Иоан 4
1 Домнул а афлат кэ фарисеий ау аузит кэ Ел фаче ши ботязэ май мулць ученичь декыт Иоан.
Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, –
2 Ынсэ Исус ну ботеза Ел Ынсушь, чи ученичий Луй.
хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, –
3 Атунч а пэрэсит Иудея ши С-а ынторс ын Галилея.
то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї.
4 Фииндкэ требуя сэ трякэ прин Самария,
Йому треба було пройти через Самарію,
5 а ажунс лынгэ о четате дин цинутул Самарией, нумитэ Сихар, апроапе де огорул пе каре-л дэдусе Иаков фиулуй сэу Иосиф.
і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові.
6 Аколо се афла фынтына луй Иаков. Исус, остенит де кэлэторие, шедя лынгэ фынтынэ. Ера кам пе ла часул ал шаселя.
Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів [відпочити] біля криниці. Було десь близько шостої години.
7 А венит о фемее дин Самария сэ скоатэ апэ. „Дэ-Мь сэ бяу”, й-а зис Исус.
Одна жінка з Самарії прийшла по воду. Ісус сказав їй: ―Дай Мені напитися!
8 Кэч ученичий Луй се дусесерэ ын четате сэ кумпере де-але мынкэрий.
(Його учні пішли до міста купити їжі.)
9 Фемея самаритянкэ Й-а зис: „Кум Ту, иудеу, черь сэ бей де ла мине, фемее самаритянкэ?” Иудеий, ын адевэр, н-ау легэтурь ку самаритений.
Жінка-самарянка сказала Йому: ―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки? (Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.)
10 Дрепт рэспунс, Исус й-а зис: „Дакэ ай фи куноскут ту дарул луй Думнезеу ши чине есте Чел че-ць зиче: ‘Дэ-Мь сэ бяу!’, ту сингурэ ай фи черут сэ бей, ши Ел ць-ар фи дат апэвие.”
Ісус відповів їй: ―Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, Що каже тобі: «Дай Мені напитися!», ти б сама просила в Нього, і Він дав би тобі живої води.
11 „Доамне”, Й-а зис фемея, „н-ай ку че сэ скоць апэ, ши фынтына есте адынкэ, де унде ай путя сэ ай дар ачастэ апэ вие?
Жінка сказала: ―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода?
12 Ешть Ту оаре май маре декыт пэринтеле ностру Иаков, каре не-а дат фынтына ачаста ши а бэут дин еа ел ынсушь ши фечорий луй ши вителе луй?”
Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада?
13 Исус й-а рэспунс: „Орькуй бя дин апа ачаста ый ва фи ярэшь сете.
Ісус відповів: ―Кожен, хто п’є цю воду, знову захоче пити.
15 „Доамне”, Й-а зис фемея, „дэ-мь ачастэ апэ, ка сэ ну-мь май фие сете ши сэ ну май вин пынэ аич сэ скот.”
Жінка сказала Йому: ―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати.
16 „Ду-те”, й-а зис Исус, „де кямэ пе бэрбатул тэу ши вино аич.”
Він сказав їй: ―Іди, поклич свого чоловіка та приходь сюди.
17 Фемея Й-а рэспунс: „Н-ам бэрбат.” Исус й-а зис: „Бине ай зис кэ н-ай бэрбат.
Вона відповіла: ―У мене немає чоловіка. Ісус сказав: ―Ти добре відповіла, що не маєш чоловіка.
18 Пентру кэ чинч бэрбаць ай авут; ши ачела пе каре-л ай акум ну-ць есте бэрбат. Аич ай спус адевэрул.”
Адже в тебе було п’ять чоловіків, і той, з ким ти зараз живеш, тобі не чоловік. Тут ти сказала правду.
19 „Доамне”, Й-а зис фемея, „вэд кэ ешть пророк.
Жінка сказала Йому: ―Господи, я бачу, що Ти пророк.
