Екзодул 18
1 Иетро, преотул Мадианулуй, сокрул луй Мойсе, а афлат тот че фэкусе Думнезеу пентру Мойсе ши попорул Сэу Исраел; а афлат кэ Домнул скосесе пе Исраел дин Еӂипт.
І почув Їтро́, жрець мідіянський, Мойсеїв тесть, усе, що́ зробив був Бог для Мойсея та для Свого наро́ду Ізра́їлевого, що вивів Господь Ізраїля з Єгипту.
2 Иетро, сокрул луй Мойсе, а луат пе Сефора, неваста луй Мойсе, каре фусесе тримисэ акасэ.
І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, жінку Мойсеєву Ціппору, по відісла́нні її,
3 А луат ши пе чей дой фий ай Сефорей; унул се нумя Гершом, кэч Мойсе зисесе: „Локуеск ка стрэин ынтр-о царэ стрэинэ”,
та обох синів її, що ймення одному Ґершом, бо сказав був: „Я став прихо́дьком у чужому краї“,
4 яр челэлалт се нумя Елиезер, кэч зисесе: „Думнезеул татэлуй меу мь-а ажутат ши м-а скэпат де сабия луй Фараон.”
а ймення другому Еліезер, бо „ Бог мого батька був мені по́міччю, і визволив мене від фараонового меча“.
5 Иетро, сокрул луй Мойсе, а венит ку фиий ши неваста луй Мойсе ын пустиу, унде тэбэра ел, ла мунтеле луй Думнезеу.
І прибув Їтро, тесть Мойсеів, і сини його та жінка його до Мойсея в пустиню, де він ота́борився там біля Божої гори.
6 А тримис ворбэ луй Мойсе сэ-й спунэ: „Еу, сокрул тэу Иетро, вин ла тине ку невастэ-та ши ку чей дой фий ай тэй.”
І сказав він до Мойсея: „Я, тесть твій Їтро, прихо́джу до тебе, і жінка твоя, і оби́два сини її з нею“.
7 Мойсе а ешит ынаинтя сокрулуй сэу, с-а арункат ку фаца ла пэмынт ши л-а сэрутат. С-ау ынтребат унул пе алтул де сэнэтате ши ау интрат ын кортул луй Мойсе.
І вийшов Мойсей навпроти свого тестя, та й уклонився до землі, і поцілував його. І питали вони один о́дного про мир, і ввійшли до намету.
8 Мойсе а историсит сокрулуй сэу тот че фэкусе Домнул ымпотрива луй Фараон ши ымпотрива Еӂиптулуй дин причина луй Исраел, тоате суферинцеле каре венисерэ песте ей пе друм ши кум ый избэвисе Домнул дин еле.
І оповів Мойсей своєму те́стеві про все, що́ зробив був Господь фараонові та Єгиптові через Ізраїля, про всі ті труднощі, які він спіткав був по дорозі, та Господь визволив їх.
9 Иетро с-а букурат пентру тот бинеле пе каре-л фэкусе Домнул луй Исраел ши пентру кэ-л избэвисе дин мына еӂиптенилор.
І тішився Їтро всім тим добром, що вчинив Господь для Ізраїля, що визволив його з єгипетської руки.
10 Ши Иетро а зис: „Бинекувынтат сэ фие Домнул, каре в-а избэвит дин мына еӂиптенилор ши дин мына луй Фараон, Ел, каре а избэвит попорул дин мына еӂиптенилор!
І промовив Їтро: „Благослове́нний Господь, що ви́зволив вас з єгипетської руки та з руки фараонової, що визволив народ з-під руки єгипетської.
11 Куноск акум кэ Домнул есте май маре декыт тоць думнезеий, кэч ын лукрул ын каре с-ау пуртат ку труфие, Ел а фост май пресус де ей.”
Тепер я знаю, що Господь більший за всіх богів, бо зробив це за те, що єги́птяни вихваля́лись над ними“.
12 Иетро, сокрул луй Мойсе, а адус луй Думнезеу о ардере-де-тот ши о жертфэ де мынкаре. Аарон ши тоць бэтрыний луй Исраел ау венит ши ау луат парте ла масэ ку сокрул луй Мойсе, ынаинтя луй Думнезеу.
І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, цілопа́лення та жертви для Бога. І прийшов Аарон та всі старші́ Ізраїлеві їсти хліб з Мойсеєвим тестем перед Божим обличчям.
13 А доуа зи, Мойсе с-а ашезат сэ жудече попорул, ши попорул а стат ынаинтя луй де диминяца пынэ сяра.
I сталося назавтра, і сів Мойсей судити народ, а народ стояв навколо Мойсея від ра́нку аж до ве́чора.
