Екзодул 34
1 Домнул а зис луй Мойсе: „Тае доуэ табле де пятрэ ка челе динтый ши Еу вой скрие пе еле кувинтеле каре ерау пе таблеле динтый, пе каре ле-ай сфэрымат.
І промовив Господь до Мойсея: „Витеши собі дві кам'яні́ табли́ці, як перші, і Я напишу на цих табли́цях слова, що були на перших табли́цях, які ти розбив.
2 Фий гата дис-де-диминяцэ ши суе-те де диминяцэ пе мунтеле Синай; сэ стай аколо ынаинтя Мя, пе вырфул мунтелуй.
І приготовся на рано. І вийдеш рано вра́нці на го́ру Сіна́й, і станеш Мені там на верхі́в'ї гори́.
3 Нимень сэ ну се суе ку тине ши нимень сэ ну се арате пе тот мунтеле, ши нич бой, нич ой сэ ну паскэ пе лынгэ мунтеле ачеста.”
А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не бу́де видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори“.
4 Мойсе а тэят доуэ табле де пятрэ ка ши челе динтый; с-а скулат дис-де-диминяцэ ши с-а суит пе мунтеле Синай, дупэ кум ый порунчисе Домнул, ши а луат ын мынэ челе доуэ табле де пятрэ.
І витесав він дві кам'яні табли́ці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на го́ру Сіна́й, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві табли́ці кам'яні́.
5 Домнул С-а коборыт ынтр-ун нор, а стат аколо лынгэ ел ши а ростит Нумеле Домнулуй.
А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'я́м Господа.
6 Ши Домнул а трекут пе динаинтя луй ши а стригат: „Домнул Думнезеу есте ун Думнезеу плин де ындураре ши милостив, ынчет ла мыние, плин де бунэтате ши крединчошие,
І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: „Господь, Господь, — Бог милосердний, і милости́вий, довготерпели́вий, і многомилости́вий та правдивий,
7 каре Ышь цине драгостя пынэ ын мий де нямурь де оамень, яртэ фэрэделеӂя, рэзврэтиря ши пэкатул, дар ну сокотеште пе чел виноват дрепт невиноват ши педепсеште фэрэделеӂя пэринцилор ын копий ши ын копиий копиилор лор пынэ ла ал трейля ши ал патруля ням!”
що дотри́мує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батькі́в на ді́тях, і на дітях діте́й, і на третіх, і на четвертих поколіннях“.
8 Ындатэ, Мойсе с-а плекат пынэ ла пэмынт ши с-а ынкинат.
І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,
9 Ел а зис: „Доамне, дакэ ам кэпэтат тречере ынаинтя Та, Те рог сэ мерӂь ын мижлокул ностру, Доамне; попорул ачеста есте ын адевэр ун попор ынкэпэцынат, дар яртэ-не фэрэделеӂиле ши пэкателе ноастре ши я-не ын стэпыниря Та!”
та й сказав: „Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо наро́д цей твердоши́їй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спа́дком Своїм“.
10 Домнул а рэспунс: „Ятэ, Еу фак ун легэмынт. Вой фаче ын фаца ынтрегулуй попор минунь каре н-ау авут лок ын ничо царэ ши ла ничун ням; тот попорул каре есте ын журул тэу ва ведя лукраря Домнулуй ши прин тине вой фаче лукрурь ынфрикошате.
А Він відказав: „Ось Я складаю заповіта перед усім наро́дом твоїм. Я чинитиму чу́да, які не були́ тво́рені на всій землі і в жодного наро́ду. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню́ його з тобою, — який він страшни́й!
11 Я сяма ла чея че-ць порунческ азь. Ятэ, вой изгони динаинтя та пе амориць, канааниць, хетиць, ферезиць, хевиць ши иебусиць.
Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
12 Сэ ну кумва сэ фачь легэмынт ку локуиторий цэрий унде ай сэ интри, ка сэ ну фие о курсэ пентру тине, дакэ вор локуи ын мижлокул тэу.
Стережися, щоб не склав ти умо́ви з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, — щоб він не став па́сткою серед тебе.
13 Димпотривэ, сэ ле дэрымаць алтареле, сэ ле сфэрымаць стылпий идолешть ши сэ ле трынтиць ла пэмынт идолий.
Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи́ для богів поторощите, а їхні дерева святі повиру́буєте.
14 Сэ ну те ынкинь ынаинтя унуй алт думнезеу; кэч Домнул се нумеште ӂелос, есте ун Думнезеу ӂелос.
Бо не будеш ти кла́нятись богові іншому, бо Господь — ревнивий ім'я Його, Бог ревнивий Він!
15 Фереште-те сэ фачь легэмынт ку локуиторий цэрий, ка ну кумва, курвинд ынаинтя думнезеилор лор ши адукынду-ле жертфе, сэ те пофтяскэ ши пе тине ши сэ мэнынчь дин жертфеле лор;
Щоб не склав ти умови з мешканцем кра́ю, як будуть вони любоді́яти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви прино́сити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.
16 ка ну кумва сэ ей дин фетеле лор невесте фиилор тэй ши, астфел, фетеле лор, курвинд ынаинтя думнезеилор лор, сэ тыраскэ ши пе фиий тэй сэ курвяскэ ынаинтя думнезеилор лор.
І не візьмеш із дочо́к його для синів своїх, бо будуть вони любоді́яти вслід за бога́ми своїми, і вчинять розпу́сниками синів твоїх вслід за богами своїми.
