Йов 33
1 Акум дар, Йов, аскултэ кувынтэриле меле, я аминте ла тоате кувинтеле меле!
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Ятэ, дескид гура ши ми се мишкэ лимба ын черул гурий.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Ку курэцие де инимэ вой ворби, бузеле меле вор спуне адевэрул курат:
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 Духул луй Думнезеу м-а фэкут ши суфларя Челуй Атотпутерник ымь дэ вяцэ.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Дакэ поць, рэспунде-мь, апэрэ-ць причина, фий гата!
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Ынаинтя луй Думнезеу еу сунт семенул тэу ши еу, ка ши тине, ам фост фэкут дин норой.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Астфел, фрика де мине ну те ва тулбура ши греутатя мя ну те ва коплеши.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Дар ту ай спус ын аузул меу ши ам аузит сунетул кувинтелор тале:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 ‘Сунт курат, сунт фэрэ пэкат, сунт фэрэ приханэ, ну есте фэрэделеӂе ын мине.
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Ши Думнезеу каутэ причинэ де урэ ымпотрива мя, мэ сокотеште врэжмаш ал Луй;
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 ымь пуне пичоареле ын бутучь, ымь пындеште тоате мишкэриле.’
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Ыць вой рэспунде кэ аич н-ай дрептате, кэч Думнезеу есте май маре декыт омул.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Врей дар сэ те черць ку Ел пентру кэ ну дэ сокотялэ фиекэруя де фаптеле Луй?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Думнезеу ворбеште ынсэ кынд ынтр-ун фел, кынд ынтр-алтул, дар омул ну я сяма.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 Ел ворбеште прин висе, прин ведений де ноапте, кынд оамений сунт куфундаць ынтр-ун сомн адынк, кынд дорм ын патул лор.
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 Атунч, Ел ле дэ ынштиинцэрь ши ле ынтипэреште ынвэцэтуриле Луй,
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 ка сэ абатэ пе ом де ла рэу ши сэ-л феряскэ де мындрие,
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 ка сэ-й пэзяскэ суфлетул де гроапэ ши вяца де ловитуриле сабией.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Ши прин дурере есте мустрат омул ын кулкушул луй, кынд о луптэ некурматэ ый фрэмынтэ оаселе.
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 Атунч ый есте гряцэ де пыне, кяр ши де букателе челе май алесе.
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 Карня и се прэпэдеште ши пере, оаселе каре ну и се ведяу рэмын гоале;
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 суфлетул и се апропие де гроапэ ши вяца, де веститорий морций.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Дар, дакэ се гэсеште ун ынӂер мижлочитор пентру ел, унул дин мииле ачеля каре вестеск омулуй каля пе каре требуе с-о урмезе,
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 Думнезеу Се ындурэ де ел ши зиче ынӂерулуй: ‘Избэвеште-л, ка сэ ну се кобоаре ын гроапэ; ам гэсит ун прец де рэскумпэраре пентру ел!’
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 Ши атунч карня луй се фаче май фраӂедэ ка ын копилэрие, се ынтоарче ла зилеле тинереций луй.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Се роагэ луй Думнезеу, ши Думнезеу ый есте биневоитор, ыл ласэ сэ-Й вадэ Фаца ку букурие ши-й дэ ынапой невиновэция.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Атунч, ел кынтэ ынаинтя оаменилор ши зиче: ‘Ам пэкэтуит, ам кэлкат дрептатя ши н-ам фост педепсит дупэ фаптеле меле;
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Думнезеу мь-а избэвит суфлетул ка сэ ну интре ын гроапэ ши вяца мя веде лумина!’
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Ятэ, ачестя ле фаче Думнезеу де доуэ орь, де трей орь омулуй,
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 ка сэ-л ридиче дин гроапэ, ка сэ-л луминезе ку лумина челор вий.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Я аминте, Йов, ши аскултэ-мэ! Тачь, ши вой ворби!
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Дакэ ай чева де спус, рэспунде-мь! Ворбеште, кэч аш вря сэ-ць дау дрептате.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 Дакэ н-ай нимик де зис, аскултэ-мэ! Тачь, ши те вой ынвэца ынцелепчуня.”
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
