Исая 28
1 Вай де кунуна ынгымфатэ а бецивилор луй Ефраим, де флоаря вештежитэ, каре есте стрэлучиря подоабей сале, пе кулмя вэий мэноасе а челор че се ымбатэ!
Горе тобі, Самарії, короні пишно́ти Єфре́млян п'яни́х, квітці зів'ялій краси́ його го́рдости, що лежить на верхі́в'ї долини врожа́йної, від вина поп'яні́лих!
2 Ятэ кэ вине де ла Домнул ун ом таре ши путерник, ка о фуртунэ де пятрэ, ка о вижелие нимичитоаре, ка о рупере де норь ку марь шувоае де апе, каре о добоарэ ку путере ла пэмынт.
Ось поту́жний та сильний у Господа, — мов злива із градом, мов буря руїнна, мов по́відь сильна́, заливна́, його кине на землю із силою!
3 Ва фи кэлкатэ ын пичоаре кунуна ынгымфатэ а бецивилор луй Ефраим;
Ногами пото́птана буде корона пишно́ти Єфре́млян п'яни́х,
4 ши флоаря вештежитэ, каре есте стрэлучиря подоабей ей пе кулмя вэий мэноасе, ва фи ка о смокинэ тимпурие, каре се веде ынаинте де кулесул роаделор ши пе каре абя о ей ын мынэ ши ындатэ о ши ынгиць.
і станеться квітка зів'я́ла краси́ його гордости, що на верхі́в'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смо́ква, що її як побачить люди́на, ковтає її, як вона ще в долоні його!
5 Ын зиуа ачея, Домнул оштирилор ва фи о кунунэ стрэлучитоаре ши о подоабэ мэряцэ пентру рэмэшица попорулуй
Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку наро́ду Його,
6 сау ун дух де дрептате пентру чел че шаде пе скаунул де жудекатэ ши о путере пентру чей че дау пе врэжмаш ынапой пынэ ла порциле луй.
і духом права тому́, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами пове́ртає бій!
7 Дар ши ей се клатинэ де вин ши бэутуриле тарь ый амецеск; преоць ши пророчь сунт ымбэтаць де бэутурь тарь, сунт стэпыниць де вин, ау амецель дин причина бэутурилор тарь; се клатинэ кынд пророческ, се потикнеск кынд жудекэ.
І ось ці від вина позбива́лись з дороги, і від п'янко́го напо́ю хитаються: священик і пророк позбива́лись з дороги напо́єм п'янки́м, від вина збаламу́тились, від напо́ю п'янко́го хита́ються, блу́дять вони у видіннях, у постановах своїх спотика́ються.
8 Тоате меселе сунт плине де вэрсэтурь мурдаре ши ну май есте ничун лок курат.
Бо всі столи повні блюво́тою калу, аж місця нема!
9 Ей зик: „Пе чине вря ел сэ ынвеце ынцелепчуня? Куй вря сэ дя ынвэцэтурь? Унор копий ынцэркаць де курынд, луаць де ла цыцэ?
„Кого буде навчати пізна́ння, і кому́ виясняти об'я́влення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлу́чуваних?
10 Кэч дэ ынвэцэтурэ песте ынвэцэтурэ, ынвэцэтурэ песте ынвэцэтурэ, порункэ песте порункэ, порункэ песте порункэ, пуцин аич, пуцин аколо.”
Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, пра́вило на пра́вило, трохи тут, трохи там“.
11 Ей бине! Прин ниште оамень ку бузе былбыитоаре ши ку ворбиря стрэинэ ва ворби попорулуй ачестуя Домнул.
Тому незрозумілими у́стами й іншою мовою буде казати наро́дові цьому
12 Ел ый зичя: „Ятэ одихна! Лэсаць пе чел остенит сэ се одихняскэ! Ятэ локул де одихнэ!” Дар ей н-ау врут сэ аскулте,
Отой, Хто до них говорив: „Це спочи́нок! Дайте змученому відпочи́ти, — і це відпочинок“, — та вони не хотіли послухати.
13 ши пентру ей Кувынтул Домнулуй ва фи: „Ынвэцэтурэ песте ынвэцэтурэ, ынвэцэтурэ песте ынвэцэтурэ, порункэ песте порункэ, порункэ песте порункэ, пуцин аич, пуцин аколо”, ка, мергынд, сэ кадэ пе спате ши сэ се здробяскэ, сэ дя ын лац ши сэ фие приншь.
І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали на́взнак, і щоб були зла́мані й впали до па́стки й злови́лися!
14 Де ачея, аскултаць Кувынтул Домнулуй, батжокориторилор, каре стэпыниць песте попорул ачеста дин Иерусалим!
Тому то послухайте слова Господнього, ганьби́телі, що пануєте над тим наро́дом, що в Єфусалимі!