17 Сэ ну-ць фачь ун думнезеу турнат.
Литих богів не зробиш собі.
18 Сэ ций Сэрбэтоаря Азимилор: тимп де шапте зиле, ла время хотэрытэ, ын луна спичелор, сэ мэнынчь азиме, кум ць-ам порунчит, кэч ын луна спичелор ай ешит дин Еӂипт.
Будеш вико́нувати свято Опрі́сноків. Сім день будеш їсти опрі́сноки, що Я наказав був тобі на умо́влений час місяця аві́ва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.
19 Орьче ынтый нэскут есте ал Меу, кяр орьче ынтый нэскут де парте бэрбэтяскэ дин турмеле де вачь сау де ой.
Усе, що відкриває утро́бу — то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.
20 Сэ рэскумперь ку ун мел пе ынтыюл нэскут ал мэгэрицей, яр дакэ ну-л рэскумперь, сэ-й фрынӂь гытул. Сэ рэскумперь пе орьче ынтый нэскут ал фиилор тэй ши сэ ну те ынфэцишезь ку мыниле гоале ынаинтя Мя.
А відкриття утроби осла викупиш ягня́м. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, злама́вши шию. Кожного перворі́дного з синів твоїх ви́купиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.
21 Шасе зиле сэ лукрезь, яр ын зиуа а шаптя сэ те одихнешть; сэ те одихнешть, кяр ын время аратулуй ши а сечератулуй.
Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочи́неш від праці; в о́рці й у жнива́ спочинеш від праці.
22 Сэ ций Сэрбэтоаря Сэптэмынилор, а челор динтый роаде дин сечеришул грыулуй, ши Сэрбэтоаря Стрынӂерий Роаделор ла сфыршитул анулуй.
І свято тижнів зробиш собі, і первопло́ду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.
23 Де трей орь пе ан, тоць чей де парте бэрбэтяскэ сэ се ынфэцишезе ынаинтя Домнулуй Думнезеу, Думнезеул луй Исраел.
Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.
24 Кэч вой изгони нямуриле динаинтя та ши-ць вой ынтинде хотареле ши нимень ну-ць ва пофти цара ын тимпул кынд те вей суи де трей орь пе ан ка сэ те ынфэцишезь ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй тэу.
Бо Я ви́жену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.
25 Сэ н-адучь ку пыне доспитэ сынӂеле добитокулуй жертфит ын чинстя Мя, ши карня дин жертфа празникулуй Паштелор сэ ну фие цинутэ ын тимпул нопций пынэ диминяца.
Не будеш прино́сити на ква́шенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святко́ва жертва Пасхи.
26 Сэ адучь ын каса Домнулуй Думнезеулуй тэу пырга челор динтый роаде але пэмынтулуй. Едул сэ ну-л фербь ын лаптеле мамей луй.”
Поча́ток первопло́дів твоєї землі принесе́ш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері“.
27 Домнул а зис луй Мойсе: „Скрие-ць кувинтеле ачестя, кэч пе темеюл ачестор кувинте ынкей легэмынт ку тине ши ку Исраел!”
І промовив Господь до Мойсея: „Напиши собі слова́, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем“.
28 Мойсе а стат аколо ку Домнул патрузечь де зиле ши патрузечь де нопць. Н-а мынкат делок пыне ши н-а бэут делок апэ. Ши Домнул а скрис пе табле кувинтеле легэмынтулуй, Челе Зече Порунчь.
І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на табли́цях слова Заповіту, — Десять Заповідей.
29 Мойсе с-а коборыт де пе мунтеле Синай ку челе доуэ табле але мэртурией ын мынэ. Кынд се кобора де пе мунте, ну штия кэ пеля фецей луй стрэлучя, пентру кэ ворбисе ку Домнул.
І сталося, коли схо́див Мойсей з гори Сіна́й, — а оби́дві табли́ці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, — що Мойсей не знав, що лице його стало промені́ти, бо Бог говорив з ним.
30 Аарон ши тоць копиий луй Исраел с-ау уйтат ла Мойсе ши ятэ кэ пеля фецей луй стрэлучя ши се темяу сэ се апропие де ел.
І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, — аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!
31 Мойсе й-а кемат; Аарон ши тоць фрунташий адунэрий с-ау ынторс ла ел, ши ел ле-а ворбит.
І кликнув до них Мойсей, і зверну́лися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.
32 Дупэ ачея, тоць копиий луй Исраел с-ау апропият, ши ел ле-а дат тоате порунчиле, пе каре ле примисе де ла Домнул пе мунтеле Синай.
А потім попідхо́дили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сіна́й.
33 Кынд а ынчетат сэ ле ворбяскэ, шь-а пус о марамэ пе фацэ.
І скінчи́в Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покрива́ло.
34 Кынд интра Мойсе ынаинтя Домнулуй ка сэ-Й ворбяскэ, ышь скотя марама пынэ че ешя; яр кынд ешя, спуня копиилор луй Исраел че и се порунчисе.
А коли Мойсей вхо́див перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покрива́ло аж до свого ви́ходу. І він вихо́див, і говорив до Ізраїлевих синів, що́ було наказано йому.
35 Копиий луй Исраел се уйтау ла фаца луй Мойсе ши ведяу кэ пеля фецей луй стрэлучя, ши Мойсе ышь пуня ярэшь марама пе фацэ пынэ че интра ка сэ ворбяскэ ку Домнул.
І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, — що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.
