаинте есте о умфлэтурэ де ранэ де ун алб рошиатик, асемэнэтоаре ку лепра де пе пеля трупулуй,
І огляне його священик, а ось напухлина болячки біла червонява в лисині задній його або в лисині передній його, як вигляд прокази на шкурі тіла,
44 есте лепрос, есте некурат. Преотул сэ-л декларе некурат; рана луй есте пе кап.
то це чоловік прокаже́ний, — нечистий він. Конче визнає священик його за нечистого, — на голові його болячка його.
45 Лепросул, атинс де ачастэ ранэ, сэ-шь поарте хайнеле сфышияте ши сэ умбле ку капул гол; сэ-шь акопере барба ши сэ стриӂе: ‘Некурат! Некурат!’
А прокаже́ний, що проказа на ньому, — одежа його буде розде́рта, а голова його буде відкрита, і по у́ста закриє, і буде кричати: „Нечистий, нечистий!“
46 Кытэ време ва авя рана, ва фи некурат: есте некурат. Сэ локуяскэ сингур; локуинца луй сэ фие афарэ дин табэрэ.
По всі дні, коли болячка на ньому, буде нечистий, — він нечистий. Самітний буде пробува́ти він, — поза табо́ром оселя його.
47 Кынд се ва арэта о ранэ де лепрэ пе о хайнэ, фие хайнэ де лынэ, фие хайнэ де ин,
А одежа, коли буде на ній зараза прокази, на одежі вовняній або на одежі льняній,
48 ын урзяла сау ын бэтэтура де ин сау де лынэ, пе о пеле сау пе вреун лукру де пеле,
або на нитці прямовісній, або на нитці позе́мій із льону та вовни, або на шкурі, або на всякім шкурянім ви́робі,
49 ши рана ва фи верзуе сау рошиатикэ пе хайнэ сау пе пеле, ын урзялэ сау ын бэтэтурэ, сау пе вреун лукру де пеле, есте о ранэ де лепрэ ши требуе арэтатэ преотулуй.
і буде та зараза зеленя́ва або червоня́ва на одежі, або на шкурі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій шкуряній речі, — зараза прокази воно. І буде воно показане священикові.
50 Преотул сэ черчетезе рана ши сэ ынкидэ шапте зиле лукрул ку рана.
І огляне священик ту зара́зу, та й замкне заразливе на сім день.
51 Сэ черчетезе а шаптя зи рана. Дакэ рана с-а ынтинс пе хайнэ, ын урзялэ сау ын бэтэтурэ, пе пеле сау пе лукрул ачела де пеле, есте о ранэ де лепрэ ынвекитэ: лукрул ачела есте некурат.
А дня сьомого огляне він ту заразу; коли зараза та поши́рилася на одежі, або на нитці прямові́сній, або на нитці позе́мій, або на шкурі, на всьому, що зро́блене зо шкури, — та зараза злосли́ва проказа, нечиста вона.
52 Сэ ардэ хайна, урзяла сау бэтэтура де лынэ сау де ин сау лукрул де пеле пе каре се гэсеште рана, кэч есте о лепрэ ынвекитэ: сэ фие арс ын фок.
І він спалить ту одежу, або нитку прямовісну, або нитку позему в вовні або в льоні, або всяку річ шкуряну́, що буде на ній зараза, — бо злослива проказа це, огнем буде спа́лена.
53 Дар, дакэ преотул веде кэ рана ну с-а ынтинс пе хайнэ, пе урзялэ сау пе бэтэтурэ сау пе лукрул ачела де пеле,
А якщо священик побачить, а ось — не поши́рилася зараза на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій речі шкуряній,
54 сэ порунчяскэ сэ се спеле партя атинсэ де ранэ ши сэ-л ынкидэ а доуа оарэ шапте зиле.
то священик накаже, і виперуть те, що на ньому зараза. І він замкне́ те вдруге на сім день.
55 Преотул сэ черчетезе рана дупэ че се ва спэла. Ши, дакэ рана ну шь-а скимбат ынфэцишаря ши ну с-а ынтинс, лукрул ачела есте некурат: сэ фие арс ын фок, кэч о парте дин фацэ сау дин дос а фост роасэ.
І огляне священик заразу по ви́пранні, і ось, — зараза не перемінила свого вигляду, і зараза не поши́рилася, — нечиста вона, огнем її спалите; вона загли́блення на стороні його передній або на стороні його задній.
56 Дакэ преотул веде кэ рана а май скэзут дупэ че а фост спэлатэ, с-о рупэ дин хайнэ сау дин пеле, дин урзялэ сау дин бэтэтурэ.
А якщо священик побачив, а ось — зараза та зблідла по ви́пранні її, то він віді́рве її від одежі або від шкури, або від нитки прямовісної, або від нитки поземої.
57 Ши, дакэ се май ивеште пе хайнэ, ын урзялэ сау ын бэтэтурэ сау пе лукрул де пеле, ынсямнэ кэ есте о спузялэ де лепрэ: лукрул атинс де ранэ сэ фие арс ын фок.
А якщо вона покажеться ще на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на якій шкуряній речі, — то це ши́риться вона, огнем спалиш те, що на ньому та зараза.
58 Хайна, урзяла сау бэтэтура сау вреун лукру де пеле каре а фост спэлат ши унде а перит рана сэ се май спеле а доуа оарэ ши ва фи курат.
А одежа, або нитка прямовісна, або нитка позе́ма, або яка шкуряна́ річ, що випереш і зійде від них та зараза, то буде випрана вдруге, — і буде чиста.
59 Ачаста есте леӂя привитоаре ла рана лепрей, кынд ловеште хайнеле де лынэ сау де ин, урзяла сау бэтэтура сау ун лукру оарекаре де пеле ши дупэ каре вор фи декларате курате сау некурате.”
Оце зако́н про хворобу прокази на одежі вовняній або на льняній, або на нитці прямовісній, або на нитці позе́мій, або на шкурі, — на очи́щення її або на призна́ння її за нечисту“.
