Осея 1
1 Кувынтул Домнулуй, спус луй Осея, фиул луй Беери, пе время луй Озия, Иотам, Ахаз, Езекия, ымпэраций луй Иуда, ши пе время луй Иеробоам, фиул луй Иоас, ымпэратул луй Исраел.
Слово Господнє, що було́ до Осі́ї, Беерового сина, за днів Уззійї, Йотама, Ахаза, Єзекії, Юдиних царів, та за днів Єровоа́ма, Йоашового сина, Ізра́їлевого царя.
2 Ынтыя датэ кынд а ворбит Домнул кэтре Осея, Домнул а зис луй Осея: „Ду-те ши я-ць о невастэ курвэ ши копий дин курвие, кэч цара а сэвыршит о маре курвие, пэрэсинд пе Домнул!”
Поча́ток того, що Господь говорив через Осі́ю. І сказав Господь до Осії: „Іди, візьми собі жінку блудли́ву, і вона породить дітей блу́ду, бо сильно блудоді́є цей Край, відступивши від Господа.“
3 Ел с-а дус ши а луат пе Гомера, фийка луй Диблаим. Еа а зэмислит ши й-а нэскут ун фиу.
І він пішов, і взяв Ґо́мер, дочку́ Дівлаїма, і вона зачала, і породила йому сина.
4 Ши Домнул й-а зис: „Пуне-й нумеле Изреел, кэч, песте пуцинэ време, вой педепси каса луй Иеху пентру сынӂеле вэрсат ла Изреел ши вой пуне капэт домнией луй песте каса луй Исраел.
І сказав Господь до нього: „Назви ім'я́ йому Їзрее́л, бо ще трохи, і покараю кров Їзрее́лу на домі Єгу, і вчиню кінець царству Ізра́їлевого дому.
5 Ын зиуа ачея, вой сфэрыма аркул луй Исраел ын валя Изреел.”
І станеться того дня, і Я зламаю Ізраїлевого лука в долині Їзреел“.
6 Еа а зэмислит дин ноу ши а нэскут о фатэ. Ши Домнул а зис луй Осея: „Пуне-й нумеле Ло-Рухама; кэч ну вой май авя милэ де каса луй Исраел, н-о вой май ерта!
І зачала вона ще, і породила дочку́. І сказав Він йому: „Назви ім'я́ їй Ло-Рухама, бо більше Я вже не змилуюся над Ізраїлевим домом, бо вже більше не прощу́ Я їм.
7 Дар вой авя милэ де каса луй Иуда ши-й вой избэви прин Домнул Думнезеул лор, дар ну-й вой избэви нич прин арк, нич прин сабие, нич прин лупте, нич прин кай, нич прин кэлэрець.”
А над Юдиним домом Я змилуюся, і допоможу́ їм через Господа, їхнього Бога, але не допоможу́ їм ані луком, ані мечем, ані війною, кі́ньми чи верхівця́ми“.
8 Еа а ынцэркат пе Ло-Рухама, апой яр а зэмислит ши а нэскут ун фиу.
І відлучи́ла вона Ло-Рухаму, і зачала зно́ву, і породила сина.
9 Ши Домнул а зис: „Пуне-й нумеле Ло-Ами, кэч вой ну сунтець попорул Меу ши Еу ну вой фи Думнезеул востру.
А Він сказав: „Назви ім'я́ йому Ло-Аммі, бо ви не наро́д Мій, і Я не буду ваш!
10 Тотушь нумэрул копиилор луй Исраел ва фи ка нисипул мэрий, каре ну се поате нич мэсура, нич нумэра, ши де унде ли се зичя: ‘Ну сунтець попорул Меу’, ли се ва зиче: ‘Копиий Думнезеулуй челуй виу!’
І бу́де число Ізраїлевих синів, як мо́рський пісок, що його не можна ані змі́ряти, ані злічи́ти. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не наро́д Мій“, буде їм сказано: „ Ви сини Бога Живого“.
11 Атунч, копиий луй Иуда ши копиий луй Исраел се вор стрынӂе ла ун лок, ышь вор пуне о сингурэ кэпетение ши вор еши дин царэ, кэч маре ва фи зиуа луй Изреел.
І будуть зібрані ра́зом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одно́го голову, і повихо́дять з землі, бо великий день Їзрее́лу.
