Иеремия 47

1 Ятэ Кувынтул Домнулуй спус пророкулуй Иеремия ку привире ла филистень, ынаинте ка Фараон сэ батэ Газа:

Слово Господнє, що було пророкові Єремії на филисти́млян, перше як фараон побив Аззу.

2 „Аша ворбеште Домнул: ‘Ятэ, се ридикэ ниште апе де ла мязэноапте, креск ка ун рыу ешит дин маткэ, ынякэ цара ши че купринде еа, четатя ши локуиторий ей. Ципэ оамений ши се боческ тоць локуиторий цэрий

„Так говорить Госпо́дь: Ось підіймаються во́ди із пі́вночі, і стануть вони за поті́к заливни́й, і заллю́ть вони землю та все, що на ній, місто й заме́шкалих в ньому, — і буде кричати люди́на, і кожен мешка́нець землі заголо́сить.

3 де тропэитул копителор каилор луй путерничь, де хуруитул карелор луй ши де скырцыитул роцилор; пэринций ну се май ынторк спре копиий лор, атыт ле сунт де слэбите мыниле,

Через гук тупоті́ння копи́т баских ко́ней його, через гу́ркіт його колесниць, через скрип його кіл не зверну́лись батьки́ до синів, бо зомлі́ли їм руки,

4 пентру кэ вине зиуа кынд вор фи нимичиць тоць филистений ши стырпиць тоць чей че служяу ка ажутоаре Тирулуй ши Сидонулуй. Кэч Домнул ва нимичи пе филистень, рэмэшицеле островулуй Кафтор.

бо настав це той день, щоб понищити всіх филисти́млян, щоб Ти́ру й Сидо́нові ви́губити помічну́ всяку рештку. Бо понищить Господь филисти́млян, рештку о́строва Кафтора,

5 Газа а ажунс плешувэ, Аскалонул пере ку рэмэшица вэилор луй! Пынэ кынд ыць вей фаче тэетурь де жале ын пеле? –

шолуди́вою стане Азза́, згине Ашкело́н, решта долини їхньої. Як довго ти будеш нарі́зи робити собі у жало́бі?

6 Ах! Сабие а Домнулуй, кынд те вей одихни одатэ? Ынтоарче-те ын тякэ, опреште-те ши фий лиништитэ! –

О ме́чу Господній, аж доки ти не заспоко́їшся? Вернися до пі́хви своєї, заспоко́йся й замо́вкни!

7 Дар кум ар путя сэ се одихняскэ? Кынд Домнул доар ый порунчеште ши о ындряптэ ымпотрива Аскалонулуй ши коастей мэрий.’”

Але як заспоко́їться він, коли наказав йому це Сам Господь? До Ашкелону й до берегу моря, — туди Він призна́чив його!“