< Екзодул 6 >
1 Домнул а зис луй Мойсе: „Вей ведя акум че вой фаче луй Фараон: о мынэ путерникэ ыл ва сили сэ-й ласе сэ плече; да, о мынэ путерникэ ыл ва сили сэ-й изгоняскэ дин цара луй.”
І сказав Господь до Мойсея: „Тепер побачиш, що вчиню́ Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпу́стить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із кра́ю свого“.
2 Думнезеу а май ворбит луй Мойсе ши й-а зис: „Еу сунт Домнул.
І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: „Я — Господь!
3 Еу М-ам арэтат луй Авраам, луй Исаак ши луй Иаков ка Думнезеул чел Атотпутерник, дар н-ам фост куноскут де ей суб Нумеле Меу ка ‘Домнул’.
І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм „Господь" Я не дався їм пізнати.
4 Де асеменя, Мь-ам ынкеят легэмынтул Меу ку ей ка сэ ле дау цара Канаан, цара кэлэториилор лор сфинте, ын каре ау локуит ка стрэинь.
А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.
5 Акум ынсэ ам аузит ӂеметеле копиилор луй Исраел, пе каре-й цин еӂиптений ын робие, ши Мь-ам адус аминте де легэмынтул Меу.
І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, — і згадав заповіта Свого.
6 Де ачея, спуне копиилор луй Исраел: ‘Еу сунт Домнул. Еу вэ вой избэви дин мунчиле ку каре вэ апасэ еӂиптений, вэ вой избэви дин робия лор ши вэ вой скэпа ку брац ынтинс ши ку марь жудекэць.
Тому скажи синам Ізраїлевим: „Я — Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню́ вас витягненим раме́ном та великими при́судами.
7 Вэ вой луа ка попор ал Меу; Еу вой фи Думнезеул востру ши вець куноаште кэ Еу, Домнул Думнезеул востру, вэ избэвеск де мунчиле ку каре вэ апасэ еӂиптений.
І візьму́ вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я — Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!
8 Еу вэ вой дуче ын цара пе каре ам журат кэ о вой да луй Авраам, луй Исаак ши луй Иаков; Еу вэ вой да-о ын стэпынире; Еу, Домнул.’”
І введу́ вас до того Кра́ю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спа́дщину. Я — Госпо́дь!“
9 Астфел а ворбит Мойсе копиилор луй Исраел. Дар дезнэдеждя ши робия аспрэ ын каре се афлау й-ау ымпедикат сэ-л аскулте пе Мойсе.
І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку́ роботу.
10 Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
І казав Господь до Мойсея, говорячи:
11 „Ду-те де ворбеште луй Фараон, ымпэратул Еӂиптулуй, сэ ласе пе копиий луй Исраел сэ ясэ дин цара луй.”
„Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого кра́ю“.
12 Мойсе а рэспунс ын фаца Домнулуй: „Ятэ кэ нич копиий луй Исраел ну м-ау аскултат. Кум аре сэ м-аскулте Фараон пе мине, каре н-ам о ворбире ушоарэ?”
І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: „Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, — як же послухає мене фарао́н? А я — необрізановустий!
13 Домнул а ворбит луй Мойсе ши луй Аарон ши ле-а дат порунчь ку привире ла копиий луй Исраел ши ку привире ла Фараон, ымпэратул Еӂиптулуй, ка сэ скоатэ дин цара Еӂиптулуй пе копиий луй Исраел.
І казав Господь до Мойсея та до Ааро́на, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фарао́на, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю.
14 Ятэ кэпетенииле фамилиилор лор. Фиий луй Рубен, ынтыюл нэскут ал луй Исраел: Енох, Палу, Хецрон ши Карми. Ачестя сунт фамилииле луй Рубен.
Оце го́лови ба́тьківських домів їхніх. Сини Руви́ма, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, — це роди́ни Руви́мові.
15 Фиий луй Симеон: Иемуел, Иамин, Охад, Иакин ши Цохар; ши Саул, фиу нэскут динтр-о фемее канаанитэ. Ачестя сунт фамилииле луй Симеон.
А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, — це роди́ни Симеонові.
16 Ятэ нумеле фиилор луй Леви, дупэ спица нямулуй лор: Гершон, Кехат ши Мерари. Аний веций луй Леви ау фост о сутэ трейзечь ши шапте де ань.
А оце імена синів Леві́євих за їхніми роди́нами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа́ життя Леві́євого — сто і тридцять і сім літ.
17 Фиий луй Гершон: Либни ши Шимей ши фамилииле лор.
Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми роди́нами.
18 Фиий луй Кехат: Амрам, Ицехар, Хеброн ши Узиел. Аний веций луй Кехат ау фост о сутэ трейзечь ши трей де ань.
А сини Кега́тові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового — сто і тридцять і три роки.
19 Фиий луй Мерари: Махли ши Муши. Ачестя сунт фамилииле луй Леви, дупэ спица нямулуй лор.
А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце роди́ни Леві́єві за їхніми ро́дами.
20 Амрам а луат де невастэ пе мэтушэ-са Иокебед ши еа й-а нэскут пе Аарон ши пе Мойсе. Аний веций луй Амрам ау фост о сутэ трейзечь ши шапте де ань.
І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Ааро́на та Мойсея. А літа життя Амрамового — сто і тридцять і сім літ.
21 Фиий луй Ицехар: Коре, Нефег ши Зикри.
А сини Їцга́рові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.
22 Фиий луй Узиел: Мишаел, Елцафан ши Ситри.
А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.
23 Аарон а луат де невастэ пе Елишеба, фата луй Аминадаб, сора луй Нахшон, ши еа й-а нэскут пе Надаб, Абиху, Елеазар ши Итамар.
І взяв Ааро́н Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.
24 Фиий луй Коре: Асир, Елкана ши Абиасаф. Ачестя сунт фамилииле корицилор.
А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, — це роди́ни Корахові.
25 Елеазар, фиул луй Аарон, а луат де невастэ пе уна дин фетеле луй Путиел, ши еа л-а нэскут пе Финеас. Ачестя сунт кэпетенииле фамилиилор левицилор ку фамилииле лор.
А Елеаза́р, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце го́лови ба́тьківських домів Левітів за їхніми роди́нами.
26 Ачештя сунт Аарон ачела ши Мойсе ачела, кэрора ле-а зис Домнул: „Скоатець дин цара Еӂиптулуй пе копиий луй Исраел, дупэ оштириле лор.”
Оце Ааро́н і Мойсей, що Господь говорив їм: „Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми військовими відділами“.
27 Ей сунт ачея каре ау ворбит луй Фараон, ымпэратул Еӂиптулуй, ка сэ скоатэ дин Еӂипт пе копиий луй Исраел. Ачештя сунт Мойсе ачела ши Аарон ачела.
Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, — це Мойсей та Ааро́н.
28 Кынд а ворбит Домнул луй Мойсе ын цара Еӂиптулуй,
І сталося в дні, коли Госпо́дь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,
29 Домнул а зис луй Мойсе: „Еу сунт Домнул. Спуне луй Фараон, ымпэратул Еӂиптулуй, тот че-ць спун.”
то казав Господь до Мойсея, говорячи: „Я — Госпо́дь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю́ тобі“.
30 Ши Мойсе а рэспунс ынаинтя Домнулуй: „Ятэ кэ еу ну ворбеск ушор. Кум аре сэ м-аскулте Фараон?”
І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: „Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фарао́н?“