Иосуа 8
1 Домнул а зис луй Иосуа: „Ну те теме ши ну те ынспэймынта! Я ку тине пе тоць оамений де рэзбой, скоалэ-те, суе-те ымпотрива четэций Ай. Ятэ кэ ыць дау ын мыниле тале пе ымпэратул дин Ай ши пе попорул луй, четатя луй ши цара луй.
І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся й не лякайся, — візьми з собою ввесь військо́вий люд, та й устань, піди на Ай. Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і наро́д його, і місто його, і край його.
2 Сэ фачь четэций Ай кум ай фэкут Иерихонулуй ши ымпэратулуй луй: сэ пэстраць пентру вой нумай прада де рэзбой ши вителе. Пуне ниште оамень ла пындэ ынапоя четэций.”
І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, — тільки здо́бич його та худобу його заберете собі. Постав собі за́сідку на місто позад нього“.
3 Иосуа с-а скулат ку тоць оамений де рэзбой ка сэ се суе ымпотрива четэций Ай. А алес трейзечь де мий де бэрбаць витежь, пе каре й-а порнит ноаптя
І встав Ісус та ввесь військо́вий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних воякі́в, та й послав їх уночі.
4 ши ле-а дат урмэтоаря порункэ: „Аскултаць! Сэ вэ пунець ла пындэ ынапоя четэций; сэ ну вэ депэртаць мулт де четате ши тоць сэ фиць гата.
І він наказав їм, говорячи: „Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, — не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові.
5 Яр еу ши тот попорул каре есте ку мине не вом апропия де четате. Ши кынд вор еши ынаинтя ноастрэ ка ынтыяш датэ, ной о с-о луэм ла фугэ динаинтя лор.
А я та ввесь народ, що зо мною, при́йдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навпере́йми нам, як перше, то ми втечемо перед ними.
6 Ей не вор урмэри пынэ кынд ый вом траӂе департе де четате, кэч вор зиче: ‘Фуг динаинтя ноастрэ ка ынтыяш датэ!’ Ши вом фуӂи динаинтя лор.
І вийдуть вони за нами, а ми відтя́гнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними.
7 Вой сэ ешиць атунч де ла пындэ ши сэ пунець мына пе четате, ши Домнул Думнезеул востру о ва да ын мыниле воастре.
А ви встанете з за́сідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.
8 Дупэ че вець луа четатя, сэ-й пунець фок, сэ фачець кум а зис Домнул: ачаста есте порунка пе каре в-о дау.”
І станеться, як ви ві́зьмете місто, то підпа́лите місто огнем, — зробите за Господнім словом. Глядіть, — я вам наказав“.
9 Иосуа й-а порнит ши с-ау дус де с-ау ашезат ла пындэ ынтре Бетел ши Ай, ла апус де Ай. Яр Иосуа а петрекут ноаптя ачея ын мижлокул попорулуй.
І послав їх Ісус, і пішли вони на за́сідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із за́ходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед наро́ду.
10 Иосуа с-а скулат дис-де-диминяцэ, а черчетат попорул ши а порнит ымпотрива четэций Ай ын фрунтя попорулуй, ел ши бэтрыний луй Исраел.
І встав Ісус рано вранці, і перегля́нув наро́д, і пішов він та Ізраїлеві старші́ перед наро́дом до Аю.
11 Тоць оамений де рэзбой каре ерау ку ел с-ау суит ши с-ау апропият де четате; кынд ау ажунс ын фаца четэций, ау тэбэрыт ла мязэноапте де Ай, де каре ерау деспэрциць прин вале.
А всі вояки́, що були з ним, пішли під го́ру, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборува́ли з пі́вночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.
12 Иосуа а луат апроапе чинч мий де оамень ши й-а пус ла пындэ ынтре Бетел ши Ай, ла апус де четате.
І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як за́сідку між Бет-Елом та між Аєм з за́ходу міста.