15 Пентру кэ зичець: „Ной ам фэкут ун легэмынт ку моартя, ам фэкут о ынвоялэ ку Локуинца морцилор: кынд ва трече урӂия апелор нэвэлитоаре, ну не ва атинӂе, кэч авем ка лок де скэпаре неадевэрул ши ка адэпост, минчуна!” (Sheol h7585)
Бо кажете ви: „Заповіта ми склали зо смертю і з шео́лом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна́, то не при́йде до нас, бо брехню́ ми зробили притулком своїм, і в брехні́ ми схова́лись!“ (Sheol h7585)
16 Де ачея, аша ворбеште Домнул Думнезеу: „Ятэ, пун ка темелие ын Сион о пятрэ, о пятрэ ынчеркатэ, о пятрэ де прец, пятрэ дин капул унгюлуй клэдирий, темелие путерникэ; чел че о ва луа ка сприжин ну се ва грэби сэ фугэ.
Тому́ Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя ви́пробуваного, нарі́жного, дорогого, міцно закла́деного. Хто вірує в нього, не буде той засоро́млений!
17 Вой фаче дин неприхэнире о леӂе ши дин дрептате, о кумпэнэ, ши гриндина ва сурпа локул де скэпаре ал неадевэрулуй ши апеле вор ынека адэпостул минчуний.
І право за міри́ло Я покладу́, а справедливість — вагою; і приту́лок брехні́ град понищить, а схо́вище во́ди заллють!
18 Аша кэ легэмынтул востру ку моартя ва фи нимичит ши ынвояла воастрэ ку Локуинца морцилор ну ва дэйнуи. Кынд ва трече урӂия апелор нэвэлитоаре, вець фи стривиць де еа. (Sheol h7585)
І заповіт ваш із смертю пола́маний буде, а ваша умова з шео́лом не втри́мається: як пере́йде нищівна́ ка́ра, то вас вона сто́пче! (Sheol h7585)
19 Орь де кыте орь ва трече, вэ ва апука; кэч ва трече ын тоате диминециле, зи ши ноапте, ши нумай вуетул ей вэ ва ынгрози.”
Коли тільки пере́йде вона, вона вас забере, бо щора́нку вона перехо́дити буде, удень та вночі, — і ста́неться, — тільки з тремтінням ви бу́дете слу́хати звістку про це.
20 Патул ва фи пря скурт ка сэ те ынтинзь ын ел ши ынвелитоаря, пря ынгустэ ка сэ те ынвелешть ку еа.
Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягну́тись, а покрива́ло вузьке, щоб накри́тися ним,
21 Кэч Домнул Се ва скула ка ла мунтеле Перацим ши Се ва мыния ка ын валя Габаонулуй, ка сэ-Шь факэ лукраря, лукраря Луй чудатэ, ка сэ-Шь ымплиняскэ лукрул, лукрул Луй немайаузит.
Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незви́чайну роботу Свою!
22 Акум, ну батжокориць, ка ну кумва сэ ви се стрынгэ май таре легэтуриле, кэч ам афлат де ла Домнул Думнезеул оштирилор кэ нимичиря ынтреӂий цэрь есте хотэрытэ.
Тож не насміха́йтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайда́ни, бо призна́чене зни́щення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю.
23 Плекаци-вэ урекя ши аскултаць гласул меу! Фиць ку луаре аминте ши аскултаць кувынтул меу!
Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!
24 Чел че арэ пентру семэнэтурэ арэ оаре неконтенит? Неконтенит ышь брэздязэ ши ышь грэпязэ ел пэмынтул?
Чи кожного дня о́ре ра́тай на по́сів, ралить землю свою й борону́є?
25 Оаре, дупэ че а нетезит фаца пэмынтулуй, ну арункэ ел мэзэрике ши сямэнэ кимен? Ну пуне ел грыул ын рындурь, орзул, ынтр-ун лок деосебит ши алакул, пе марӂинь?
Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорну́ху й не кидає кмин, не розсіва́є пшеницю та просо й ячмінь на озна́ченім місці, а жито в ме́жах її?
26 Думнезеул луй л-а ынвэцат сэ факэ аша, Ел й-а дат ачесте ынвэцэтурь.
І за правом напу́тив його, його Бог його ви́вчив цього́:
27 Мэзэрикя ну се треерэ ку ляса ши роата карулуй ну трече песте кимен, чи мэзэрикя се бате ку бэцул ши кименул, ку нуяуа.
Бож не бороно́ю чорну́ха молотиться, і ко́ло возо́ве не ходить по кмині, а палицею б'ють чорну́ху та києм — той кмин.
28 Грыул се бате, дар ну се бате неконтенит; ымпинӂь песте ел роата карулуй ши каий, дар ну-л сфэрымь.
Розтирається збіжжя? Ні, бо його не наза́вжди моло́титься ко́нче, і підганяють ко́ло возо́ве та коні на нього, а не розтирають його.
29 Ши лукрул ачеста вине де ла Домнул оштирилор; минунат есте планул Луй ши маре есте ынцелепчуня Луй.
І це вийшло від Господа Саваота, — чудова порада Його, і велика премудрість Його!
