Йов 30
1 Ши акум!… Ам ажунс де рысул челор май тинерь декыт мине, пе ай кэрор пэринць ну-й сокотям вредничь сэ-й пун принтре кыний турмей меле.
Sed nun ridas pri mi homoj pli junaj ol mi, Kies patrojn mi ne volus starigi kun la hundoj de miaj ŝafaroj;
2 Дар ла че мь-ар фи фолосит путеря мынилор лор, кынд ей ну ерау ын старе сэ ажунгэ ла бэтрынеце?
Kies forto de la manoj estis senbezona por mi, Kaj kiuj ne povis atingi maljunecon;
3 Сфрижиць де сэрэчие ши фоаме, фуг ын локурь ускате, де мултэ време пэрэсите ши пустий.
Kiuj pro malriĉeco kaj malsato solece kuris En la dezerton mizeran kaj senvivan;
4 Смулг ербуриле сэлбатиче де лынгэ копэчей ши н-ау ка пыне декыт рэдэчина де буксэу.
Kiuj elŝiras atriplon apud la arbetaĵoj, Kaj kies pano estas la radiko de genisto.
5 Сунт изгониць дин мижлокул оаменилор, стригэ лумя дупэ ей ка дупэ ниште хоць.
El meze de la homoj oni elpelas ilin; Oni krias sur ilin, kiel sur ŝteliston;
6 Локуеск ын вэй ынгрозитоаре, ын пештериле пэмынтулуй ши ын стынчь.
En terfendoj ĉe la valoj ili loĝas, En truoj de la tero kaj de rokoj;
7 Урлэ принтре туфишурь ши се адунэ суб мэрэчинь.
Inter la arbetaĵoj ili krias, Sub la kardoj ili kolektiĝas;
8 Фиинце мыршаве ши диспрецуите, сунт изгониць дин царэ.
Kiel infanoj de sentaŭguloj kaj sennomuloj, Ili estas elpelitaj el la lando.
9 Ши акум, астфел де оамень мэ пун ын кынтечеле лор, ам ажунс де батжокура лор.
Kaj nun mi fariĝis objekto de ilia mokokanto, Mi fariĝis por ili objekto de babilado.
10 Мэ урэск, мэ околеск, мэ скуйпэ ын фацэ.
Ili abomenas min, malproksimiĝas de mi, Ne timas kraĉi sur mian vizaĝon.
11 Ну се май сфиеск ши мэ ынжосеск, ну май ау ничун фрыу ынаинтя мя.
Li malligis mian ŝnuron kaj turmentas min, Kaj ili forĵetis antaŭ mi la bridon.
12 Тикэлоший ачештя се скоалэ ла дряпта мя ши ымь ымпинг пичоареле ши ышь кроеск кэрэрь ымпотрива мя, ка сэ мэ пярдэ.
Dekstre buboj stariĝis, kaj puŝas miajn piedojn; Ili ebenigis kontraŭ mi siajn pereigajn vojojn;
13 Ымь нимическ кэраря ши лукрязэ ка сэ мэ прэпэдяскэ, ей, кэрора нимень ну ле-ар вени ын ажутор.
Ili disfosis mian vojon, facile pereigas min, Ne bezonante helpanton;
14 Ка принтр-о ларгэ спэртурэ стрэбат спре мине, се нэпустеск суб покнетул дэрымэтурилор.
Ili venas kiel tra larĝa breĉo, Ĵetas sin tumulte.
15 Мэ апукэ гроаза. Слава ымь есте спулбератэ ка де вынт, ка ун нор а трекут феричиря мя.
Teruroj turnis sin kontraŭ min, Forpelis mian majeston kiel vento; Kiel nubo foriris mia feliĉo.
16 Ши акум, ми се топеште суфлетул ын мине ши м-ау апукат зилеле суферинцей.
Kaj nun elverŝiĝas mia animo; Kaptis min tagoj de mizero.
17 Ноаптя мэ пэтрунде ши-мь смулӂе оаселе, дуреря каре мэ роаде ну ынчетязэ.
En la nokto miaj ostoj traboriĝas en mi, Kaj miaj mordetantoj ne dormas.
18 Де тэрия суферинцей, хайна ышь перде фаца, ми се липеште де труп ка о кэмашэ.
Kun granda malfacileco demetiĝas mia vesto; Premas min la rando de mia ĉemizo.
19 Думнезеу м-а арункат ын норой ши ам ажунс ка цэрына ши ченуша.
Oni komparas min kun koto; Mi similiĝis al polvo kaj cindro.
20 Стриг кэтре Тине ши ну-мь рэспунзь; стау ын пичоаре ши ну мэ везь.
Mi krias al Vi, sed Vi ne respondas al mi; Mi staras, ke Vi atentu min.
21 Ешть фэрэ милэ ымпотрива мя, лупць ымпотрива мя ку тэрия мыний Тале.
Vi fariĝis kruelulo por mi; Per la forto de Via mano Vi montras al mi Vian malamon.
22 Мэ ридичь, ымь дай друмул пе вынт ши мэ нимичешть ку суфларя фуртуний.
Vi levis min en la venton, Lasis min kaj neniigis min en la ventego.
23 Кэч штиу кэ мэ дучь ла моарте, ын локул унде се ынтылнеск тоць чей вий.
Mi scias, ke Vi transdonos min al la morto, En la kunvenejon de ĉio vivanta.
24 Дар чел че се прэбушеште ну-шь ынтинде мыниле? Чел ын ненорочире ну чере ажутор?
Sed ĉu oni povas ne deziri eltiri manon, Kaj krii en sia malfeliĉo?
25 Ну плынӂям еу пе чел амэрыт? Н-авя инима мя милэ де чел липсит?
Ĉu mi ne ploris pri tiu, kiu havis malfeliĉan tempon? Ĉu mia animo ne afliktiĝis pri malriĉulo?
26 Мэ аштептам ла феричире, ши, кынд коло, ненорочиря а венит песте мине; трэӂям нэдежде де луминэ, ши, кынд коло, а венит ынтунерикул.
Mi atendis bonon, sed venis malbono; Mi esperis lumon, sed venis mallumo.
27 Ымь ферб мэрунтаеле фэрэ ынчетаре, м-ау апукат зилеле де дурере.
Miaj internaĵoj bolas kaj ne ĉesas; Atakis min tempo de mizero.
28 Умблу ыннегрит, дар ну де соаре. Мэ скол ын плинэ адунаре ши стриг дупэ ажутор.
Mi estas nigra, sed ne de la suno; Mi leviĝas en la komunumo kaj krias.
29 Ам ажунс фрате ку шакалий, товарэш ку струций.
Mi fariĝis frato al la ŝakaloj Kaj kamarado al la strutoj.
30 Пеля ми се ыннегреште ши каде, яр оаселе ымь ард ши се усукэ.
Mia haŭto nigriĝis sur mi, Kaj miaj ostoj sekiĝis de varmego.
31 Харпа мя с-а префэкут ын инструмент де жале ши кавалул меу скоате сунете плынгэтоаре.
Mia harpo fariĝis plendilo, Kaj mia fluto fariĝis voĉo de plorantoj.