13 Дупэ че с-а ашезат тоатэ табэра ла мязэноапте де четате ши чей де пындэ ла апус де четате, Иосуа а ынаинтат ын ноаптя ачея ын мижлокул вэий.
І розклав народ, увесь та́бір, що з пі́вночі міста, а задню частину його з за́ходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на сере́дину долини.
14 Кынд а вэзут ымпэратул четэций Ай лукрул ачеста, оамений дин Ай с-ау скулат ын грабэ дис-де-диминяцэ ши ау ешит ынаинтя луй Исраел, ка сэ-л батэ. Ымпэратул с-а ындрептат, ку тот попорул луй, спре ун лок хотэрыт, ынспре кымпие, ши ну штия кэ ынапоя четэций о мынэ де оамень стэтяу ла пындэ ымпотрива луй.
І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навпере́йми Ізраїля на бій, він та ввесь його наро́д, на озна́чений час перед стен. А він не знав, що є за́сідка на нього з-позад міста.
15 Иосуа ши тот Исраелул с-ау префэкут кэ сунт бэтуць ши ау фуӂит пе друмул динспре пустиу.
А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню.
16 Атунч, тот попорул каре ера ын четате с-а стрынс ка сэ-й урмэряскэ. Ау урмэрит пе Иосуа ши ау фост трашь департе дин четате.
А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддали́лися від міста.
17 Н-а рэмас ничун ом ын Ай ши ын Бетел каре сэ ну фи ешит ымпотрива луй Исраел. Ау лэсат четатя дескисэ ши ау урмэрит пе Исраел.
І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоста́вили вони місто відчи́неним, та й гналися за Ізраїлем.
18 Домнул а зис луй Иосуа: „Ынтинде спре Ай сулица пе каре о ай ын мынэ, кэч ам с-о дау ын мына та!” Ши Иосуа а ынтинс спре четате сулица пе каре о авя ын мынэ.
І сказав Господь до Ісуса: „Простягни́ списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам“. І простягну́в Ісус списа́, що в руці його, до міста.
19 Де ындатэ че шь-а ынтинс мына, бэрбаций каре стэтяу ла пындэ ау ешит репеде дин локул унде ерау, ау пэтрунс ын четате, ау луат-о ши с-ау грэбит де й-ау пус фок.
А за́сідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягну́в свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули́ його, і поква́пилися та й підпалили те місто огнем.
20 Оамений дин Ай, уйтынду-се ынапой, ау вэзут фумул четэций суинду-се спре чер ши н-ау май путут сэ скапе ын ничо парте. Попорул каре фуӂя спре пустиу с-а ынторс ымпотрива челор че-л урмэряу,
І оберну́лися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.
21 кэч Иосуа ши тот Исраелул, вэзынд четатя луатэ де чей че стэтяу ла пындэ ши фумул четэций суинду-се ын сус, с-ау ынторс ши ау бэтут пе оамений дин Ай.
А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що за́сідка здобула́ те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.
22 Чейлалць, де асеменя, ле-ау ешит ынаинте дин четате ши оамений дин Ай ау фост ынконжураць де Исраел дин тоате пэрциле. Исраел й-а бэтут фэрэ сэ ласе унул ку вяцэ, нич вреун фугар;
А ті повихо́дили з міста навпере́йми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позоста́лося з них нікого, хто врятувався б чи втік.
23 пе ымпэратул дин Ай л-ау принс виу ши л-ау адус ла Иосуа.
А айського царя вони схопи́ли живого, і привели́ його до Ісуса.
24 Дупэ че а испрэвит Исраел де учис пе тоць локуиторий дин Ай, ын кымп ши ын пустиу, унде ый урмэрисерэ ей, ши дупэ че тоць ау фост трекуць ын тотул прин аскуцишул сабией, тот Исраелул с-а ынторс ла Ай ши а трекут четатя прин аскуцишул сабией.
І сталося, як покінчи́в Ізраїль забивати всіх айських ме́шканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попа́дали вони від ві́стря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його ві́стрям меча.
