Исая 65
1 „Ерам гата сэ рэспунд челор че ну ынтребау де Мине, ерам гата сэ фиу гэсит де чей че ну Мэ кэутау. Ам зис: ‘Ятэ-Мэ, ятэ-Мэ!’ кэтре ун ням каре ну кема Нумеле Меу.
Я прихиля́вся до тих, що Мене не пита́ли, Я зна́йдений тими, що Мене не шукали. Я казав: „Оце Я, оце Я!“до наро́ду, що Йме́нням Моїм не був зва́ний.
2 Мь-ам ынтинс мыниле тоатэ зиуа спре ун попор рэзврэтит, каре умблэ пе о кале ря, ын воя гындурилор луй,
Я ввесь день простяга́в Свої руки до люду запе́клого, що він, за своїми думка́ми, доро́гою ходить недоброю,
3 спре ун попор каре ну контенеште сэ Мэ мыние ын фацэ, адукынд жертфе ын грэдинь ши арзынд тэмые пе кэрэмизиле де пе акопериш,
до наро́ду, що в очі Мене прогнівля́є пості́йно, що жертви прино́сить в садка́х та що па́лить кадило на це́глах,
4 каре локуеште ын морминте ши петрече ноаптя ын пештерь, мынкынд карне де порк ши авынд ын стрэкинь букате некурате,
що сидить у гроба́х та ночує по я́мах, їсть свини́ну, і в їхньому по́суді — ю́шка нечиста,
5 ши каре тотушь зиче: ‘Дэ-те ынапой, ну те апропия де мине, кэч сунт сфынт!’… Асеменя лукрурь сунт ун фум ын нэриле Меле, ун фок каре арде неконтенит!
що говорить: „Спини́сь, не зближа́йся до ме́не, бо святий я для тебе!“Оце дим в Моїй ні́здрі, огонь, що палає ввесь день!
6 Ятэ че ам хотэрыт ын Мине: ‘Нич гынд сэ так, чи ый вой педепси; да, ый вой педепси.’
Ось напи́сане перед обличчям Моїм: Я не буду мовча́ти, але відплачу́, і надолу́жу на їхньому ло́ні!
7 Пентру нелеӂюириле воастре”, зиче Домнул, „ши пентру нелеӂюириле пэринцилор воштри, каре ау арс тэмые пе мунць ши М-ау батжокорит пе ынэлцимь, де ачея, ле вой мэсура плата пентру фаптеле лор дин трекут.”
Укупі пере́ступи ваші й пере́ступи ваших батькі́в, — говорить Госпо́дь, — що кади́ли на го́рах і на взгі́р'ях Мене зневажа́ли, — і запла́ту їм ви́міряю Я найпе́рше до їхнього ло́ня!
8 Аша ворбеште Домнул: „Дупэ кум, кынд се гэсеште зямэ ынтр-ун стругуре, се зиче: ‘Ну-л нимичи, кэч есте о бинекувынтаре ын ел!’, тот аша ши Еу вой фаче ла фел, дин драгосте пентру робий Мей, ка сэ ну нимическ тотул.
Так говорить Господь: Коли в гро́ні знахо́диться сік виногра́дний, і хтось ска́же: „Не псуй ти його, бо благослове́ння у ньо́му“, — отак Я зроблю́ ради рабів Своїх, щоб усього не ни́щити!
9 Вой скоате о сэмынцэ дин Иаков, ши дин Иуда, ун моштенитор ал мунцилор Мей; алеший Мей вор стэпыни цара ши робий Мей вор локуи ын еа.
І насіння Я ви́веду з Якова, а з Юди — спадкоє́мця гір Моїх, і вибра́нці Мої одіди́чать її, і раби Мої жи́тимуть там.
10 Саронул ва служи ка лок де пэшуне оилор ши валя Акор ва служи де кулкуш боилор пентру попорул Меу каре Мэ ва кэута.
І стане Шаро́н пасови́ськом ота́ри, а долина Ахо́р за ліжни́цю худо́би великої, для наро́ду Мого, що шукали Мене.
11 Дар пе вой, каре пэрэсиць пе Домнул, каре уйтаць мунтеле Меу чел сфынт, каре пунець о масэ ‘Норокулуй’ ши умплець ун пахар ын чинстя ‘Сорций’,
А ви, що Господа кидаєте, забуваєте го́ру святу Мою, що ставите Ґаду трапе́зу, а для Ме́ні випо́внюєте жертву литу,
12 вэ сортеск сабией ши тоць вець плека ӂенункюл ка сэ фиць ынжунгияць, кэч Еу ам кемат, ши н-аць рэспунс, ам ворбит, ши н-аць аскултат, чи аць фэкут че есте рэу ынаинтя Мя ши аць алес че ну-Мь плаче.”
то вас відрахо́вую Я для меча́, й на коліна впаде́те ви всі на зарі́з, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали́, говорив був, але́ ви не чули й робили лихе́ в Моїх о́чах, і чого́ не хотів, вибира́ли собі!
