Исая 30
1 „Вай”, зиче Домнул, „де копиий рэзврэтиць, каре яу хотэрырь фэрэ Мине, фак легэминте каре ну вин дин Духул Меу ши ынгрэмэдеск астфел пэкат песте пэкат!
Usæle dei tråssuge born, segjer Herren, som fullfører råd som ikkje er frå meg, og gjer samband utan min ande, so dei legg synd til synd,
2 Ей се кобоарэ ын Еӂипт, фэрэ сэ Мэ ынтребе, ка сэ фугэ суб окротиря луй Фараон ши сэ кауте ун адэпост суб умбра еӂиптенилор!
som fer av stad til Egyptarland, og hev ikkje spurt etter mitt ord - dei vil verna seg med Faraos vern og finna livd i skuggen av Egyptarland!
3 Дар окротиря луй Фараон вэ ва да де рушине ши адэпостул суб умбра Еӂиптулуй вэ ва да де окарэ.
Men Faraos vern skal verta dykk til skam, og livdi i skuggen av Egyptarland til skjemd.
4 Кэч воевозий луй ау ши ажунс ла Цоан ши тримиший луй ау ши атинс Ханесул.
For fyrstarne deira er komne til Soan, og sendebodi hans når til Hanes;
5 Дар тоць вор рэмыне де рушине дин причина унуй попор каре ну ле ва фи де фолос, нич ну-й ва ажута, нич ну ле ва фолоси, чи ва фи спре рушиня ши окара лор.”
alle vert dei til skammar ved eit folk som ikkje gagnar deim, ikkje er til hjelp og til bate, men både til skam og skjemd.
6 Пророчие асупра унор добитоаче де ла мязэзи: Принтр-ун цинут стрымторат ши некэжит, де унде вин леоайка ши леул, нэпырка ши шарпеле збурэтор, ышь дук ей богэцииле ын спинаря мэгарилор ши вистиерииле пе кокоаша кэмилелор кэтре ун попор каре ну ле ва фи де фолос.
Framsegn um udyret i Sudlandet. Gjenom eit land med naud og trengsla, der løvemor og løva, hoggorm og fljugande eiterorm hev heimen sin, fører dei eigedomen sin på asenrygg og på kamelrugg skattarne sine til eit folk som ikkje gagnar.
7 Кэч ажуторул Еӂиптулуй ну есте декыт дешертэчуне ши нимик, де ачея еу нумеск лукрул ачеста зарвэ фэрэ ничо исправэ.
Slett ikkje og aldri vil Egyptarland hjelpa; difor kallar eg det: «Storskrytaren som sit still».
8 „Ду-те акум”, зиче Домнул, „де скрие ачесте лукрурь ынаинтя лор пе о тэблицэ ши сапэ-ле ынтр-о карте, ка сэ рэмынэ пынэ ын зиуа де апой, ка мэртурие пе вечие ши ын вечь де вечь.
Gakk no inn, skriv det på ei tavla medan dei ser på, og teikna det inn i ei bok, so det kann vera for komande dagar, for alltid, til æveleg tid!
9 Скрие кэ попорул ачеста есте ун попор рэзврэтит, ниште копий минчиношь, ниште копий каре ну вор сэ аскулте Леӂя Домнулуй,
For det er eit tråssugt folk, ljugarborn, born som ikkje vil høyra Herrens lov,
10 каре зик вэзэторилор: ‘Сэ ну ведець!’ ши пророчилор: ‘Сэ ну пророчиць адевэрурь, чи спунеци-не лукрурь мэгулитоаре, пророчици-не лукрурь ынкипуите!
som segjer til sjåarane: «De skal ikkje sjå, » og til deim som skodar: «De skal ikkje skoda for oss det som rett er. Tala smeikjande til oss, skoda synkvervingar,
11 Абатеци-вэ дин друм, даци-вэ ын лэтурь де пе кэраре, лэсаци-не ын паче ку Сфынтул луй Исраел!’”
vik burt frå vegen, bøyg av frå råsi, få Israels Heilage burt frå augo våre!»
