Иеремия 33
1 Кувынтул Домнулуй а ворбит луй Иеремия а доуа оарэ, пе кынд ера ынкэ ынкис ын куртя темницей:
І було Єремії Господнє слово вдру́ге, коли він ще за́мкнений був на подвір'ї в'язни́ці, говорячи:
2 „Аша ворбеште Домнул, каре фаче ачесте лукрурь, Домнул, каре ле урзеште ши ле ынфэптуеште, Ел, ал кэруй Нуме есте Домнул:
„Так говорить Господь, що чинить оце, Господь, що вформо́вує це, щоб поставити міцно оце, — Господь Його Йме́ння:
3 ‘Кямэ-Мэ, ши-ць вой рэспунде ши ыць вой вести лукрурь марь, лукрурь аскунсе, пе каре ну ле куношть.’
Покли́куй до Мене — і тобі відпові́м, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!
4 Кэч аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел деспре каселе четэций ачестея ши деспре каселе ымпэрацилор луй Иуда, каре вор фи сурпате ка сэ факэ лок пентру шанцуриле де ынтэрире ши пентру сэбий,
Бо так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про доми́ цього міста й про доми́ царів Юди, що їх поруйновано на оборо́нні вали́, —
5 кынд вор ынаинта сэ лупте ымпотрива халдеенилор ши кынд се вор умпле ку трупуриле моарте але оаменилор пе каре-й вой лови ын мыния Мя ши ын урӂия Мя ши дин причина рэутэций кэрора Ымь вой аскунде Фаца де ачастэ четате:
приходять вони воювати з халдеями, щоб доми́ понапо́внювати лю́дськими тру́пами, що вра́зив Я гнівом Своїм та люттю Своєю, і сховав Я від міста оцього обличчя Своє за все їхнє зло:
6 ‘Ятэ, ый вой да виндекаре ши сэнэтате, ый вой виндека ши ле вой дескиде ун извор богат ын паче ши крединчошие.
Ось Я йому ви́рощу шкурку на рані, й дам ліки, та їх уздоро́влю, і відкрию багатство споко́ю та правди для них!
7 Вой адуче ынапой пе принший де рэзбой ай луй Иуда ши пе принший де рэзбой ай луй Исраел ши-й вой ашеза ярэшь ка одиниоарэ.
І Я поверну́ долю Юди, і долю Ізраїля, і їх розбудую, немов напоча́тку.
8 Ый вой курэци де тоате нелеӂюириле пе каре ле-ау сэвыршит ымпотрива Мя, ле вой ерта тоате нелеӂюириле прин каре М-ау супэрат ши прин каре с-ау рэзврэтит ымпотрива Мя.
І очищу Я їх з їхньої провини всілякої, що нагріши́ли Мені, і проба́чу всі їхні провини, яки́ми нагрішили Мені, та відпа́ли від Мене.
9 Четатя ачаста ва фи пентру Мине о причинэ де лаудэ ши де славэ принтре тоате нямуриле пэмынтулуй. Еле вор афла тот бинеле пе каре ли-л вой фаче, вор рэмыне мирате ши уймите де тоатэ феричиря ши де тоатэ пропэширя пе каре ле-о вой да.’
І Єрусалим Мені стане за радісне йме́ння, за хвалу́ та пишно́ту всім лю́дям землі, що почують про все те добро́, що зробив Я для них! І вони полякаються та затремтя́ть через все те добро та ввесь спо́кій, який Я для нього вчинив!
10 Аша ворбеште Домнул: ‘Се вор май аузи ярэшь ын локул ачеста, деспре каре зичець кэ есте пустиу, кэ ну май аре оамень, нич добитоаче, се вор май аузи ярэшь ын четэциле луй Иуда ши пе улицеле Иерусалимулуй, пустиите, липсите де оамень, де локуиторь, де добитоаче,
Так говорить Господь: Ще буде почутий на місці оцьо́му, — про яке ви говорите: „Воно поруйноване, так що немає люди́ни й немає скотини“, — у містах Юди й на вулицях Єрусалиму, спусто́шених так, що немає люди́ни, й немає мешка́нця, й немає скотини, —
11 стригэтеле де букурие ши стригэтеле де веселие, кынтечеле мирелуй ши кынтечеле миресей, гласул челор че зик: «Лэудаць пе Домнул оштирилор, кэч Домнул есте бун, кэч ын вяк цине ындураря Луй!», гласул челор че адук жертфе де мулцумире ын Каса Домнулуй. Кэч вой адуче ынапой пе принший де рэзбой ай цэрий ши ый вой ашеза ярэшь ка одиниоарэ’, зиче Домнул.
радісний голос та голос веселий, голос молодого та голос молодої, голос тих, що говорять: „Хваліть Господа Саваота, бо добрий Господь, бо навіки Його́ милосердя!“що жертву хвали́ до Господнього дому приносять, бо Я поверну́ долю Кра́ю цього, як було напоча́тку, говорить Господь!
12 Аша ворбеште Домнул оштирилор: ‘Ын локул ачеста пустиу, фэрэ оамень ши фэрэ добитоаче, ши ын тоате четэциле луй, вор май фи ярэшь локуинце де пэсторь, каре-шь вор одихни турмеле. Ын четэциле де ла мунте,
Так говорить Господь Саваот: Ще буде на місці оцьо́му спусто́шеному, що немає нічого воно від люди́ни та аж до скотини, та по містах його всіх — ще буде пасо́висько для пастухів, куди приведу́ть вони че́реду на відпочи́нок!
