Езекиел 28
1 Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
І було́ мені слово Господнє таке:
2 „Фиул омулуй, спуне воеводулуй Тирулуй: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ ци с-а ынгымфат инима ши ай зис: ‹Еу сунт Думнезеу ши шед пе скаунул де домние ал луй Думнезеу, ын мижлокул мэрилор›, мэкар кэ ну ешть декыт ом ши ну ешть Думнезеу, мэкар кэ ыць дай ифосе ка ши кынд ай фи Думнезеу.
„Сину лю́дський, скажи кня́зеві Тиру: Так говорить Господь Бог: за те, що пови́щилось серце твоє й ти сказав: „Я Бог, сиджу́ на Божому престолі в серці морі́в“, а ти тільки люди́на, а не Бог, хоч ставив своє серце нарівні з серцем Божим.
3 Ятэ кэ ешть май ынцелепт декыт Даниел, ничо тайнэ ну есте аскунсэ де тине;
Ось ти мудріший від Даниї́ла, — кожен мудрець не прилу́читься до тебе.
4 прин ынцелепчуня ши причеперя та ць-ай фэкут авере ши ць-ай грэмэдит аур ши арӂинт ын вистиерииле тале;
Своєю мудрістю та своїм розумом набув ти собі багатство, і назгрома́див золота та срібла в скарбни́цях своїх.
5 прин маря та ынцелепчуне ши прин негоцул тэу ць-ай мэрит богэцииле ши, прин богэцииле тале, инима ци с-а ынгымфат фоарте мулт.»
Великою своєю мудрістю та торгівлею своєю помно́жив ти багатство своє, і пови́щилось твоє серце багатством своїм!
6 Де ачея, аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Пентру кэ ыць дай ифосе ка ши кынд ай фи Думнезеу,
Тому так говорить Господь Бог: За те, що ти ставиш своє серце нарівні з серцем Божим,
7 ятэ кэ вой адуче ымпотрива та ниште стрэинь, пе челе май асупритоаре динтре попоаре, каре вор скоате сабия ымпотрива ынцелепчуний тале стрэлучитоаре ши-ць вор пынгэри фрумусеця.
тому ось Я спрова́джу на тебе чужих, насильників поміж наро́дами, і вони повитяга́ють мечі свої на красу́ твоєї мудрости, і знева́жать красу́ твою.
8 Те вор арунка ын гроапэ ши вей мури ка чей че кад стрэпуншь де ловитурь ын мижлокул мэрилор.
Вони скинуть тебе в могилу, і помреш ти смертю пробитого в серці морів.
9 Вей май зиче ту атунч ын фаца учигашулуй тэу: ‹Сунт Думнезеу›, мэкар кэ ешть ом, ши ну Думнезеу, суб мына челуй че те ва учиде?
Чи справді ти скажеш: „Я бог!“перед уби́вником своїм, а ти ж тільки люди́на, а не Бог, у руці тих, що зневажа́ють тебе?
10 Вей мури де моартя челор нетэяць ымпрежур, де мына стрэинилор! Кэч Еу ам ворбит», зиче Домнул Думнезеу.’”
Ти помреш смертю необрі́занців, від руки чужих, бо Я це сказав, говорить Господь Бог!“
11 Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
І було мені слово Господнє таке:
12 „Фиул омулуй, фэ ун кынтек де жале асупра ымпэратулуй Тирулуй ши спуне-й: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Ажунсесешь ла чя май ыналтэ десэвыршире, ерай плин де ынцелепчуне ши десэвыршит ын фрумусеце.
„Сину лю́дський, здійми жало́бну пісню на ти́рського царя, та й скажеш йому: Так говорить Господь Бог: Ти печать доскона́лости, повен мудрости, і корона краси́.
13 Стэтяй ын Еден, грэдина луй Думнезеу, ши ерай акоперит ку тот фелул де петре скумпе: ку сардоникс, ку топаз, ку диамант, ку крисолит, ку оникс, ку яспис, ку сафир, ку рубин, ку смаралд ши ку аур; тимпанеле ши флаутеле ерау ын служба та, прегэтите пентру зиуа кынд ай фост фэкут.
Ти пробува́в ув Еде́ні, садку́ Божому: усякий дорогий камінь — на одежі твоїй: карнео́ль, топа́з і я́спіс, хризолі́т, сога́м, і о́нікс, сапфі́р, рубі́н і смара́гд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопі́лок твоїх були́ в тебе ще дня, коли був ти ство́рений, були вони нагото́влені.
14 Ерай ун херувим окротитор, ку арипиле ынтинсе; те пусесем пе мунтеле чел сфынт ал луй Думнезеу ши умблай прин мижлокул петрелор скынтеетоаре.
Ти пома́заний Херувим хорони́тель, і Я дав тебе на святу го́ру Божу, ти ходив посеред огни́стого камі́ння.