20 Пэринций ноштри с-ау ынкинат пе мунтеле ачеста; ши вой зичець кэ ын Иерусалим есте локул унде требуе сэ се ынкине оамений.”
Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, [юдеї, ] кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися.
21 „Фемее”, й-а зис Исус, „креде-Мэ кэ вине часул кындну вэ вець ынкина Татэлуй нич пе мунтеле ачеста, нич ын Иерусалим.
Ісус відповів: ―Повір Мені, жінко, прийде час, коли не будете поклонятися Отцеві ні на цій горі, ні в Єрусалимі.
22 Вой вэ ынкинаць ла чену куноаштець, ной не ынкинэм ла че куноаштем, кэчмынтуиря вине де ла иудей.
Ви, [самаряни], поклоняєтесь тому, чого не знаєте, ми ж знаємо, Кому поклоняємося, бо спасіння – від юдеїв.
23 Дар вине часул, ши акум а ши венит, кынд ынкинэторий адевэраць се вор ынкина Татэлуй ын духшиын адевэр, фииндкэ астфел де ынкинэторь дореште ши Татэл.
Але прийде час, і вже прийшов, коли справжні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо таких поклонників шукає Собі Отець.
24 Думнезеуесте Дух; ши чине се ынкинэ Луй требуе сэ И се ынкине ын дух ши ын адевэр.”
Бог є Дух, і хто поклоняється Йому, той повинен поклонятися в Дусі та істині.
25 „Штиу”, Й-а зис фемея, „кэ аре сэ винэ Месия (кэруя И се зиче Христос); кынд ва вени Ел, аре сэ не спунэ тоате лукруриле.”
Жінка сказала Йому: ―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить.
26 Исус й-а зис: „Еу, чел каре ворбеск ку тине, сунт Ачела.”
Ісус сказав їй: ―Це Я, Той, Хто говорить із тобою.
27 Атунч ау венит ученичий Луй ши се мирау кэ ворбя ку о фемее. Тотушь ничунул ну Й-а зис: „Че кауць?” сау „Деспре че ворбешть ку еа?”
У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?»
28 Атунч, фемея шь-а лэсат гэлята, с-а дус ын четате ши а зис оаменилор:
Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям:
29 „Вениць де ведець ун ом каре мь-а спус тот че ам фэкут. Ну кумва есте ачеста Христосул?”
«Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?»
30 Ей ау ешит дин четате ши веняу спре Ел.
Тоді [люди] вийшли з міста та прийшли до Ісуса.
31 Ын тимпул ачеста, ученичий Ыл ругау сэ мэнынче ши зичяу: „Ынвэцэторуле, мэнынкэ!”
У цей час Його учні просили Його: ―Равві, поїж!
32 Дар Ел ле-а зис: „Еу ам де мынкат о мынкаре пе каре вой н-о куноаштець.”
Але Він сказав їм: ―Я маю їсти іншу їжу, про яку ви не знаєте.
33 Ученичий ау ынчепут сэ-шь зикэ деч уний алтора: „Ну кумва Й-а адус чинева сэ мэнынче?”
Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?»
34 Исус ле-а зис: „МынкаряМя есте сэ фак воя Челуй че М-а тримис ши сэ ымплинеск лукраря Луй.
Ісус сказав їм: ―Моя їжа в тому, щоб чинити волю Того, Хто надіслав Мене, і звершити Його справу.
35 Ну зичець вой кэ май сунт патру лунь пынэ ла сечериш? Ятэ, Еу вэ спун: Ридикаци-вэ окий ши привиць холделе, каресунт албе акум, гата пентру сечериш.
Хіба ви не говорите: «Ще чотири місяці, і будуть жнива?» Отже, Я кажу вам: підійміть ваші очі й подивіться на поля, бо вони вже білі, готові для жнив.