14 Сокрул луй Мойсе а вэзут тот че фэчя ел пентру попор ши а зис: „Че фачь ту аколо ку попорул ачела? Де че стай сингур, ши тот попорул стэ ынаинтя та де диминяца пынэ сяра?”
І побачив тесть Мойсеїв усе, що́ він робить наро́дові, та й сказав: „Що́ це за річ, що ти робиш народові? Для чо́го ти сидиш сам один, а ввесь народ стоїть навколо від ранку аж до вечора?“
15 Мойсе а рэспунс сокрулуй сэу: „Попорул вине ла мине ка сэ чарэ сфат луй Думнезеу.
А Мойсей відказав своєму те́стеві: „Бо народ приходить до мене питатися су́ду Бога.
16 Кынд ау врео трябэ, вин ла мине; еу жудек ынтре ей ши фак куноскуте порунчиле луй Думнезеу ши леӂиле Луй.”
Бо як мають вони справу, то приходять до мене, і я суджу́ поміж тим і тим, та оголошую постанови Божі та зако́ни Його“.
17 Сокрул луй Мойсе й-а зис: „Че фачь ту ну есте бине.
І сказав тесть Мойсеїв до нього: „Недобра ця річ, що ти чиниш.
18 Те истовешть сингур ши вей истови ши попорул ачеста, каре есте ку тине, кэч лукрул есте май пресус де путериле тале ши ну-л вей путя фаче сингур.
Справді сто́мишся і ти, і народ той, що з тобою, бо ця справа тяжча за тебе. Не потра́пиш ти чинити її сам один!
19 Акум аскултэ гласул меу; ам сэ-ць дау ун сфат, ши Думнезеу ва фи ку тине! Фий тэлмачул попорулуй ынаинтя луй Думнезеу ши ду причиниле ынаинтя луй Думнезеу.
Тепер послухай мого слова, пораджу тобі, — і буде Бог із тобою! Стій за народ перед Богом, і принось справи до Бога.
20 Ынвацэ-й порунчиле ши леӂиле ши аратэ-ле каля пе каре требуе с-о урмезе ши че требуе сэ факэ.
І ти остереже́ш їх за постанови та за зако́ни, і об'я́виш їм ту путь, якою вони підуть, і те діло, яке вони зроблять.
21 Алеӂе дин тот попорул оамень дестойничь, темэторь де Думнезеу, оамень де ынкредере, врэжмашь ай лэкомией; пуне-й песте попор дрепт кэпетений песте о мие, кэпетений песте о сутэ, кэпетений песте чинчзечь ши кэпетений песте зече.
А ти на́здриш зо всього народу мужів здібних, богобоязли́вих, мужів справедливих, що нена́видять зиск, і настано́виш їх над ними тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.
22 Ей сэ жудече попорул ын тот тимпул; сэ адукэ ынаинтя та тоате причиниле ынсемнате, яр причиниле челе май мичь, сэ ле жудече ей ыншишь. Ын фелул ачеста, ыць вей ушура сарчина, кэч о вор пурта ши ей ымпреунэ ку тине.
І будуть вони судити народ кожного ча́су. І станеться, — кожну велику справу вони принесуть до тебе, а кожну малу справу — розсудять самі. Полегши́ собі, і нехай вони несуть тягар із тобою.
23 Дакэ вей фаче лукрул ачеста ши дакэ Думнезеу ыць ва порунчи аша, вей путя фаче фацэ лукрурилор, ши тот попорул ачеста ва ажунӂе феричит ла локул луй.”
Коли ти зробиш цю річ, а Бог тобі накаже, то ти втримаєшся, а також увесь народ цей при́йде на своє місце в мирі“.
24 Мойсе а аскултат сфатул сокрулуй сэу ши а фэкут тот че спусесе ел.
І послухався Мойсей голосу тестя свого, і зробив усе, що́ той був сказав.
25 Мойсе а алес оамень дестойничь дин тот Исраелул ши й-а пус кэпетений але попорулуй, кэпетений песте о мие, кэпетений песте о сутэ, кэпетений песте чинчзечь ши кэпетений песте зече.
І вибрав Мойсей здібних мужів зо всього Ізраїля, і настанови́в їх начальниками над народом, — тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.
26 Ей жудекау попорул тот тимпул; адучяу ынаинтя луй Мойсе причиниле греле, яр тоате причиниле мичь ле жудекау ей ыншишь.
І судили вони народ кожного ча́су. Справу трудну приносили Мойсеєві, а кожну малу справу — судили самі.
27 Апой Мойсе а тримис пе сокрул сэу ын цара луй.
І відпустив Мойсей тестя свого, і він пішов собі до кра́ю свого́.
