< Исая 36 >
1 Ын ал пайспрезечеля ан ал ымпэратулуй Езекия, Санхериб, ымпэратул Асирией, с-а суит ымпотрива тутурор четэцилор ынтэрите але луй Иуда ши ле-а луат.
Aconteció en el año catorce del rey Ezequías, que Senaquerib, rey de Asiria, subió contra todas las ciudades fuertes de Judá y las tomó.
2 Ши ымпэратул Асирией а тримис дин Лакис ла Иерусалим, ла ымпэратул Езекия, пе Рабшаке, ку о путерникэ оштире. Рабшаке с-а оприт ла каналул де апэ ал язулуй де сус, пе друмул огорулуй ынэлбиторулуй.
Y el rey de Asiria envió a Rabsaces con grande ejército desde Laquis a Jerusalem al rey Ezequías. Y asentó el campo a los caños de la pesquera de arriba, en el camino de la heredad del batanero.
3 Атунч Елиаким, фиул луй Хилкия, кэпетения касей ымпэратулуй, с-а дус ла ел, ку логофэтул Шебна ши ку Иоах, фиул луй Асаф, скрииторул (архиварул).
Y salió a él Eliacim, hijo de Helcías, mayordomo, y Sobna escriba, y Joá, hijo de Asaf, canciller.
4 Рабшаке ле-а зис: „Спунець луй Езекия: ‘Аша ворбеште мареле ымпэрат, ымпэратул Асирией: «Че есте ынкредеря ачаста пе каре те бизуешть?
A los cuales dijo Rabsaces: Ahora pues diréis a Ezequías: El gran rey, el rey de Asiria, dice así: ¿Qué confianza es esta en que confías?
5 Еу ыць спун кэ ачестя сунт ворбе ын вынт; пентру рэзбой требуе кибзуинцэ ши путере. Ын чине ць-ай пус дар ынкредеря, де те-ай рэскулат ымпотрива мя?
Yo dije ciertamente, palabras de labios, consejo, y fortaleza es menester para la guerra. Ahora pues, ¿en qué confías, que te rebelas contra mí?
6 Ятэ, ай пус-о ын Еӂипт, ай луат ка сприжин ачастэ трестие руптэ, каре ынцяпэ ши стрэпунӂе мына орькуй се сприжинэ пе еа! Аша есте Фараон, ымпэратул Еӂиптулуй, пентру тоць чей че се ынкред ын ел.
He aquí que confías sobre este bordón de caña frágil, sobre Egipto: sobre el cual si alguien se recostare, entrarsele ha por la mano, y horadársela ha. Tal es Faraón, rey de Egipto, para con todos los que en él confían.
7 Дар поате кэ ымь вей спуне: ‹Не ынкредем ын Домнул Думнезеул ностру!› Дар ну есте Ел Ачела але кэруй ынэлцимь ши алтаре ле-а ындепэртат Езекия, зикынд луй Иуда ши Иерусалимулуй: ‹Сэ вэ ынкинаць ынаинтя ачестуй алтар›?»’
Y si me dijeres: En Jehová nuestro Dios confiamos: ¿No es este aquel cuyos excelsos y altares hizo quitar Ezequías; y dijo a Judá y a Jerusalem: Delante de este altar adoraréis?
8 Акум фэ о ынвоялэ ку стэпынул меу, ымпэратул Асирией, ши-ць вой да доуэ мий де кай; сэ ведем дакэ поць фаче рост де кэлэрець ка сэ ынкалече пе ей!
Ahora pues yo te ruego que des rehenes al rey de Asiria mi señor; y yo te daré dos mil caballos, si pudieres tú dar caballeros que cabalguen sobre ellos.
9 Кум ай путя сэ стай ту ымпотрива уней сингуре кэпетений динтре чей май неынсемнаць служиторь ай стэпынулуй меу? Ши тотушь ту ыць пуй ынкредеря ын Еӂипт пентру каре ши пентру кэлэрець.
¿Cómo pues harás volver el rostro de un capitán de los más pequeños siervos de mi señor, aunque estés confiado en Egipto por sus carros y hombres de a caballo?
10 Ши апой, фэрэ воя Домнулуй м-ам суит еу ымпотрива цэрий ачестея с-о нимическ? Домнул мь-а зис: ‘Суе-те ымпотрива цэрий ачестея ши нимичеште-о!’”
¿Y por ventura vine yo ahora a esta tierra para destruirla sin Jehová? Jehová me dijo: Sube a esta tierra para destruirla.
11 Елиаким, Шебна ши Иоах ау зис луй Рабшаке: „Ворбеште робилор тэй ын лимба арамаикэ, фииндкэ о ынцелеӂем; ну не ворби ын лимба евреяскэ, ын аузул попорулуй каре есте пе зид.”
