Йов 28
1 Арӂинтул аре о минэ де унде се скоате ши аурул аре ун лок де унде есте скос ка сэ фие курэцит.
La arĝento havas lokon, kie oni ĝin elakiras; Kaj la oro havas lokon, kie oni ĝin fandas.
2 Ферул се скоате дин пэмынт ши пятра се топеште ка сэ дя арама.
La fero estas ricevata el polvo, Kaj el ŝtono oni fandas la kupron.
3 Омул пуне капэт ынтунерикулуй, черчетязэ, пынэ ын цинутуриле челе май адынчь, петреле аскунсе ын негура ши ын умбра морций.
Oni faras finon al la mallumo, Kaj rezulte oni trovas la ŝtonojn el grandega mallumo.
4 Сапэ о фынтынэ департе де локуриле локуите; пичоареле ну-й май сунт де ажутор, стэ атырнат ши се клатинэ, департе де локуинцеле оменешть.
Oni fosas kavon tie, kie oni loĝas; Kaj tie, kie paŝas neniu piedo, ili laboras pendante, forgesitaj de homoj.
5 Пэмынтул, де унде есе пыня, есте рэсколит ынэунтрул луй ка де фок;
La tero, el kiu devenas pano, Estas trafosata sube kvazaŭ per fajro.
6 петреле луй купринд сафир ши ын ел се гэсеште пулбере де аур.
Ĝiaj ŝtonoj estas loko de safiroj, Kaj terbuloj enhavas oron.
7 Пасэря де прадэ ну-й куноаште кэраря. Окюл вултурулуй н-а зэрит-о,
La vojon ne konas rabobirdo, Kaj la okulo de falko ĝin ne vidis.
8 челе май труфаше добитоаче н-ау кэлкат пе еа ши леул н-а трекут ничодатэ пе еа.
Ne paŝis sur ĝi sovaĝaj bestoj, Ne iris sur ĝi leono.
9 Омул ышь пуне мына пе стынка де кремене ши рэстоарнэ мунций дин рэдэчинэ.
Sur rokon oni metas sian manon, Oni renversas montojn de ilia bazo.
10 Сапэ шанцурь ын стынчь ши окюл луй привеште тот че есте де прец ын еле.
En rokoj oni elhakas riverojn, Kaj ĉion grandvaloran vidis la okulo de homo.
11 Опреште курӂеря апелор ши скоате ла луминэ че есте аскунс.
Oni haltigas la fluon de riveroj, Kaj kaŝitaĵon oni eltiras al la lumo.
12 Дар ынцелепчуня унде се гэсеште? Унде есте локуинца причеперий?
Sed kie oni trovas la saĝon? Kaj kie estas la loko de prudento?
13 Омул ну-й куноаште прецул, еа ну се гэсеште ын пэмынтул челор вий.
La homo ne scias ĝian prezon; Kaj ĝi ne estas trovata sur la tero de vivantoj.
14 Адынкул зиче: ‘Ну есте ын мине’, ши маря зиче: ‘Ну есте ла мине.’
La abismo diras: Ne en mi ĝi estas; La maro diras: Ĝi ne troviĝas ĉe mi.
15 Еа ну се дэ ын скимбул аурулуй курат, ну се кумпэрэ кынтэринду-се ку арӂинт;
Oni ne povas doni por ĝi plej bonan oron, Oni ne pesas arĝenton page por ĝi.
16 ну се кынтэреште пе аурул дин Офир, нич пе ониксул чел скумп, нич пе сафир.
Oni ne taksas ĝin per oro Ofira, Nek per multekosta onikso kaj safiro.
17 Ну се поате асемэна ку аурул, нич ку диамантул, ну се поате скимба ку ун вас де аур алес.
Ne valoregalas al ĝi oro kaj vitro; Kaj oni ne povas ŝanĝi ĝin kontraŭ vazoj el pura oro.
18 Мэрӂянул ши кристалул ну сунт нимик пе лынгэ еа: ынцелепчуня прецуеште май мулт декыт мэргэритареле.
Koraloj kaj kristalo ne estas atentataj; Kaj posedo de saĝo estas pli valora ol perloj.
19 Топазул дин Етиопия ну есте ка еа ши аурул курат ну се кумпэнеште ку еа.
Ne valoregalas al ĝi topazo el Etiopujo; Pura oro ne povas esti ĝia prezo.
20 Де унде вине атунч ынцелепчуня? Унде есте локуинца причеперий?
De kie venas la saĝo? Kaj kie estas la loko de prudento?
21 Есте аскунсэ де окий тутурор челор вий, есте аскунсэ де пэсэриле черулуй.
Kaŝita ĝi estas antaŭ la okuloj de ĉio vivanta, Nevidebla por la birdoj de la ĉielo.
22 Адынкул ши моартя зик: ‘Ной ам аузит ворбинду-се де еа.’
La abismo kaj la morto diras: Per niaj oreloj ni aŭdis nur famon pri ĝi.
23 Думнезеу ый штие друмул, Ел ый куноаште локуинца.
Dio komprenas ĝian vojon, Kaj Li scias ĝian lokon;
24 Кэч Ел веде пынэ ла марӂиниле пэмынтулуй, зэреште тотул суб черурь.
Ĉar Li rigardas ĝis la fino de la tero, Li vidas sub la tuta ĉielo.
25 Кынд а рындуит греутатя вынтулуй ши кынд а хотэрыт мэсура апелор,
Kiam Li donis pezon al la vento Kaj aranĝis la akvon laŭmezure,
26 кынд а дат леӂь плоий ши кынд а ынсемнат друмул фулӂерулуй ши тунетулуй,
Kiam Li starigis leĝon por la pluvo Kaj vojon por la fulmo kaj tondro:
27 атунч а вэзут ынцелепчуня ши а арэтат-о, й-а пус темелииле ши а пус-о ла ынчеркаре.
Tiam Li vidis ĝin kaj anoncis ĝin, Pretigis ĝin kaj esploris ĝin;
28 Апой а зис омулуй: ‘Ятэ, фрика де Домнул, ачаста есте ынцелепчуня; депэртаря де рэу есте причепере.’”
Kaj Li diris al la homoj: Vidu, timo antaŭ Dio estas saĝo, Kaj evitado de malbono estas prudento.
