Иоан 17
1 Дупэ че а ворбит астфел, Исус а ридикат окий спре чер ши а зис: „Татэ, асосит часул! Прослэвеште пе Фиул Тэу, ка ши Фиул Тэу сэ Те прослэвяскэ пе Тине,
Tion Jesuo parolis; kaj levinte la okulojn al la ĉielo, li diris: Patro, la horo venis; gloru Vian Filon, por ke la Filo Vin gloru;
2 дупэ кумЙ-ай дат путере песте орьче фэптурэ, ка сэ дя вяца вешникэ тутурор ачелора пекаре И й-ай дат Ту. (aiōnios g166)
kiel Vi donis al li aŭtoritaton super ĉiu karno, por ke li donu eternan vivon al ĉiuj tiuj, kiujn Vi donis al li. (aiōnios g166)
3 Ши вяцавешникэ есте ачаста: сэ Те куноаскэ пе Тине, сингурулДумнезеу адевэрат, ши пе Исус Христос, пе кареЛ-ай тримис Ту. (aiōnios g166)
Kaj jen estas la eterna vivo, ke ili konu Vin, la sole veran Dion, kaj tiun, kiun Vi sendis, Jesuon Kriston. (aiōnios g166)
4 ЕуТе-ам прослэвит пе пэмынт, амсфыршит лукраря пе кареМь-ай дат-о с-о фак.
Mi gloris Vin sur la tero, plenuminte la faron, kiun Vi donis al mi por fari.
5 Ши акум, Татэ, прослэвеште-Мэ ла Тине Ынсуць ку слава пекаре о авям ла Тине, ынаинте де а фи лумя.
Kaj nun, ho Patro, gloru min kun Vi, per la gloro, kiun mi havis kun Vi, antaŭ ol la mondo ekzistis.
6 Амфэкут куноскут Нумеле Тэу оаменилор пе кареМи й-ай дат дин луме. Ай Тэй ерау ши Ту Ми й-ай дат; ши ей ау пэзит Кувынтул Тэу.
Mi elmontris Vian nomon al la homoj, kiujn Vi donis al mi el la mondo; Viaj ili estis, kaj al mi Vi ilin donis; kaj ili konservis Vian vorton.
7 Акум ау куноскут кэ тот че Мь-ай дат Ту вине де ла Тине.
Nun ili scias, ke ĉio ajn, kion Vi donis al mi, estas de Vi;
8 Кэч ле-ам дат кувинтеле пе кареМи ле-ай дат Ту. Ей ле-ау примит ши ау куноскут ку адевэрат кэ де ла Тине ам ешит ши ау крезуткэ Ту М-ай тримис.
ĉar mi donis al ili la vortojn, kiujn Vi donis al mi; kaj ili akceptis ilin, kaj scias vere, ke mi elvenis de Vi; kaj ili kredas, ke Vi min sendis.
9 Пентру ей Мэ рог. НуМэ рог пентру луме, чи пентру ачея пе каре Ми й-ай дат Ту, пентру кэ сунт ай Тэй: –
Mi preĝas por ili; mi preĝas ne por la mondo, sed por tiuj, kiujn Vi donis al mi, ĉar ili estas Viaj;
10 тот че есте ал Меу есте ал Тэу ши че есте алТэу есте ал Меу – ши Еу сунт прослэвит ын ей.
kaj ĉio mia estas Via, kaj Via estas mia; kaj mi estas glorita per ili.
11 Еуну май сунт ын луме, дар ей сунт ын луме, ши Еу вин ла Тине. Сфинте Татэ, пэзеште, ын Нумеле Тэу, пе ачея пе каре Ми й-ай дат, пентру каей сэ фие уна, кумсунтем ши Ной.
Mi jam ne estas en la mondo, kaj ĉi tiuj estas en la mondo, kaj mi venas al Vi. Patro Sankta, gardu en Via nomo tiujn, kiujn Vi donis al mi, por ke ili estu unu tiel same, kiel ni.
12 Кынд ерам ку ей ын луме, ый пэзям Еу ын Нумеле Тэу. Еуам пэзит пе ачея пе каре Ми й-ай дат шиничунул дин ей н-а перит, афарэде фиул перзэрий, касэ се ымплиняскэ Скриптура.
Dum mi estis kun ili, mi konservis en Via nomo tiujn, kiujn Vi donis al mi; kaj mi gardis ilin, kaj neniu el ili pereis, krom la filo de perdiĝo, por ke plenumiĝu la Skribo.