12 Де ачея аша ворбеште Сфынтул луй Исраел: „Фииндкэ лепэдаць кувынтул ачеста ши вэ ынкредець ын силничие ши виклешугурь ши вэ сприжиниць пе еле,
Difor, so segjer Israels Heilage: «Etter di de vandar dette ordet, og lit på vald og krokvegar og styd dykk på det,
13 де ачея нелеӂюиря ачаста ва фи пентру вой ка спэртура унуй зид ыналт, каре, спэргынду-се, аменинцэ сэ кадэ ши а кэруй прэбушире вине деодатэ, ынтр-о клипэ:
difor skal denne misgjerdi verta dykk som ein falleferdig mole, som hev rivna ut or ein høg mur, og som brått kann verta nedbroten i ein augneblink.
14 ыл сфэрымэ кум се сфэрымэ ун вас де пэмынт, каре се сфэрымэ фэрэ ничо милэ ши дин але кэруй сфэрымэтурь ну май рэмыне ничун чоб мэкар, ку каре сэ ей фок дин ватрэ сау сэ скоць апэ дин фынтынэ.”
Han vert krasa, liksom ein krasar krusty, som ein utan skonsel slær sund, so det millom molarne ikkje finst eit brot til å henta eld med frå gruva eller ausa vatn med av brunnen.
15 Кэч аша ворбеште Домнул Думнезеу, Сфынтул луй Исраел: „Ын линиште ши одихнэ ва фи мынтуиря воастрэ, ын сенинэтате ши ынкредере ва фи тэрия воастрэ.” Дар н-аць воит!
For so segjer Herren, Herren, Israels Heilage: Dersom de vender um og held dykk stille, skal de verta frelste, i stilla og i tillit skal dykkar styrke vera. Men de vilde ikkje.
16 Чи аць зис: „Ну! Чи вом фуӂи пе кай!” – Де ачея вець ши фуӂи! – „Вом кэлэри пе кай юць!” – Де ачея чей че вэ вор урмэри вор фи ши май юць!
De sagde: Nei, men på hestar vil me fljuga» - difor skal de fly - «og på snøggføtte vil me rida» - difor skal forfylgjararne dykkar verta snøgge -.
17 О мие вор фуӂи ла аменинцаря унуя сингур ши, кынд вэ вор аменинца чинч, тоць вець фуӂи, пынэ вець рэмыне ка ун стылп пе вырфул унуй мунте ши ка ун стяг пе крештетул унуй дял.
Eit tusund skal røma for trugsmål frå ein; og for trugsmål frå fem skal de røma, til dess dykkar leivning er lik ei flaggstong på toppen av eit fjell og eit merke på ein haug.
18 Тотушь Домнул аштяптэ сэ Се милостивяскэ де вой ши Се ва скула сэ вэ дя ындураре, кэч Домнул есте ун Думнезеу дрепт. Фериче де тоць чей че нэдэждуеск ын Ел!
Og difor biar Herren med å vera dykk nådig, og difor held han seg langt burte i det høge med si miskunn mot dykk; for Herren er doms Gud, sæle er alle dei som biar på honom.
19 Да, попор ал Сионулуй, локуитор ал Иерусалимулуй, ну вей май плынӂе! Ел Се ва ындура де тине кынд вей стрига; кум ва аузи, те ва аскулта.
For du folk som bur på Sion, i Jerusalem, du må ikkje gråta meir; han vil vera deg nådig når du ropar um hjelp; når han høyrer det, svarar han deg.
20 Домнул вэ ва да пыне ын неказ ши апэ ын стрымтораре. Ынвэцэторий тэй ну се вор май аскунде, чи окий тэй вор ведя пе ынвэцэторий тэй.
Herren skal gjeva dykk trengsels-brød og fengsels-vatn, og då skal lærarane dine ikkje meir løyna seg, men augo dine skal sjå lærarane dine,
21 Урекиле тале вор аузи дупэ тине гласул каре ва зиче: „Ятэ друмул, мерӂець пе ел!”, кынд вець вои сэ вэ май абатець ла дряпта сау ла стынга.
og øyro dine skal høyra eit bak deg, soleis: «Dette er vegen, gakk på den!» - når det vik av til høgre, og når de vik av til vinstre.
22 Вець сокоти ка спуркате арӂинтул каре вэ акоперэ идолий ши аурул ку каре сунт полеите кипуриле турнате. Ка пе о некурэцие ле вей арунка ши ле вей зиче: „Афарэ ку вой де аич!”
Og du skal halda for ureint sylvplatorne på dine utskorne bilæte og gyllingi på ditt støypte bilæte, du skal kasta deim burt som skarn. «Ut med deg!» skal du segja til det.
