Иеремия 39
1 Иерусалимул а фост луат. Ын ал ноуэля ан ал луй Зедекия, ымпэратул луй Иуда, ын луна а зечя, а венит Небукаднецар, ымпэратул Бабилонулуй, ку тоатэ оштиря луй ынаинтя Иерусалимулуй ши л-а ымпресурат,
Дев'ятого року Седекії, царя Юдиного, місяця десятого, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, та все його ві́йсько до Єрусалиму та й облягли́ його.
2 яр ын анул ал унспрезечеля ал луй Зедекия, ын зиуа а ноуа а луний а патра, ау пэтрунс ын четате.
Одина́дцятого року Седекії, місяця четвертого, дев'ятого дня місяця, був пробитий про́лім до міста.
3 Атунч ау ынаинтат тоате кэпетенииле ымпэратулуй Бабилонулуй ши ау купринс поарта де ла мижлок. Ерау: Нергал-Шарецер, Самгар-Небу, Сарсеким, кэпетения фаменилор дрегэторь, Нергал-Шарецер, кэпетения маӂилор, ши тоате челелалте кэпетений але ымпэратулуй Бабилонулуй.
І поприхо́дили всі зверхники вавилонського царя, і посідали в Середу́щій брамі: Нерґал-Сар'ецер, Самгар, Нево, Сарсехім, ста́рший е́внух, Нерґал-Сар'ецер, старший маг, і вся решта зверхників вавилонського царя.
4 Зедекия, ымпэратул луй Иуда, ши тоць оамений де рэзбой, кум й-ау вэзут, ау фуӂит ши ау ешит ноаптя дин четате, пе друмул грэдиний ымпэратулуй, пе поарта динтре челе доуэ зидурь, ши ау апукат пе друмул кымпией.
І сталося, як побачив їх Седекія, цар Юдин, та всі вояки́, то вони повтікали, і повихо́дили вночі з міста дорогою царсько́го садка́, брамою між обома́ му́рами, і вийшли дорогою в степ.
5 Дар оастя халдеенилор й-а урмэрит ши а ажунс пе Зедекия ын кымпииле Иерихонулуй. Л-ау луат ши л-ау дус ла Небукаднецар, ымпэратул Бабилонулуй, ла Рибла, ын цара Хаматулуй; ел а дат о хотэрыре ымпотрива луй.
І погналося халдейське ві́йсько за ними, і догнали Седекію в єрихо́нських степа́х. І взяли́ вони його, і завели його до Навуходоно́сора, царя вавилонського, до Рівли, в краю́ Хамат, і той засудив його.
6 Ымпэратул Бабилонулуй а пус сэ ынжунгие ла Рибла пе фиий луй Зедекия ынаинтя луй, ымпреунэ ку тоць май-марий луй Иуда.
І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на оча́х його; і всіх шляхе́тних Юдиних порізав вавилонський цар.
7 Апой а пус сэ скоатэ окий луй Зедекия ши а пус сэ-л леӂе ку ланцурь де арамэ, ка сэ-л дукэ ла Бабилон.
А очі Седекії він ви́брав, і скував його мідяни́ми кайда́нами, щоб відве́сти його до Вавилону.
8 Халдеений ау арс ку фок каса ымпэратулуй ши каселе попорулуй ши ау дэрымат зидуриле Иерусалимулуй.
А дім царя та дому наро́ду халдеї попалили огнем, і порозбивали му́ри Єрусалиму.
9 Небузарадан, кэпетения стрэжерилор, а луат робь ла Бабилон пе ачея дин попор каре рэмэсесерэ ын четате, пе чей че се супусесерэ луй ши пе рэмэшица попорулуй.
А решту наро́ду, позосталих у місті, та перебі́жців, що поперехо́дили до нього, і решту народу, що позоста́лися, вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторо́жі, до Вавилону.
10 Дар Небузарадан, кэпетения стрэжерилор, а лэсат ын цара луй Иуда пе уний дин чей май сэрачь дин попор, пе чей че н-авяу нимик, ши ле-а дат атунч вий ши огоаре.
А з бідноти́ народу, що не мали нічого, Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, позоставив декого в Юдиному краї, і дав їм того дня виноградники та поля́.
11 Небукаднецар, ымпэратул Бабилонулуй, дэдусе порунка урмэтоаре ку привире ла Иеремия, прин Небузарадан, кэпетения стрэжерилор:
І наказав Навуходоносор, цар вавилонський, про Єремію, через начальника царсько́ї сторожі, говорячи:
12 „Я-л, поартэ-й де грижэ ши ну-й фаче ничун рэу, чи фэ-й че-ць ва чере!”
„Візьми його, і зверни на нього свої очі, і не зроби йому нічого злого, і тільки я́к він скаже тобі, та́к з ним зроби!“
13 Небузарадан, кэпетения стрэжерилор, Небушазбан, кэпетения фаменилор дрегэторь, Нергал-Шарецер, кэпетения маӂилор, ши тоате кэпетенииле ымпэратулуй Бабилонулуй
І послав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і Невушазбан, старший е́внух, і Нерґал-Сар'ецер, старший маг, та всі начальники вавилонського царя,
14 ау тримис сэ адукэ пе Иеремия дин куртя темницей ши л-ау ынкрединцат луй Гедалия, фиул луй Ахикам, фиул луй Шафан, ка сэ-л дукэ акасэ. Ши а рэмас ын мижлокул попорулуй.
і послали вони, і взяли́ Єремію з подвір'я в'язни́ці, і дали́ його до Ґедалі́ї, сина Ахікама, сина Шафанового, щоб ви́вести його до дому. І осівся він серед наро́ду.
15 Кувынтул Домнулуй ворбисе астфел луй Иеремия пе кынд ера ынкис ын куртя темницей:
А до Єремії було Господнє слово, коли він був затри́маний в подвір'ї в'язни́ці, таке:
16 „Ду-те де ворбеште луй Ебед-Мелек, Етиопиянул, ши спуне-й: ‘Аша ворбеште Домнул оштирилор, Думнезеул луй Исраел: «Ятэ, вой адуче песте четатя ачаста лукруриле пе каре ле-ам вестит ын рэу, ши ну ын бине; ын зиуа ачея еле се вор ынтымпла ынаинтя окилор тэй.
„Іди, і скажеш до му́рина Евед-Мелеха, говорячи: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я наво́джу Свої слова́ на це місто на зло, а не на добро, і вони будуть ді́ятися перед тобою цього дня.
17 Дар пе тине те вой избэви ын зиуа ачея», зиче Домнул, «ши ну вей фи дат ын мыниле оаменилор де каре те темь.
Але тебе врятую цього дня, — говорить Господь, — і ти не бу́деш ві́дданий в руку цих людей, яких ти боїшся.
18 Те вой скэпа ши ну вей кэдя суб сабие, чи вяца ыць ва фи прада та де рэзбой, пентру кэ ай авут ынкредере ын Мине», зиче Домнул.’”
Бо конче врятую тебе, і від меча не впаде́ш ти, і буде тобі душа твоя за здо́бич, бо ти наді́явся на Мене, говорить Господь“.