25 Ын тотал ау фост доуэспрезече мий де иншь учишь ын зиуа ачея, бэрбаць ши фемей, тоць оамень дин Ай.
І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські ме́шканці.
26 Иосуа ну шь-а трас мына пе каре о циня ынтинсэ ку сулица пынэ че тоць локуиторий ау фост нимичиць ку десэвыршире.
А Ісус не опуска́в своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закля́ттям усіх айських ме́шканців.
27 Исраел а пэстрат пентру сине доар вителе ши прада дин четатя ачаста, дупэ порунка пе каре о дэдусе луй Иосуа Домнул.
Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізра́їль за словом Господа, що наказав був Ісусові.
28 Иосуа а арс четатя Ай ши а фэкут дин еа пентру тотдяуна ун морман де дэрымэтурь, каре се веде пынэ ын зиуа де азь.
І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.
29 А спынзурат де ун лемн пе ымпэратул дин Ай ши л-а лэсат пе лемн пынэ сяра. Ла апусул соарелуй, Иосуа а порунчит сэ и се кобоаре трупул де пе лемн; л-ау арункат ла интраря порций четэций ши ау ридикат пе ел о маре грэмадэ де петре, каре есте пынэ ын зиуа де азь.
А айського царя повісив на дереві аж до вечі́рнього ча́су. А коли сонце захо́дило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І наки́дали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.
30 Атунч, Иосуа а зидит ун алтар Домнулуй Думнезеулуй луй Исраел пе мунтеле Ебал,
Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Ева́л,
31 кум порунчисе копиилор луй Исраел Мойсе, робул Домнулуй, ши кум есте скрис ын картя леӂий луй Мойсе: ера ун алтар де петре нечоплите, песте каре ну трекусе ферул. Пе алтарул ачеста ау адус Домнулуй ардерь-де-тот ши жертфе де мулцумире.
як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, — же́ртівника з ці́лого каміння, що над ними не підіймали заліза. І прине́сли на ньому цілопа́лення для Господа, і прино́сили мирні жертви.
32 Ши аколо Иосуа а скрис пе петре о копие а леӂий пе каре о скрисесе Мойсе ынаинтя копиилор луй Исраел.
І він написав там на тих каміннях ві́дписа Мойсеєвого Зако́ну, що той написав перед Ізраїлевими синами.
33 Тот Исраелул, бэтрыний, май-марий оштий ши жудекэторий луй стэтяу де амындоуэ пэрциле кивотулуй, ынаинтя преоцилор, дин нямул левицилор, каре дучяу кивотул легэмынтулуй Домнулуй; ерау де фацэ атыт стрэиний, кыт ши копиий луй Исраел, жумэтате ын дрептул мунтелуй Гаризим ши жумэтате ын дрептул мунтелуй Ебал, дупэ порунка пе каре о дэдусе май ынаинте Мойсе, робул Домнулуй, ка сэ бинекувынтезе пе попорул Исраел.
А ввесь Ізраїль, і старші́ його, і урядники, і су́дді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як прихо́дько, так і тубі́лець, — половина його навпроти гори Ґарізі́м, а половина його навпроти гори Ева́л, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше.
34 Иосуа а читит апой тоате кувинтеле леӂий, бинекувынтэриле ши блестемеле, дупэ кум есте скрис ын картя леӂий.
А по́тім він читав усі слова́ того Зако́ну, благослове́ння та прокля́ття, усе так, як написано в Зако́ні.
35 Н-а рэмас нимик дин тот че порунчисе Мойсе пе каре сэ ну-л фи читит Иосуа ын фаца ынтреӂий адунэрь а луй Исраел, ын фаца фемеилор, копиилор ши стрэинилор каре мерӂяу ын мижлокул лор.
Не було сло́ва зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма́ зборами Ізраїля, і жіно́к, і дітей, і прихо́дька, що ходить серед них.
