Ӂенеза 46
1 Исраел а плекат ку тот че авя. А ажунс ла Беер-Шеба ши а адус жертфе Думнезеулуй татэлуй сэу Исаак.
І вирушив Ізраїль, і все, що його, і прибув до Веер-Шеви, і приніс жертви Богові батька свого Ісака.
2 Думнезеу а ворбит луй Исраел ынтр-о ведение ноаптя ши а зис: „Иакове! Иакове!” Исраел а рэспунс: „Ятэ-мэ!”
І промовив Бог до Ізраїля в нічному видінні, і сказав: „Якове, Якове!“А той відказав: „Ось я!“
3 Ши Думнезеу а зис: „Еу сунт Думнезеу, Думнезеул татэлуй тэу. Ну те теме сэ те коборь ын Еӂипт, кэч аколо те вой фаче сэ ажунӂь ун ням маре.
І сказав Він: „Я Той Бог, — Бог батька твого. Не бійся зійти до Єгипту, бо Я вчиню тебе там великим народом.
4 Еу Ынсумь Мэ вой коборы ку тине ын Еӂипт ши Еу Ынсумь те вой скоате ярэшь де аколо, яр Иосиф ыць ва ынкиде окий.”
Я зійду́ з тобою до Єгипту, і Я також, виводячи, виведу тебе, а Йосип закри́є рукою своє́ю очі твої“.
5 Иаков а пэрэсит Беер-Шеба ши фиий луй Исраел ау пус пе татэл лор Иаков, ку копилаший ши невестеле лор, ын кареле пе каре ле тримисесе Фараон ка сэ-л дукэ.
І встав Яків з Беер-Шеви. І пове́зли Ізраїлеві сини свого батька Якова, і дітей своїх, і жінок своїх возами, що послав фараон, щоб привезти його.
6 Шь-ау луат ши турмеле, ши авериле пе каре ле агонисисерэ ын цара Канаанулуй. Ши Иаков с-а дус ын Еӂипт ку тоатэ фамилия луй.
І взяли́ вони стада́ свої, і маєток свій, що набули́ в землі ханаанській, і прибули́ до Єгипту Яків та ввесь рід його з ним.
7 А луат ку ел ын Еӂипт пе фиий луй ши пе фиий фиилор луй, пе фийчеле луй ши пе фийчеле фиилор луй ши пе тоатэ фамилия луй.
Він привів із собою до Єгипту синів своїх, і синів своїх синів з собою, дочок своїх, і дочок синів своїх, і ввесь рід свій.
8 Ятэ нумеле фиилор луй Исраел каре ау венит ын Еӂипт. Иаков ши фиий луй. Ынтыюл нэскут ал луй Иаков: Рубен.
А оце ймення синів Ізраїлевих, що прибули до Єгипту: Яків та сини його: перворідний Яковів Руви́м.
9 Фиий луй Рубен: Енох, Палу, Хецрон ши Карми.
І сини Рувимові: Ханох, і Паллу, і Хецрон, і Кармі.
10 Фиий луй Симеон: Иемуел, Иамин, Охад, Иакин ши Цохар, ши Саул, фиу динтр-о фемее канаанитэ.
І сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Саул, син ханаанеянки.
11 Фиий луй Леви: Гершон, Кехат ши Мерари.
І сини Левієві: Ґершон, Кегат і Мерарі.
12 Фиий луй Иуда: Ер, Онан, Шела, Перец ши Зарах, дар Ер ши Онан ау мурит ын цара Канаанулуй. Фиий луй Перец ау фост: Хецрон ши Хамул.
І сини Юдині: Ер, і Онан, і Шела, і Перец, і Зерах. І вмер Ер і Онан у ханаанській землі. А сини Перецеві були: Хецрон і Хамул.
13 Фиий луй Исахар: Тола, Пува, Йов ши Шимрон.
І сини Іссаха́рові: Тола, і Цувва, і Йов, і Шимрон.
14 Фиий луй Забулон: Серед, Елон ши Иахлеел.
І сини Завуло́нові: Серед, і Елон, і Яхлеїл.
15 Ачештя сунт фиий пе каре й-а нэскут луй Иаков Лея ын Падан-Арам, ымпреунэ ку фийкэ-са Дина. Фиий ши фийчеле луй алкэтуяу ын тотул трейзечь ши трей де иншь.
Оце сини Ліїні, що вродила вона Якову в Падані арамейськім, та дочку його Діну. Усіх душ синів його й дочок його тридцять три.
16 Фиий луй Гад: Цифион, Хагги, Шуни, Ецбон, Ери, Ароди ши Ареели.
І сини Ґадові: Ціфйон, і Хаґґі, Шуні, і Ецбон, Ері, і Ароді, і Ар'їлі.
17 Фиий луй Ашер: Имна, Ишва, Ишви ши Берия, ши Серах, сора лор. Ши фиий луй Берия: Хебер ши Малкиел.
І сини Аси́рові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Верія, і Сірах, сестра їх. І сини Верії: Хевер і Малкіїл.
18 Ачештя сунт фиий Зилпей, пе каре о дэдусе Лабан фетей сале Лея; пе ачештя й-а нэскут еа луй Иаков. Ын тотул шайспрезече иншь.