23 Атунч Ел ва да плоае песте сэмынца пе каре о вей пуне ын пэмынт ши пыня пе каре о ва да пэмынтул ва фи густоасэ ши хрэнитоаре; ын ачелашь тимп, турмеле тале вор паште ын пэшунь ынтинсе.
Då skal han gjeva regn for ditt sæde, som du sår i jordi, og brød av grøda på jordi, og det skal vera både kraftigt og saftigt; den dagen skal bufeet ditt beita på ei vid eng.
24 Боий ши мэгарий каре арэ пэмынтул вор мынка ун нутрец сэрат, вынтурат ку лопата ши ку чурул.
Og uksarne og asni, som arbeider jordi, skal eta salta blandingsfôr, som vert kasta med skufl og kastegreip.
25 Пе орьче мунте ыналт ши пе орьче дял ыналт вор изворы рыурь, курӂерь де апэ, ын зиуа марелуй мэчел, кынд турнуриле вор кэдя.
Og på kvart høgt fjell og på kvar høg bakke skal det vera bekkjer, straumar av vatn, på den store slagtedagen, når tårn fell.
26 Ши лумина луний ва фи ка лумина соарелуй, яр лумина соарелуй ва фи де шапте орь май маре (ка лумина а шапте зиле), кынд ва лега Домнул вынэтэиле попорулуй Сэу ши ва тэмэдуи рана ловитурилор луй.
Og måneljoset skal verta som solljoset, og solljoset skal verta sjufaldt, som ljoset for sju dagar, den dagen då Herren bind um bråtet som folket hans hev fenge, og lækjer såret av slaget det fekk.
27 Ятэ, Нумеле Домнулуй вине дин депэртаре! Мыния Луй есте апринсэ ши ун пыржол путерник; бузеле Луй сунт плине де урӂие ши лимба Луй есте ка ун фок мистуитор;
Sjå, Herrens namn kjem langt burtanfrå, brennande er vreiden hans, og svær er røyken som stig upp; lipporne hans svell av harm, og tunga hans er som øydande eld,
28 суфларя Луй есте ка ун шувой ешит дин албие, каре ажунӂе пынэ ла гыт, ка сэ чуруяскэ нямуриле ку чурул нимичирий ши сэ пунэ о зэбалэ ыншелэтоаре ын фэлчиле попоарелор.
og vreidepusten hans er som ei yverfløymande bekk, som når til halsen; han vil sælda heidningfolki i tyningssåldet og leggja eit vildringsbeisl i munnen åt folki.
29 Вой ынсэ вець кынта ка ын ноаптя кынд се прэзнуеште сэрбэтоаря, вець фи ку инима веселэ ка чел че мерӂе ын сунетул флаутулуй, ка сэ се дукэ ла мунтеле Домнулуй, спре Стынка луй Исраел.
Dykkar song skal ljoda som i den natti då høgtidi vert innvigd, og det skal vera hjartans gleda, som når dei gjeng med fløytespel upp til Herrens fjell, til Israels berg.
30 Ши Домнул ва фаче сэ рэсуне гласул Луй мэрец, Ышь ва арэта брацул гата сэ ловяскэ, ын мыния Луй апринсэ, ын мижлокул флэкэрий унуй фок мистуитор, ын мижлокул ынекулуй, ал фуртуний ши ал петрелор де гриндинэ.
Og Herren skal lata si velduge røyst ljoda og syna sin nedfarande arm i vreid harm og øydande eldsloge, støytregn og sturtregn og hagl.
31 Атунч, асириянул ва тремура де гласул Домнулуй, каре ыл ва лови ку нуяуа Са.
For røysti åt Herren skal Assur verta forfærd, han som slær honom med staven.
32 Ла фиекаре ловитурэ де нуя хотэрытэ пе каре й-о ва да Домнул, се вор аузи тимпанеле ши харпеле. Домнул ва лупта ымпотрива луй ку мына ридикатэ.
Og kvar gong straffestaven som Herren let falla på honom, fer ned, skal det ganga fyre seg med klang av trummor og cithrar, og i stridar mot det med svingande arm.
33 Кэч де мултэ време есте прегэтит ун руг, гэтит ши пентру ымпэрат: адынк ши лат есте фэкут, ку фок ши лемне дин белшуг. Суфларя Домнулуй ыл апринде ка ун шувой де пучоасэ.
For ei brandtuft er tilbudd longe; ogso for kongen er ho tilbudd, djup og vid; bålet hennar hev eld og ved i mengd; anden åt Herren, lik ein svåvelstraum, set det i brand.
