Осея 9
1 Ну те букура, Исраеле, ну те весели ка попоареле, пентру кэ ай курвит, пэрэсинд пе Домнул, пентру кэ ай юбит о платэ некуратэ ын тоате арииле ку грыу!
Не тішся, Ізраїлю, радістю, як ті наро́ди, бо ти чиниш блуд, відступа́ючи від свого Бога, дар блудоді́йний кохаєш на всіх то́ках збіжже́вих.
2 Ария ши тяскул ну-й вор хрэни ши мустул ле ва липси.
Годувати не буде їх тік та чави́ло, а сік виноградний зведе́ їх.
3 Ну вор рэмыне ын цара Домнулуй, чи Ефраим се ва ынтоарче ын Еӂипт ши вор мынка ын Асирия мынкэрурь некурате.
Не будуть сидіти в Госпо́дньому Кра́ї вони, і Єфрем до Єгипту пове́рнеться, і вони будуть їсти нечисте в Асирії.
4 Ну вор адуче Домнулуй вин ка жертфэ де бэутурэ, кэч ну-Й ва фи плэкутэ. Пыня лор ле ва фи ка о пыне де жале; тоць чей че вор мынка дин еа се вор фаче некураць, кэч пыня лор ва фи нумай пентру ей, ну ва интра ын Каса Домнулуй!
Господе́ві вина вони лити не бу́дуть, і жертви не бу́дуть приємні Йому; це буде для них, немов хліб похоро́нний, — усі, що будуть його́ споживати, занечи́стяться, бо їхній хліб — для наси́чення їх, — не для дому Госпо́днього.
5 Че вець фаче ын зилеле де празник, ла сэрбэториле Домнулуй?
Що зробите ви на день урочи́стий та на день свята Госпо́днього?
6 Кэч ятэ кэ ей плякэ дин причина пустиирий; Еӂиптул ый ва адуна, Мофул ле ва да морминте; че ау май скумп, арӂинтул лор, ва фи прада мэрэчинилор ши вор креште спиний ын кортуриле лор.
Бо йдуть ось вони до Асирії, їх збирає Єгипет, Мемфі́с їх ховає, кошто́вність їхнього срі́бла пося́де кропи́ва, будя́ччя по їхніх наме́тах.
7 Вин зилеле педепсей, вин зилеле рэсплэтирий: Исраел ва ведя сингур дакэ пророкул есте небун сау дакэ омул инсуфлат аюрязэ. Ши ачаста дин причина мэримий нелеӂюирилор ши рэзврэтирилор тале.
Прийшли дні наві́щення, прийшли дні заплати, — Ізраїль пізна́є оце: „Нерозумний пророк цей, шале́ний муж духа“, — за числе́нність прови́н твоїх і велике знена́видження!
8 Ефраим стэ ла пындэ ымпотрива Думнезеулуй меу, пророкулуй и се ынтинд лацурь де пэсэрь пе тоате кэиле луй, ыл врэжмэшеск ын Каса Думнезеулуй сэу.
Єфрем — сторож із Богом мої́м, пророк — па́стка птахоло́ва на всіх доро́гах його, нена́висть у домі Бога його́.
9 С-ау афундат ын стрикэчуне, ка ын зилеле Гибеей; Домнул Ышь ва адуче аминте де нелеӂюиря лор, ле ва педепси пэкателе.
Глибо́ко зіпсулись вони, як за днів тих Ґів'ї, Він згадає за їхні провини, Він їхні гріхи покарає!
10 „Ам гэсит пе Исраел ка пе ниште стругурь ын пустиу, ам вэзут пе пэринций воштри ка пе челе динтый роаде але унуй смокин, ын примэварэ, дар ей с-ау дус ла Баал-Пеор, с-ау пус ын служба идолулуй скырбос ши ау ажунс урычошь ка ши ачела пе каре ыл юбяу.
Немов виноград на пустині, знайшов Я Ізраїля, як фігу пора́нню на фіґовім дереві, Я бачив був ваших батьків на поча́тку його, та вони до Баал-Пеору прийшли, і себе присвяти́ли для Бо́шета, і стали гидотою, як полю́блене ними.
11 Слава луй Ефраим ва збура ка о пасэре: ну май есте нич о наштере, нич о ынсэрчинаре ши нич о зэмислире!
Єфремова слава, як птах, відлети́ть: не буде наро́дження, ані зачаття́, ані вагі́тности.
12 Кяр дакэ ышь вор креште копиий, ый вой липси де ей ынаинте ка сэ ажунгэ оамень марь, ши вай де ей кынд Ымь вой ынтоарче привириле де ла ей!
Бо якщо вони ви́кохають свої діти, то їх повбиваю, так що не бу́де люди́ни, бо горе їм, як відступлю́ Я від них.
13 Ефраим, дупэ кум вэд, ышь дэ копиий ла прадэ ши Ефраим ышь ва дуче сингур копиий ла чел че-й ва учиде!”
Єфрем, як Я бачу, — для вло́вів йому подали́ його власних дітей, і Єфрем поведе́ своїх власних дітей на зарі́з...
14 Дэ-ле, Доамне!… Че сэ ле дай?… Дэ-ле ун пынтече каре сэ наскэ ынаинте де време ши цыце сечь!
Дай їм, Господи, — що ж Ти даси́? — дай їм утро́бу неплі́дну та ви́сохлі гру́ди!
15 „Тоатэ рэутатя лор есте ла Гилгал; аколо М-ам скырбит де ей. Дин причина рэутэций фаптелор лор, ый вой изгони дин Каса Мя. Ну-й май пот юби, тоате кэпетенииле лор сунт ниште ындэрэтничь.
Усе їхнє зло у Ґілга́лі, бо там Я знена́видів їх; за зло їхніх учинків Я ви́жену їх з Свого дому. Не бу́ду їх більше любити, — всі їхні князі́ ворохо́бники!
16 Ефраим есте ловит, рэдэчина и с-а ускат; ну май дау род ши, кяр дакэ ау копий, ле вой оморы родул юбит де ей.”
Побитий Єфрем, їхній корень посо́х, — він пло́ду не зро́дить. А коли вони зро́дять, то Я повбиваю улю́блених їхнього ло́на.
17 Думнезеул меу ый ва лепэда, пентру кэ ну Л-ау аскултат, де ачея вор рэтэчи принтре нямурь.
Відкине їх Бог мій, бо вони неслухня́ні для Ньо́го були́, і будуть вони мандрува́ти між наро́дами.
