< Екзодул 1 >
1 Ятэ нумеле фиилор луй Исраел интраць ын Еӂипт; ау интрат ку Иаков фиекаре ку фамилия луй:
А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
2 Рубен, Симеон, Леви, Иуда,
Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,
3 Исахар, Забулон, Бениамин,
Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,
4 Дан, Нефтали, Гад ши Ашер.
Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.
5 Суфлетеле ешите дин коапселе луй Иаков ерау шаптезечь де тоате. Иосиф ера атунч ын Еӂипт.
І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.
6 Иосиф а мурит ши тоць фраций луй ши тоатэ вырста ачея де оамень.
І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.
7 Фиий луй Исраел с-ау ынмулцит, с-ау мэрит, ау крескут ши ау ажунс фоарте путерничь. Ши с-а умплут цара де ей.
А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.
8 Песте Еӂипт с-а ридикат ун ноу ымпэрат, каре ну куноскусе пе Иосиф.
І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.
9 Ел а зис попорулуй сэу: „Ятэ кэ попорул копиилор луй Исраел есте май маре ши май путерник декыт ной.
І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!
10 Вениць сэ не арэтэм дибачь фацэ де ел, ка сэ ну кряскэ, пентру ка ну кумва, дакэ се ва ынтымпла ун рэзбой, сэ се уняскэ ши ел ку врэжмаший ноштри, сэ не батэ ши сэ ясэ апой дин царэ.”
Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.
11 Ши ау пус песте ей испрэвничей, ка сэ-й асупряскэ прин мунчь греле. Астфел а зидит ел четэциле Питом ши Рамсес, ка сэ служяскэ де хамбаре луй Фараон.
І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12 Дар, ку кыт ыл асупряу май мулт, ку атыт се ынмулця ши крештя, ши с-ау скырбит де копиий луй Исраел.
Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13 Атунч, еӂиптений ау адус пе копиий луй Исраел ла о аспрэ робие.
І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14 Ле-ау фэкут вяца амарэ прин лукрэрь греле де лут ши кэрэмизь ши прин тот фелул де лукрэрь де пе кымп; ын тоате мунчиле ачестя пе каре-й силяу сэ ле факэ ерау фэрэ ничун пик де милэ.
І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
15 Ымпэратул Еӂиптулуй а порунчит моашелор евреилор, нумите уна Шифра ши чялалтэ Пуа,
І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,
16 ши ле-а зис: „Кынд вець ымплини служба де моаше пе лынгэ фемеиле евреилор ши ле вець ведя пе скаунул де наштере, дакэ есте бэят, сэ-л оморыць, яр дакэ есте фатэ, с-о лэсаць сэ трэяскэ.”
і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.
17 Дар моашеле с-ау темут де Думнезеу ши н-ау фэкут че ле порунчисе ымпэратул Еӂиптулуй, чи ау лэсат пе копиий де парте бэрбэтяскэ сэ трэяскэ.
Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18 Ымпэратул Еӂиптулуй а кемат пе моаше ши ле-а зис: „Пентру че аць фэкут лукрул ачеста ши аць лэсат пе копиий де парте бэрбэтяскэ сэ трэяскэ?”
І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“
19 Моашеле ау рэспунс луй Фараон: „Пентру кэ фемеиле евреилор ну сунт ка еӂиптенчеле; еле сунт вынжоасе ши наск ынаинте де вениря моашей.”
І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.
20 Думнезеу а фэкут бине моашелор ши попорул с-а ынмулцит ши а ажунс фоарте маре ла нумэр.
І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.
21 Пентру кэ моашеле се темусерэ де Думнезеу, Думнезеу ле-а фэкут касе.
І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22 Атунч, Фараон а дат урмэтоаря порункэ ла тот попорул луй: „Сэ арункаць ын рыу пе орьче бэят каре се ва наште ши сэ лэсаць пе тоате фетеле сэ трэяскэ.”
І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“