Иеремия 41
1 Ын луна а шаптя, Исмаел, фиул луй Нетания, фиул луй Елишама, дин нямул ымпэратулуй, а венит ку май-марий ымпэратулуй ши ку зече оамень ла Гедалия, фиул луй Ахикам, ла Мицпа. Ши ау мынкат ымпреунэ аколо, ла Мицпа.
І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаї́л, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царсько́го, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Ґедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там ра́зом хліб у Міцпі.
2 Атунч, Исмаел, фиул луй Нетания, с-а скулат ку чей зече оамень де каре ера ынсоцит ши ау ловит ку сабия пе Гедалия, фиул луй Ахикам, фиул луй Шафан, ши ау оморыт астфел пе ачела пе каре ыл пусесе ымпэратул Бабилонулуй дрегэтор песте царэ.
І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настанови́в був начальником над кра́єм.
3 Исмаел а май оморыт пе тоць иудеий каре ерау ку Гедалия ла Мицпа ши пе халдеений каре се афлау аколо, оамень де рэзбой.
І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв воякі́в, що знахо́дилися там.
4 А доуа зи дупэ оморыря луй Гедалия, пе кынд нимень ну штия нимик,
І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, — а ніхто про це не знав, —
5 ау венит дин Сихем, дин Сило ши дин Самария, оптзечь де оамень ку барба расэ ши ку хайне сфышияте, каре ышь фэкусерэ тэетурь ын пеле; авяу дарурь де мынкаре ши тэмые, ка сэ ле адукэ ла Каса Домнулуй.
і поприхо́дили люди з Сихему, з Шіло́ та з Самарії, вісімдеся́т люда оголеноборо́дих, і в подертій одежі та з нарі́заними знака́ми на тілі, а в їхній руці хлі́бна жертва та ла́дан, як прине́сення для Господнього дому.
6 Исмаел, фиул луй Нетания, ле-а ешит ынаинте дин Мицпа ши мерӂя плынгынд. Кынд й-а ынтылнит, ле-а зис: „Вениць ла Гедалия, фиул луй Ахикам!”
І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи́ та пла́чучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: „Прийдіть до Ґедалії, Ахікамового сина!“
7 Ши, кынд ау ажунс ей ын мижлокул четэций, Исмаел, фиул луй Нетания, й-а ынжунгият ши й-а арункат ын гроапэ ку ажуторул оаменилор каре-л ынсоцяу.
І сталося, як прийшли вони до сере́дини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до сере́дини ями, він та ті люди, що були з ним.
8 Дар с-ау гэсит принтре ей зече оамень каре ау зис луй Исмаел: „Ну не оморы, кэч май авем меринде аскунсе ын кымп: грыу, орз, унтделемн ши мьере!” Атунч, ел й-а круцат ши ну й-а оморыт ымпреунэ ку фраций лор.
Та знайшлося між ними десять люда, і вони сказали до Ізмаїла: „Не вбивай нас, бо ми маємо заховані в полі ска́рби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед“. І той спинився, і не повбивав їх серед їхніх братів.
9 Гроапа ын каре а арункат Исмаел тоате трупуриле моарте але оаменилор пе каре й-а учис, афарэ де Гедалия, есте гроапа ачея маре пе каре о фэкусе ымпэратул Аса кынд се темя де Баеша, ымпэратул луй Исраел; гроапа ачаста а умплут-о Исмаел, фиул луй Нетания, ку чей учишь.
А та яма, куди повкида́в Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар А́са проти Баеші, Ізраїльського царя, — її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, тру́пами.
10 Исмаел а луат приншь де рэзбой пе тоць чей че май рэмэсесерэ ла Мицпа дин попор, пе фийчеле ымпэратулуй ши пе тоць ачея дин попор каре локуяу аколо ши пе каре-й ынкрединцасе Небузарадан, кэпетения стрэжерилор, луй Гедалия, фиул луй Ахикам; Исмаел, фиул луй Нетания, й-а луат приншь де рэзбой ши а плекат ка сэ трякэ ла амониць.
І Ізмаїл узяв у поло́н усю решту народу, що був у Міцпі, царськи́х дочо́к та ввесь наро́д, що зостався в Міцпі, якого Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, доручив був Ґедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у поло́н Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.
11 Дар Иоханан, фиул луй Кареах, ши тоате кэпетенииле оштирилор каре ерау ку ел ау фост ынштиинцаць де тот рэул пе каре-л фэкусе Исмаел, фиул луй Нетания.
I почув Йоханан, син Кареахів, та всі військо́ві зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.
12 Ау луат пе тоць оамений ши ау порнит сэ батэ пе Исмаел, фиул луй Нетания, пе каре л-ау гэсит лынгэ апеле челе марь але Габаонулуй.
І взяли́ вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Ґів'оні.
13 Кынд а вэзут тот попорул каре ера ку Исмаел пе Иоханан, фиул луй Кареах, ши пе тоате кэпетенииле оштирилор каре ерау ку ел, с-а букурат,
І сталося, як увесь наро́д, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, то зрадів.
14 ши тот попорул пе каре-л луасе Исмаел дин Мицпа с-а ынторс ши а венит де с-а унит ку Иоханан, фиул луй Кареах.
І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до поло́ну Ізмаїл з Міцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.
15 Дар Исмаел, фиул луй Нетания, а скэпат де Иоханан ку опт оамень ши с-а дус ла амониць.
А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома́ людьми́ від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.
16 Иоханан, фиул луй Кареах, ши тоате кэпетенииле оштирилор каре ерау ку ел ау луат тоатэ рэмэшица попорулуй пе каре л-ау избэвит дин мыниле луй Исмаел, фиул луй Нетания, кынд ыл дучя дин Мицпа, дупэ че учисесе пе Гедалия, фиул луй Ахикам, ши ануме пе оамений де рэзбой, пе фемей, пе копий, пе фамений дрегэторь, пе каре й-а адус Иоханан ынапой дин Габаон.
І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військо́ві зверхники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по то́му, як той убив Ґедалію, сина Ахікамового, мужів воякі́в, і жіно́к, і дітей, і е́внухів, що вернув з Ґів'ону.
17 Ау порнит ши с-ау оприт ла ханул луй Кимхам, лынгэ Бетлеем, ка сэ плече апой ын Еӂипт,
І пішли вони й стали на нічлі́г в Ґерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту
18 департе де халдеень, де каре се темяу, пентру кэ Исмаел, фиул луй Нетания, учисесе пе Гедалия, фиул луй Ахикам, пе каре-л пусесе ымпэратул Бабилонулуй дрегэтор песте царэ.
від халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Ґедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над кра́єм.