36 Чинесечерэ примеште о платэ ши стрынӂе род пентру вяца вешникэ, пентру ка ши чел че сямэнэ ши чел че сечерэ сэ се букуре ын ачелашь тимп. (aiōnios g166)
Жнець отримує свою винагороду. Він збирає врожай для вічного життя, щоб раділи разом – той, хто сіє, і той, хто жне. (aiōnios g166)
37 Кэч, ын ачастэ привинцэ, есте адевэратэ зичеря: ‘Унул сямэнэ, яр алтул сечерэ.’
У цьому справджується слово: один сіє, а інший жне.
38 Еу в-ам тримис сэ сечераць аколо унде ну вой в-аць остенит; алций с-ау остенит, ши вой аць интрат ын остеняла лор.”
Я надіслав вас жати не те, над чим ви трудилися. Інші трудилися, а ви їхню працю пожинаєте.
39 Мулць самаритень дин четатя ачея ау крезут ын Исус дин причина мэртурией фемеий, каре зичя: „Мь-а спус тот че ам фэкут.”
Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила».
40 Кынд ау венит самаритений ла Ел, Л-ау ругат сэ рэмынэ ла ей. Ши Ел а рэмас аколо доуэ зиле.
Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні.
41 Мулт май мулць ау крезут ын Ел дин причина кувинтелор Луй.
І ще більше увірувало через Його Слово.
42 Ши зичяу фемеий: „Акум ну май кредем дин причина спуселор тале, чи дин причинэ кэ Л-ам аузит ной ыншине ши штим кэ Ачеста есте ын адевэр Христосул, Мынтуиторул лумий.”
Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».
43 Дупэ ачесте доуэ зиле, Исус а плекат де аколо ка сэ се дукэ ын Галилея.
Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї.
44 Кэч Ел Ынсушь спусесе кэ ун пророк ну есте прецуит ын патрия са.
Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має.
45 Кынд а ажунс ын Галилея, а фост примит бине де галилеень, каре вэзусерэ тот че фэкусе ла Иерусалим ын тимпул празникулуй; кэч фусесерэ ши ей ла празник.
Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив.
46 Исус С-а ынторс деч ын Кана дин Галилея, унде префэкусе апа ын вин. Ын Капернаум ера ун службаш ымпэрэтеск ал кэруй фиу ера болнав.
[Ісус] знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий.
47 Службашул ачеста а афлат кэ Исус венисе дин Иудея ын Галилея, с-а дус ла Ел ши Л-а ругат сэ винэ ши сэ тэмэдуяскэ пе фиул луй, каре ера пе моарте.
Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті.
48 Исус й-а зис: „Дакэну ведець семне ши минунь, ку ничун кип ну кредець!”
Ісус сказав йому: ―Якщо ви не побачите ознак та чудес, ніколи не повірите!
49 Службашул ымпэрэтеск Й-а зис: „Доамне, вино пынэ ну моаре микуцул меу.”
Придворний відповів Йому: ―Господи, прийди, доки мій син не помер.
50 „Ду-те”, й-а зис Исус, „фиул тэу трэеште.” Ши омул ачела а крезут кувинтеле пе каре и ле спусесе Исус ши а порнит ла друм.
Ісус відповів йому: ―Іди, твій син буде жити. Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов.
51 Пе кынд се кобора ел, л-ау ынтымпинат робий луй ши й-ау адус вестя кэ фиул луй трэеште.
Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий.
52 Ел й-а ынтребат де часул ын каре а ынчепут сэ-й фие май бине. Ши ей й-ау зис: „Ерь, ын часул ал шаптеля, л-ау лэсат фригуриле.”
Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомій годині гарячка залишила його».
53 Татэл а куноскут кэ токмай ын часул ачела ый зисесе Исус: „Фиул тэу трэеште.” Ши а крезут ел ши тоатэ каса луй.
Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав: «Твій син буде жити». І повірив він та увесь його дім.
54 Ачеста есте ярэшь ал дойля семн фэкут де Исус дупэ че С-а ынторс дин Иудея ын Галилея.
Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.