13 Дар, акум, Еу вин ла Тине; ши спун ачесте лукрурь, пе кынд сунт ынкэ ын луме, пентру ка сэ айбэ ын ей букурия Мя деплинэ.
Sed nun mi venas al Vi; kaj tion mi parolas en la mondo, por ke ili havu mian ĝojon ĝis pleneco en si mem.
14 Ле-амдат Кувынтул Тэу, шилумя й-а урыт, пентру кэ ей ну сунт дин луме, дупэ кумЕу ну сунт дин луме.
Mi donis al ili Vian vorton; kaj la mondo malamis ilin, ĉar ili ne estas el la mondo, kiel mi ne estas el la mondo.
15 Ну Те рог сэ-й ей дин луме, чи сэ-йпэзешть де чел рэу.
Mi petas, ne ke Vi forigu ilin el la mondo, sed ke Vi gardu ilin kontraŭ la malbono.
16 Ейну сунт дин луме, дупэ кум нич Еу ну сунт дин луме.
Ili ne estas el la mondo, kiel mi ne estas el la mondo.
17 Сфинцеште-йприн адевэрул Тэу: КувынтулТэу есте адевэрул.
Konsekru ilin en la vero; Via vorto estas vero.
18 КумМ-ай тримис Ту пе Мине ын луме, аша й-ам тримис ши Еу пе ей ын луме.
Kiel Vi min sendis en la mondon, tiel ankaŭ mi ilin sendis en la mondon.
19 ШиЕу Ынсумь Мэ сфинцеск пентру ей, ка ши ей сэ фие сфинциць прин адевэр.
Kaj por ili mi konsekras min, por ke ili mem ankaŭ estu konsekritaj en la vero.
20 Ши Мэ рог ну нумай пентру ей, чи ши пентру чей че вор креде ын Мине прин кувынтул лор.
Kaj mi preĝas ne nur por ili, sed ankaŭ por tiuj, kiuj kredos al mi pro ilia vorto;
21 Мэ рог катоць сэ фие уна, кум Ту, Татэ, ешть ын Мине, ши Еу ын Тине; ка ши ей сэ фие уна ын Ной, пентру ка лумя сэ крядэ кэ Ту М-ай тримис.
por ke ili ĉiuj estu unu; kiel Vi, Patro, estas en mi, kaj mi en Vi, tiel ili ankaŭ estu en ni; por ke la mondo kredu, ke Vi min sendis.
22 Еу ле-ам дат слава пе каре Мь-ай дат-о Ту, пентру каей сэ фие уна, кум ши Ной сунтем уна –
Kaj la gloron, kiun Vi donis al mi, mi donis al ili; por ke ili estu unu tiel same, kiel ni estas unu;
23 Еу ын ей ши Ту ын Мине –, пентру каей сэ фие ын кип десэвыршит уна, ка сэ куноаскэ лумя кэ Ту М-ай тримис ши кэ й-ай юбит кум М-ай юбит пе Мине.
mi en ili, kaj Vi en mi, por ke ili perfektiĝu en unu; por ke la mondo sciu, ke Vi min sendis, kaj ke Vi ilin amis, kiel Vi min amis.
24 Татэ, вряу ка аколо унде сунт Еу, сэ фие ымпреунэ ку Мине ши ачея пе каре Ми й-ай дат Ту, ка сэ вадэ слава Мя, славэ пе каре Мь-ай дат-о Ту, фииндкэТу М-ай юбит ынаинте де ынтемееря лумий.
Patro, pri tiuj, kiujn Vi donis al mi, mi volas, ke ili ankaŭ estu kun mi tie, kie mi estas; por ke ili vidu mian gloron, kiun Vi donis al mi; ĉar Vi amis min antaŭ la fondo de la mondo.
25 Неприхэнитуле Татэ, лумяну Те-а куноскут, дар ЕуТе-ам куноскут ши ачештяау куноскут кэ Ту М-ай тримис.
Ho Patro justa, la mondo Vin ne konis, tamen mi Vin konis; kaj ĉi tiuj scias, ke Vi min sendis;
26 Еуле-ам фэкут куноскут Нумеле Тэу ши ли-Л вой май фаче куноскут, пентру ка драгостя кукаре М-ай юбит Ту сэ фие ын ей ши Еу сэ фиу ын ей.”
kaj al ili Vian nomon mi konigis kaj ankoraŭ konigos, por ke la amo, per kiu Vi amis min, estu en ili, kaj mi en ili.
