< Екзодул 24 >
1 Думнезеу а зис луй Мойсе: „Суе-те ла Домнул, ту ши Аарон, Надаб ши Абиху ши шаптезечь де бэтрынь ай луй Исраел ши сэ вэ ынкинаць де департе, арункынду-вэ ку фаца ла пэмынт.
А до Мойсея сказав Він: „Вийди до Господа ти й Ааро́н, Надав та Авігу́, та сімдеся́т із Ізраїлевих старши́х, і вклоніться здале́ка.
2 Нумай Мойсе сэ се апропие де Домнул; чейлалць сэ ну се апропие ши попорул сэ ну се суе ку ел.”
А Мойсей нехай піді́йде до Господа сам, а вони не піді́йдуть. А наро́д з ним не вийде“.
3 Мойсе а венит ши а спус попорулуй тоате кувинтеле Домнулуй ши тоате леӂиле. Тот попорул а рэспунс ынтр-ун глас: „Вом фаче тот че а зис Домнул.”
І прибув Мойсей, та й оповів наро́дові всі Господні слова та всі зако́ни. І ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: „Усе, про що́ говорив Господь, зро́бимо!“
4 Мойсе а скрис тоате кувинтеле Домнулуй. Апой с-а скулат дис-де-диминяцэ, а зидит ун алтар ла поалеле мунтелуй ши а ридикат доуэспрезече петре пентру челе доуэспрезече семинций але луй Исраел.
І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано вранці, та й збудува́в же́ртівника під горою, та дванадцять кам'яни́х стовпів для дванадцяти́ Ізраїлевих племе́н.
5 А тримис пе ниште тинерь динтре копиий луй Исраел, сэ адукэ Домнулуй ардерь-де-тот ши сэ ынжунгие таурь ка жертфе де мулцумире.
І послав він юнакі́в, синів Ізраїлевих, і вони зложили цілопа́лення, і прине́сли жертви, мирні жертви для Господа, бички.
6 Мойсе а луат жумэтате дин сынӂе ши л-а пус ын стрэкинь, яр чялалтэ жумэтате а стропит-о пе алтар.
І взяв Мойсей половину крови, і влив до мідниць, а другу половину тієї крови вилив на же́ртівника.
7 А луат картя легэмынтулуй ши а читит-о ын фаца попорулуй. Ей ау зис: „Вом фаче ши вом аскулта тот че а зис Домнул.”
І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: „Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!“
8 Мойсе а луат сынӂеле ши а стропит попорул, зикынд: „Ятэ сынӂеле легэмынтулуй пе каре л-а фэкут Домнул ку вой пе темеюл тутурор ачестор кувинте.”
І взяв Мойсей тієї кро́ви, і покропив на народ, та й сказав: „Оце кров запові́ту, що Господь уклав із вами про всі оці речі!“
9 Мойсе с-а суит ымпреунэ ку Аарон, Надаб ши Абиху ши ку шаптезечь де бэтрынь ай луй Исраел.
І вийшов Мойсей й Ааро́н, Надав та Авігу, та сімдеся́т Ізраїлевих старши́х,
10 Ей ау вэзут пе Думнезеул луй Исраел; суб пичоареле Луй ера ун фел де лукраре де сафир стрэвезиу, ынтокмай ка черул ын курэция луй.
і вони спогляда́ли на Ізраїлевого Бога, а під ногами Його ніби зро́блене з сапфірової плити́, і немов саме небо, щодо ясности.
11 Ел ну Шь-а ынтинс мына ымпотрива алешилор копиилор луй Исраел. Ей ау вэзут пе Думнезеу, ши тотушь ау мынкат ши ау бэут.
І він не простяг Своєї руки на достойних із синів Ізраїля. І вони споглядали на Бога, — і їли й пили.
12 Домнул а зис луй Мойсе: „Суе-те ла Мине пе мунте ши рэмый аколо. Еу ыць вой да ниште табле де пятрэ ку Леӂя ши порунчиле пе каре ле-ам скрис пентру ынвэцэтура лор.”
І промовив Господь до Мойсея: „Вийди до Мене на го́ру, і будь там. І дам тобі кам'яні табли́ці, і зако́на та за́повідь, що Я написав для навча́ння їх“.
13 Мойсе с-а скулат, ымпреунэ ку Иосуа, каре-й служя, ши Мойсе с-а суит пе мунтеле луй Думнезеу.
І встав Мойсей та Ісус, слуга його, і вийшов Мойсей на Божу го́ру.
14 Ел а зис бэтрынилор: „Аштептаци-не аич пынэ не вом ынтоарче ла вой. Ятэ, Аарон ши Хур вор рэмыне ку вой; дакэ ва авя чинева врео неынцелеӂере, сэ мяргэ ла ей.”
А до старши́х сказав він: „Сидіть нам на цім місці, аж поки ми ве́рнемось до вас! А ось Аарон та Хур будуть із вами. Хто матиме справу, нехай при́йде до них“.
15 Мойсе с-а суит пе мунте, ши норул а акоперит мунтеле.
І вийшов Мойсей на го́ру, а хма́ра закрила го́ру.
16 Слава Домнулуй с-а ашезат пе мунтеле Синай ши норул л-а акоперит тимп де шасе зиле. Ын зиуа а шаптя, Домнул а кемат пе Мойсе дин мижлокул норулуй.
І слава Господня спочива́ла на горі Сіна́й, а хма́ра закривала її шість день. А сьомого дня Він кликнув до Мойсея з сере́дини хмари.
17 Ынфэцишаря славей Домнулуй ера ка ун фок мистуитор пе вырфул мунтелуй, ынаинтя копиилор луй Исраел.
А вид Господньої слави — як огонь, що пожирає на верхі́в'ї гори, на оча́х Ізраїлевих синів.
18 Мойсе а интрат ын мижлокул норулуй ши с-а суит пе мунте. Мойсе а рэмас пе мунте патрузечь де зиле ши патрузечь де нопць.
І ввійшов Мойсей у сере́дину хмари, і вийшов на го́ру. І Мойсей пробува́в на горі со́рок день та со́рок ноче́й.