Иосуа 18
1 Тоатэ адунаря копиилор луй Исраел с-а стрынс ла Сило ши ау ашезат аколо кортул ынтылнирий. Цара ера супусэ ынаинтя лор.
І була зі́брана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий край.
2 Май рэмыняу шапте семинций але копиилор луй Исраел каре ну-шь примисерэ ынкэ партя де моштенире.
І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племе́н, що не поділили ще спа́дку свого.
3 Иосуа а зис копиилор луй Исраел: „Пынэ кынд вэ вець леневи сэ мерӂець сэ луаць ын стэпынире цара пе каре в-а дат-о Домнул Думнезеул пэринцилор воштри?
І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: „Аж доки ви будете лінува́тися піти посісти той край, що дав вам Госпо́дь, Бог ваших батьків?
4 Алеӂець трей бэрбаць де фиекаре семинцие ши-й вой порни. Сэ се скоале, сэ стрэбатэ цара, сэ факэ ун план ын ведеря ымпэрцелий ши сэ се ынтоаркэ ла мине.
Дайте від себе по три му́жі на пле́м'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по кра́ю, і опишуть його за їхнім спа́дком, та й при́йдуть до мене.
5 С-о ымпартэ ын шапте; Иуда сэ рэмынэ ын хотареле луй ла мязэзи ши каса луй Иосиф сэ рэмынэ ын хотареле ей ла мязэноапте.
І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з пі́вдня, а Йо́сипів дім стане на своїй границі з пі́вночі.
6 Вой дар сэ фачець ун план ал цэрий ымпэрците ын шапте ши сэ ми-л адучець аич. Вой арунка сорцул пентру вой ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй ностру.
А ви опишете той край, сім частин, і принесе́те о́писа мені сюди, а я кину вам жеребка́ тут перед лицем Господа, Бога нашого.
7 Дар левиций сэ ну айбэ парте ын мижлокул востру, кэч моштениря лор есте преоция Домнулуй, ши Гад, Рубен ши жумэтате дин семинция луй Манасе шь-ау примит моштениря пе каре ле-а дат-о Мойсе, робул Домнулуй, де чялалтэ парте а Йорданулуй, ла рэсэрит.”
А Левитам нема частки поміж вами, бо священноді́яння Господнє — спа́дщина його. А Ґад, і Руви́м, та половина Манасі́їного пле́мени взяли́ свій спа́док по той бік Йорда́ну на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній“.
8 Кынд с-ау скулат бэрбаций ши ау порнит сэ факэ планул цэрий, Иосуа ле-а дат порунка ачаста: „Дучеци-вэ, стрэбатець цара, фачеци-мь ун план ши ынтоарчеци-вэ ла мине, апой еу вой арунка пентру вой сорцул ынаинтя Домнулуй, ла Сило.”
І встали ті му́жі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли опи́сувати край, говорячи: „Ідіть і походіть по кра́ю, і опишіть його, та й вертайтеся до ме́не. А я кину вам жеребка́ тут перед Господнім лицем у Шіло́“.
9 Бэрбаций ачештя ау плекат, ау стрэбэтут цара ши ау фэкут планул дупэ четэць, ынтр-о карте, ымпэрцинд-о ын шапте, ши с-ау ынторс ла Иосуа, ын табэрэ ла Сило.
І пішли ті му́жі, і перейшли по кра́ю, та й описали його за міста́ми на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табо́ру в Шіло́.
10 Иосуа а арункат ынаинтя Домнулуй сорць пентру ей ла Сило ши а ымпэрцит цара ынтре копиий луй Исраел, дынд фиекэруя партя луй.
І кинув їм Ісус жеребка́ в Шіло́ перед Господнім лицем. І поділив там Ісус край для Ізраїлевих синів за їхніми по́ділами.
11 Сорцул а кэзут пе семинция фиилор луй Бениамин, дупэ фамилииле лор, ши партя каре ле-а кэзут прин сорць ышь авя хотареле ынтре фиий луй Иуда ши фиий луй Иосиф.
І вийшов жеребо́к для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами, і вийшла границя їхнього жеребка між синами Юдиними та між синами Йо́сиповими.
12 Ынспре мязэноапте, хотарул лор порня де ла Йордан. Суя пе ла мязэноапте де Иерихон, се ридика ын мунте спре апус ши ешя ын пустиул Бет-Авен.