13 ын четэциле дин кымпие, ын четэциле де ла мязэзи, ын цара луй Бениамин ши ын ымпрежуримиле Иерусалимулуй, ши ын четэциле луй Иуда, вор май трече ярэшь оиле пе суб мына челуй че ле нумэрэ’, зиче Домнул.
У містах у горі́шніх, у містах до́лішніх, і в півде́нних містах, і в Веніяминовому кра́ї, і в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних ще прохо́дитиме череда через руки рахуючого, говорить Господь!
14 ‘Ятэ, вин зиле’, зиче Домнул, ‘кынд вой ымплини кувынтул чел бун пе каре л-ам спус деспре каса луй Исраел ши деспре каса луй Иуда.
Ось дні настаю́ть, — говорить Господь, — і Я ви́повню добре те слово, що Я провіща́в про Ізраїлів дім і про дім Юдин:
15 Ын зилеле ачеля ши ын времуриле ачеля вой фаче сэ рэсарэ луй Давид о Одраслэ неприхэнитэ, каре ва ынфэптуи дрептатя ши жудеката ын царэ.
тими дня́ми та ча́су того́ Я Давидові зрощу́ Пагінця́ справедливости, — Він буде чини́ти на землі правосуддя та правду!
16 Ын зилеле ачеля, Иуда ва фи мынтуит ши Иерусалимул ва локуи ын линиште. Ши ятэ кум Ыл вор нуми: «Домнул, Неприхэниря ноастрэ».’
Юда буде спасе́ний в тих днях, а Єрусалим буде жити безпечно, і його будуть кликати так: „Господь — наша правда!“
17 Кэч аша ворбеште Домнул: ‘Давид ну ва фи липсит ничодатэ де ун урмаш каре сэ стя пе скаунул де домние ал касей луй Исраел.
Бо так промовляє Господь: Нема перево́ду Давидовим му́жам, що мають сидіти на троні дому Ізраїлевого,
18 Нич преоций ши левиций ну вор фи липсиць ничодатэ ынаинтя Мя де урмашь каре сэ адукэ ардерь-де-тот, сэ ардэ тэмые ымпреунэ ку даруриле де мынкаре ши сэ адукэ жертфе ын тоате зилеле.’”
і нема перево́ду в Левитів — священиків перед обличчям Моїм тому му́жеві, що буде прино́сити цілопа́лення, і спалювати хлібну жертву, і прино́сити жертву всі дні!“
19 Кувынтул Домнулуй а ворбит луй Иеремия астфел:
І було слово Господа до Єремії таке:
20 „Аша ворбеште Домнул: ‘Дакэ путець сэ рупець легэмынтул Меу ку зиуа ши легэмынтул Меу ку ноаптя, аша ынкыт зиуа ши ноаптя сэ ну май фие ла время лор,
„Так говорить Господь: Якщо знищите ви заповіта Мого щодо дня та Мого заповіта щодо ночі, щоб не було́ дня та ночі в їхньому ча́сі,
21 атунч се ва путя рупе ши легэмынтул Меу ку робул Меу Давид, аша ынкыт сэ ну май айбэ фий каре сэ домняскэ пе скаунул луй де домние, ши легэмынтул Меу ку левиций, преоций, каре Ымь фак служба.
то знищений буде також заповіт Мій з Давидом, рабом Моїм, щоб він сина не мав, який не царював би на троні його, і з Левитами-священиками, слугами Моїми!
22 Ка оштиря черурилор, каре ну се поате нумэра, ши ка нисипул мэрий, каре ну се поате мэсура, аша вой ынмулци сэмынца робулуй Меу Давид ши пе левиций каре-Мь служеск.’”
І як незчисле́нні ті зо́рі небесні, а мо́рський пісок незміре́нний, так помно́жу насіння Давида, Мого раба, та Левитів, що служать Мені!“
23 Кувынтул Домнулуй а ворбит луй Иеремия астфел:
І було слово Господа до Єремії таке:
24 „Н-ай бэгат де сямэ че зик оамений ачештя: ‘А лепэдат Домнул челе доуэ фамилий пе каре ле алесесе’? Атыт де мулт диспрецуеск ей пе попорул Меу кэ ну-л май привеск ка ун попор.
„Хіба ж ти не завва́жив, як наро́д цей казав був, говорячи: „Оби́два ті ро́ди, яких Господь вибрав, відкинув Він їх?“І наро́дом Моїм вони не́хтують, наче б не був він уже перед ними наро́дом.
25 Аша ворбеште Домнул: ‘Дакэ н-ам фэкут легэмынтул Меу ку зиуа ши ку ноаптя, дакэ н-ам ашезат леӂиле черурилор ши але пэмынтулуй,
Так говорить Господь: Якщо заповіта Мого щодо дня та щодо ночі нема, якщо Я уставів для неба й землі не поклав,
26 атунч вой лепэда ши сэмынца луй Иаков ши а робулуй Меу Давид ши ну вой май луа дин сэмынца луй пе чей че вор стэпыни песте урмаший луй Авраам, луй Исаак ши луй Иаков, кэч вой адуче ынапой пе принший лор де рэзбой ши вой авя милэ де ей!’”
то відки́ну й насіння Якова та раба Мого Давида, щоб не брати володарі́в із насіння його для насіння Авраама, Ісака та Якова. Та не буде того, — бо верну́ їхню долю, й помилую їх!“