Y dijo Eliacim, y Sobna, y Joá a Rabsaces: Rogámoste que hables a tus siervos en lengua de Siria, porque nosotros la entendemos; y no hables con nosotros en lengua Judaica, oyéndolo el pueblo que está sobre el muro.
12 Рабшаке а рэспунс: „Оаре стэпынулуй тэу ши цие м-а тримис стэпынул меу сэ спун ачесте кувинте? Ну м-а тримис ел сэ ле спун оаменилор ачестора каре шед пе зид ка сэ-шь мэнынче балега ши сэ-шь бя удул ымпреунэ ку вой?”
Y dijo Rabsaces: ¿Envióme mi señor a ti y a tu señor, a que dijese estas palabras, o a los hombres que están sobre el muro, para comer su estiércol, y beber su orina con vosotros?
13 Апой Рабшаке а ынаинтат ши а стригат ку тоатэ путеря луй ын лимба евреяскэ: „Аскултаць кувинтеле марелуй ымпэрат, ымпэратул Асирией!
Y paróse Rabsaces, y gritó a grande voz en lengua Judaica, diciendo: Oíd las palabras del gran rey, el rey de Asiria.
14 Аша ворбеште ымпэратул: ‘Ну вэ лэсаць амэӂиць де Езекия, кэч ну ва путя сэ вэ избэвяскэ!
El rey dice así: No os engañe Ezequías; porque no os podrá librar.
15 Ну вэ лэсаць мынгыяць де Езекия ку ынкредеря ын Домнул, кынд вэ зиче: «Домнул не ва избэви ши четатя ачаста ну ва фи датэ ын мыниле ымпэратулуй Асирией.»’
Ni os haga Ezequías confiar en Jehová, diciendo: Ciertamente Jehová nos librará: no será entregada esta ciudad en la mano del rey de Asiria.
16 Ну аскултаць пе Езекия, кэч аша ворбеште ымпэратул Асирией: ‘Фачець паче ку мине, супунеци-вэ мие ши фиекаре дин вой ва мынка дин вия луй ши дин смокинул луй ши ва бя апэ дин фынтына луй
No escuchéis a Ezequías; porque el rey de Asiria dice así: Hacéd conmigo bendición, y salíd a mí, y coma cada uno de su viña, y cada uno de su higuera, y beba cada uno las aguas de su pozo;
17 пынэ вой вени ши вэ вой луа ынтр-о царэ ка а воастрэ, ынтр-о царэ плинэ де грыу ши де вин, о царэ плинэ де пыне ши де вий!
Hasta que yo venga, y traspasaros he a una tierra como la vuestra, tierra de grano y de vino, tierra de pan y de viñas.
18 Ну вэ лэсаць амэӂиць де Езекия, кынд вэ зиче: «Домнул не ва избэви.» Оаре думнезеий нямурилор ау избэвит ей фиекаре цара луй дин мына ымпэратулуй Асирией?
Mirád no os engañe Ezequías, diciendo: Jehová nos librará: ¿Libraron los dioses de las naciones de la mano del rey de Asiria cada uno a su tierra?
19 Унде сунт думнезеий Хаматулуй ши Арпадулуй? Унде сунт думнезеий дин Сефарваим? Ши унде сунт думнезеий Самарией? Ау избэвит ей Самария дин мына мя?
¿Dónde está el dios de Emat, y de Arfad? ¿Dónde está el dios de Sefarvaim? ¿Libraron a Samaria de mi mano?
20 Динтре тоць думнезеий ачестор цэрь, каре дин ей шь-а избэвит цара дин мына мя, пентру ка Домнул сэ избэвяскэ Иерусалимул дин мына мя?’”
¿Qué dios hay entre todos los dioses de estas tierras, que haya librado su tierra de mi mano, para que libre Jehová a Jerusalem de mi mano?
21 Дар ей ау тэкут ши ну й-ау рэспунс о ворбэ, кэч ымпэратул дэдусе порунка ачаста: „Сэ ну-й рэспундець!”
Callaron, y no le respondieron palabra, porque el rey se lo había mandado así, diciendo: No le respondáis.
22 Ши Елиаким, фиул луй Хилкия, кэпетения касей ымпэратулуй, Шебна, логофэтул, ши Иоах, фиул луй Асаф, скрииторул, ау венит астфел ла Езекия ку хайнеле сфышияте ши й-ау спус кувинтеле луй Рабшаке.
Vinieron pues Eliacim, hijo de Helcías, mayordomo, y Sobna escriba, y Joá, hijo de Asaf, canciller, a Ezequías, rotos sus vestidos, y contáronle las palabras de Rabsaces.