І була́ їм границя на півні́чну сто́рону від Йорда́ну. І підіймається та границя до кра́ю Єрихо́ну з пі́вночі, і підіймається на го́ру на за́хід, і закінчується при пустині Бет-Евен.
13 Де аколо тречя прин Луз, ла мязэзи де Луз, адикэ Бетел, ши се кобора ла Атарот-Адар, песте мунтеле каре есте ла мязэзи де Бет-Хоронул де жос.
А звідти перехо́дить та границя до Лузу, до кра́ю Лузу на пі́вдень, це — Бет-Ел. І схо́дить та границя до Атрот-Аддару на го́ру, що з пі́вдня до до́лішнього Бет-Хорону.
14 Ынспре апус, хотарул мерӂя ши се ынторчя пе ла мязэзи де мунтеле каре есте ын фаца Бет-Хоронулуй; мерӂя спре мязэзи ши ешя ла Кириат-Баал, каре есте Кириат-Иеарим, четатя фиилор луй Иуда. Ачаста ера партя де апус.
І тягнеться та границя, і поверта́ється на за́хідній бік, на пі́вдень від гори, що навпроти Бет-Хорону на пі́вдень, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це — Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це за́хідня сторона́.
15 Партя де мязэзи ынчепя де ла капэтул Кириат-Иеаримулуй. Хотарул мерӂя спре апус пынэ ла изворул апелор Нефтоахулуй.
А півде́нна сторона — від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на за́хід, і виходить до джерела́ Ме-Нефтоаху.
16 Се кобора пе ла капэтул мунтелуй каре есте ын фаца вэий Бен-Хином, ын валя рефаимицилор, ла мязэноапте. Се кобора прин валя Хином, пе партя де мязэзи а иебусицилор, пынэ ла Ен-Рогуел.
І сходить та границя до кінця́ гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на пі́вніч. І сходить Ґе-Гінном побіч євусе́янина на пі́вдень, і сходить до Ен-Роґелу,
17 Се ындрепта спре мязэноапте ла Ен-Шемеш, апой ла Гелилот, каре есте ын фаца суишулуй Адумим, ши се кобора пе ла пятра луй Бохан, фиул луй Рубен.
і тягнеться вона з пі́вночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І схо́дить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену.
18 Тречя пе партя де мязэноапте ын фаца Арабей, се кобора пе ла Араба,
І переходить побіч навпроти Арави на пі́вніч, та й схо́дить до Арави.
19 мерӂя ынаинте пе партя де мязэноапте де Бет-Хогла ши ешя ла сынул де мязэноапте ал Мэрий Сэрате, спре ымбукэтура Йорданулуй ла мязэзи. Ачеста ера хотарул де мязэзи.
І перехо́дить та границя побіч Бет-Хоґли на пі́вніч, і закінчується границя при зато́ці Солоного моря на пі́вніч, до кінця Йорда́ну з пі́вдня. Це границя півде́нна.
20 Ынспре рэсэрит, хотарул ыл фэчя Йорданул. Ачаста а фост моштениря фиилор луй Бениамин, дупэ фамилииле лор, ку хотареле ей де жур ымпрежур.
А Йорда́н грани́чить його зо схі́дньої сторони. Це спа́док Веніями́нових синів за границями його навко́ло, за ро́дами його.
21 Четэциле семинцией фиилор луй Бениамин, дупэ фамилииле лор, ерау: Иерихон, Бет-Хогла, Емек-Кециц,
І були міста для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц,
22 Бет-Араба, Цемараим, Бетел,
і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел,
23 Авим, Пара, Офра,
і Аввім, і Пара, і Офра,
24 Кефар-Амонай, Офни ши Геба; доуэспрезече четэць ши сателе лор.
і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, — дванадцять міст та їхні оселі.
25 Габаон, Рама, Беерот,
Ґів'он, і Рама, і Беерот,
26 Мицпе, Кефира, Моца,
і Міцпе, і Кефіра, і Моца,
27 Рекем, Иирпеел, Тареала,
і Рекем, і їрпеїл, і Пар'ала,
28 Цела, Елеф, Иебус, адикэ Иерусалимул, Гибеат ши Кириат; пайспрезече четэць ши сателе лор. Ачаста а фост моштениря фиилор луй Бениамин, дупэ фамилииле лор.
і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят- Єарім, — чотирна́дцять міст та їхні оселі. Це спа́док Веніями́нових синів за їхніми ро́дами.