13 Де ачея, аша ворбеште Домнул Думнезеу: „Ятэ кэ робий Мей вор мынка, яр вой вець фи флэмынзь; ятэ кэ робий Мей вор бя, яр воуэ вэ ва фи сете. Ятэ кэ робий Мей се вор букура ши вой вэ вець рушина.
Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви бу́дете голодува́ти, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спра́гнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоро́млені бу́дете.
14 Ятэ кэ робий Мей вор кынта, де веселэ че ле ва фи инима, дар вой вець стрига де дуреря пе каре о вець авя ын суфлет ши вэ вець бочи де мыхнит че вэ ва фи духул.
Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж крича́тимете від серде́чного бо́лю, і від скру́шення духа заво́дити бу́дете.
15 Вець лэса нумеле востру ка блестем алешилор Мей, ши ануме Домнул Думнезеу вэ ва оморы ши ва да робилор Сэй ун алт нуме.
І ви своє йме́ння дасте́ на прокля́ття вибра́нцям Моїм, — і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше йме́ння,
16 Аша кэ чине се ва бинекувынта ын царэ се ва бинекувынта ын Думнезеул адевэрулуй ши чине ва жура ын царэ ва жура пе Думнезеул адевэрулуй, кэч векиле суферинце вор фи уйтате, вор фи аскунсе де окий Мей.
так що хто на землі благосло́влений бу́де, буде поблагосло́влений він вірним Богом, а хто на землі присяга́є, вірним Богом прися́гне, бо забу́дуться у́тиски давні і захо́вані будуть вони від оче́й Моїх!
17 Кэч ятэ, Еу фак черурь ной ши ун пэмынт ноу; аша кэ нимень ну-шь ва май адуче аминте де лукруриле трекуте ши нимэнуй ну-й вор май вени ын минте.
Бо ось Я створю́ нове небо та зе́млю нову́, і не згада́ються ре́чі коли́шні, і не при́йдуть на серце!
18 Чи вэ вець букура ши вэ вець весели пе вечие пентру челе че вой фаче. Кэч вой префаче Иерусалимул ын веселие ши пе попорул луй, ын букурие.
Тож навіки радійте та ті́штеся тим, що творю́ Я, бо ось Я створю́ Єрусалима на радість, а наро́да його — на весе́лість!
19 Еу Ынсумь Мэ вой весели асупра Иерусалимулуй ши мэ вой букура де попорул Меу; ну се ва май аузи ын ел де акум нич гласул плынсетелор, нич гласул ципетелор.
І бу́ду Я Єрусалимом раді́ти, і втіша́тися буду наро́дом Своїм, — і не почу́ється в ньому вже голос плачу́ й голос зо́йку!
20 Ну вор май фи ын ел нич копий ку зиле пуцине, нич бэтрынь каре сэ ну-шь ымплиняскэ зилеле. Кэч чине ва мури ла вырста де о сутэ де ань ва фи ынкэ тынэр ши чел че ва мури ын вырстэ де о сутэ де ань ва фи блестемат ка пэкэтос.
З цього ча́су не буде вже ю́ного днями й старо́го, який своїх днів не попо́внить, бо сторо́кий помре́ як юна́к, а грішник і в віці ста літ буде про́клятий!
21 Вор зиди касе ши ле вор локуи; вор сэди вий ши ле вор мынка родул.
І доми́ побуду́ють, і ме́шкати будуть, і заса́дять вони виноградники, і будуть їхній плід спожива́ти.
22 Ну вор зиди касе ка алтул сэ локуяскэ ын еле, ну вор сэди вий пентру ка алтул сэ ле мэнынче родул, кэч зилеле попорулуй Меу вор фи ка зилеле копачилор, ши алеший Мей се вор букура де лукрул мынилор лор.
Не бу́дуть вони будува́ти, щоб інший сидів, не будуть сади́ти, щоб інший спожи́в, дні бо наро́ду Мого — як дні де́рева, і вибра́нці Мої зужива́тимуть чин Своїх рук!
23 Ну вор мунчи деӂяба ши ну вор авя копий ка сэ-й вадэ перинд, кэч вор алкэтуи о сэмынцэ бинекувынтатэ де Домнул ши копиий лор вор фи ымпреунэ ку ей.
Не будуть вони працювати нада́рмо, і не будуть роди́ти на страх, вони бо насі́ння, благосло́влене Господом, і наща́дки їхні з ними.
24 Ынаинте ка сэ Мэ кеме, ле вой рэспунде; ынаинте ка сэ испрэвяскэ ворба, ый вой аскулта!
І ста́неться, поки покли́чуть, то Я відпові́м, — вони будуть іще говорити, а Я вже почу́ю!
25 Лупул ши мелул вор паште ымпреунэ, леул ва мынка пае ка боул ши шарпеле се ва хрэни ку цэрынэ. Ничун рэу, ничо вэтэмаре ну се ва фаче пе тот мунтеле Меу чел сфынт”, зиче Домнул.
Вовк та вівця́ будуть па́стися ра́зом, і лев буде їсти солому, немов та худо́ба, а га́дові хлібом його буде по́рох! Вони не чини́тимуть зла й вигубля́ти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Госпо́дь.