15 Ай фост фэрэ приханэ ын кэиле тале, дин зиуа кынд ай фост фэкут пынэ ын зиуа кынд с-а гэсит нелеӂюиря ын тине.
Ти був бездога́нний у своїх дорогах від дня твого ство́рення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість.
16 Прин мэримя негоцулуй тэу те-ай умплут де силничие ши ай пэкэтуит; де ачея те-ам арункат де пе мунтеле луй Думнезеу ши те нимическ, херувим окротитор, дин мижлокул петрелор скынтеетоаре.
Через велику торгі́влю твою твоє нутро́ перепо́внилось наси́ллям, і ти прогрішив. Тому́ Я знева́жив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хорони́телю Херуви́ме, з сере́дини огни́стого камі́ння.
17 Ци с-а ынгымфат инима дин причина фрумусеций тале, ць-ай стрикат ынцелепчуня ку стрэлучиря та. Де ачея, те арунк ла пэмынт, те дау привелиште ымпэрацилор.
Стало високим твоє серце через красу́ твою, ти занапасти́в свою мудрість через свою красу́. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе.
18 Прин мулцимя нелеӂюирилор тале, прин недрептатя негоцулуй тэу, ць-ай спуркат локашуриле сфинте, де ачея скот дин мижлокул тэу ун фок каре те мистуе ши те префак ын ченушэ пе пэмынт, ынаинтя тутурор челор че те привеск.
Многото́ю провин своїх, через кривду торгі́влі своєї зневажив ти святині свої. І вивів Я огонь з твоєї сере́дини, і він поже́р тебе, і Я зробив тебе по́пелом на землі на оча́х усіх, хто бачить тебе.
19 Тоць чей че те куноск ынтре попоаре рэмын уймиць дин причина та; ешть нимичит ши ну вей май фи ничодатэ!»’”
Усі, хто знає тебе серед народів, остовпіють над тобою; ти по́страхом станеш, і не буде тебе аж навіки!“
20 Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
І було мені слово Господнє таке:
21 „Фиул омулуй, ынтоарче-ць фаца спре Сидон ши пророчеште ымпотрива луй!
„Сину лю́дський, зверни своє обличчя до Сидо́ну, і пророку́й на нього,
22 Спуне: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Ятэ кэ ам неказ пе тине, Сидонуле, ши вой фи прослэвит ын мижлокул тэу, ка сэ се штие кэ Еу сунт Домнул кынд Ымь вой ымплини жудекэциле ымпотрива луй ши кынд Ымь вой арэта сфинцения ын мижлокул луй.
та й скажеш: так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Сидо́не, і буду шано́ваний серед тебе, і пізнають, що Я — Господь, коли робитиму на нього при́суди, і коли покажу́ Свою святість серед нього.
23 Вой тримите чума ын ел, вой фаче сэ кургэ сынӂеле пе улицеле луй; вор кэдя морций ын мижлокул луй, учишь де сабия каре ва вени дин тоате пэрциле сэ-й ловяскэ, ши вор шти астфел кэ Еу сунт Домнул.
І пошлю на нього морови́цю та кров на його вулиці, і впаде́ серед нього пробитий, що при́йде на нього знавко́ла, і пізнають, що Я — Госпо́дь.
24 Атунч, ел ну ва май фи пентру каса луй Исраел ун спин каре ынцяпэ, ун мэрэчине адукэтор де дурерь принтре тоць чей че-л ынконжоарэ ши-л диспрецуеск. Ши вор шти астфел кэ Еу сунт Домнул Думнезеу.»’
І не буде вже для Ізраїлевого дому колю́чої терни́ни та будя́ччя, що прино́сить біль зо всіх їхніх око́лиць, що пого́рджують ними, і пізнають вони, що Я — Господь Бог.
25 Аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‘Кынд вой стрынӂе ярэшь каса луй Исраел дин мижлокул попоарелор ла каре есте рисипитэ, Ымь вой арэта ын еа сфинцения ынаинтя нямурилор ши вор локуи ын цара лор пе каре ам дат-о робулуй меу Иаков.
Так говорить Господь Бог: Коли Я позбираю Ізраїлів дім із наро́дів, між якими вони розпоро́шені, то Я покажу́ на ньому Свою святість на оча́х наро́дів, і вони осядуть на землі своїй, яку Я дав Своєму рабові Якову.
26 Вор локуи лиништиць ын еа, вор зиди касе ши вор сэди вий; да, вор локуи лиништиць ын еа кынд Ымь вой ымплини жудекэциле ымпотрива тутурор челор че-й ынконжоарэ ши-й диспрецуеск. Ши вор шти кэ Еу сунт Домнул Думнезеул лор.’”
І осядуть вони на ній безпе́чно, і будува́тимуть доми́ та садитимуть виноградники, і будуть сидіти безпечно, коли Я чинитиму при́суди на всіх тих, що пого́рджують ними з їхнього довкі́лля. І пізнають вони, що Я — Господь, їхній Бог!“