Оце сини Зілпи, що Лаван був дав її своїй дочці Лії, а вона вродила їх Якову, шіснадцять душ.
19 Фиий Рахелей, неваста луй Иаков: Иосиф ши Бениамин.
Сини Рахілі, жінки Якова: Йо́сип і Веніями́н.
20 Луй Иосиф и с-ау нэскут ын цара Еӂиптулуй: Манасе ши Ефраим, пе каре й-а нэскут Аснат, фата луй Поти-Фера, преотул луй Он.
І вродилися Йосипові в єгипетськім краї Манасі́я та Єфре́м, що їх уродила йому Оснат, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
21 Фиий луй Бениамин: Бела, Бекер, Ашбел, Гера, Нааман, Ехи, Рош, Мупим, Хупим ши Ард.
І сини Веніяминові: Бела, і Бехер, і Ашбел, Ґера, і Нааман, Ехі, і Рош, Муппім, і Хуппім, і Ард.
22 Ачештя сунт фиий Рахелей, пе каре й-а нэскут луй Иаков. Ын тотул пайспрезече иншь.
Оце сини Рахілині, що вродилися Якову, усіх душ чотирнадцять.
23 Фиул луй Дан: Хушим.
І сини Данові: Хушім.
24 Фиий луй Нефтали: Иахцеел, Гуни, Иецер ши Шилем.
І сини Нефтали́мові: Яхсеїл, і Ґуні, і Єцер, і Шіллем.
25 Ачештя сунт фиий Билхей, пе каре о дэдусе Лабан фетей сале Рахела; ши пе ачештя й-а нэскут еа луй Иаков. Ын тотул шапте иншь.
Оце сини Білги, що її Лаван дав був своїй дочці Рахілі. І вона породила їх Якову, усіх душ сім.
26 Суфлетеле каре ау венит ку Иаков ын Еӂипт ши каре ешисерэ дин ел ерау ын тотул шайзечь ши шасе, фэрэ сэ нумэрэм невестеле фиилор луй Иаков.
Усіх душ, що прийшли з Яковом в Єгипет, що походять із сте́гон його, окрім жінок синів Якова, усіх душ шістдесят і шість.
27 Ши Иосиф авя дой фий, каре и се нэскусерэ ын Еӂипт. Тоате суфлетеле дин фамилия луй Иаков каре ау венит ын Еӂипт ерау ын нумэр де шаптезечь.
А сини Йосипа, що народилися йому в Єгипті, дві душі. Усіх душ дому Якова, що прийшли були до Єгипту, сімдесят.
28 Иаков а тримис пе Иуда ынаинте ла Иосиф, ка сэ-й дя де штире сэ-й ясэ ынаинте ын Госен.
І послав він перед собою Юду до Йосипа, щоб показував перед ним доро́гу до Ґошену. І прибули́ вони до краю Ґошен.
29 Ши ау венит ын цинутул Госен. Иосиф шь-а прегэтит карул ши с-а суит ка сэ се дукэ ын Госен, ын ынтымпинаря татэлуй сэу Исраел. Кум л-а вэзут, с-а арункат пе гытул луй ши а плынс мултэ време пе гытул луй.
І запріг Йосип свою колесницю, і вирушив назустріч батькові своє́му Ізраїлеві до Ґошену. І він показався йому, і впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його.
30 Исраел а зис луй Иосиф: „Акум пот сэ мор, фииндкэ ць-ам вэзут фаца ши ту тот май трэешть.”
І промовив Ізраїль до Йосипа: „Нехай тепер помру я, побачивши обли́ччя твоє, що ти ще живий!“
31 Иосиф а зис фрацилор сэй ши фамилией татэлуй сэу: „Мэ дук сэ ынштиинцез пе Фараон ши сэ-й спун: ‘Фраций мей ши фамилия татэлуй меу, каре ерау ын цара Канаан, ау венит ла мине.
А Йосип промовив до своїх братів і до дому батька свого: „Піду́ й розкажу́ фараонові, та й повім йому: Брати мої й дім батька мого, що були в Кра́ї ханаанськім, прибули до мене.
32 Оамений ачештя сунт пэсторь, кэч креск вите; ей шь-ау адус оиле ши боий ши тот че есте ал лор.’
А люди ці — пастухи отари, бо були скотарі. І вони припровадили дрібну та велику худобу свою, і все, що їхнє було́.
33 Ши, кынд вэ ва кема Фараон ши вэ ва ынтреба: ‘Ку че вэ ынделетничиць?’,
І станеться, коли покличе вас фараон і скаже: Яке ваше зайняття?
34 вой сэ рэспундець: ‘Робий тэй ау крескут вите дин тинереця ноастрэ пынэ акум, атыт ной, кыт ши пэринций ноштри.’ Ын фелул ачеста, вець локуи ын цинутул Госен, кэч тоць пэсторий сунт о урычуне пентру еӂиптень.”
то ви відкажете: „Скотарями були твої раби від молодости своєї аж дотепе́р, і ми, і батьки наші“, щоб ви осіли в країні Ґошен, бо для Єгипту кожен пастух отари — огида“.
